Санація (від лат. sanare – видужання, оздоровлення) – це система заходів, що здійснюються для запобігання банкрутству підприємств і оздоровлення фінансово-господарського становища боржника.
Основними методами проведення санації є:
-
злиття підприємства з більш потужною компанією;
-
випуск нових акцій чи облігацій для мобілізації грошового капіталу;
-
збільшення банківських кредитів і урядових субсидій;
-
перетворення короткострокової заборгованості у довгострокову.
Метою санації є покриття поточних збитків та усунення причин їх виникнення, збереження ліквідності та платоспроможності підприємства, скорочення усіх видів заборгованості, покращення структури оборотного капіталу.
Приймати рішення про проведення санації можуть:
-
суб’єкти господарювання, які перебувають в кризі, коли є реальна загроза оголошення банкрутства;
-
фінансово-кредитні установи (банки). Банки мають право застосовувати щодо клієнта-боржника комплекс санаційних заходів:
-
передати оперативне управління підприємством адміністрації, сформованій за участю банку;
-
реорганізувати боржника;
-
змінити порядок платежів;
-
направити для погашення кредиторської заборгованості виручку від реалізації;
-
агентства з питань запобігання банкрутству підприємств (коли йдеться про державні підприємства). Після внесення боржника до реєстру неплатоспроможних підприємств агентство уповноважене здійснювати управління майном боржника і розробити пропозиції щодо проведення фінансової санації;
-
НБУ (у випадку оздоровлення комерційного банку).
Добровільна ліквідація підприємства – це процедура ліквідації боржника, яка здійснюється поза судовими органами на підставі рішення власників або угоди, укладеної між власниками підприємства і кредиторами.
Примусова ліквідація підприємства – це процедура ліквідації боржника, яка здійснюється за рішенням арбітражного суду.
Згідно діючого законодавства санація може проводитися протягом 12 місяців, але за клопотанням комітету кредиторів можна продовжити санацію ще на 6 місяців.
Суть стратегії санації полягає у виборі найкращих варіантів розвитку підприємства та найоптимальнішої політики капіталовкладень.
На основі стратегії розробляють програму санації, тобто програму прогнозованих і взаємопов’язаних заходів, спрямованих на вихід підприємства з фінансової кризи.
Розробка санаційних заходів включає:
-
техніко-економічне обґрунтування санації (загальні характеристики, хто проводить…);
-
розрахунок обсягів фінансових ресурсів, необхідних для досягнення стратегічних цілей;
-
конкретні методи та графіки мобілізації фінансового капіталу;
-
строки освоєння інвестицій та термінів їх окупності;
-
оцінка ефективності санаційних заходів.
Заходами, які містять план санації, можуть бути:
-
реструктуризація підприємства;
-
перепрофілювання виробництва;
-
відтермінування платежів або списання частини боргів, про що укладається мирова угода;
-
закриття нерентабельних виробництв;
-
ліквідація дебіторської заборгованості;
-
продаж частини майна боржника;
-
зобов’язання інвестора про погашення частини боргу боржника;
-
інші заходи.
Рішення про проведення санації підприємства чи його ліквідацію приймаються на основі висновків санаційного аудиту, основною метою якого є оцінка придатності підприємства для санації, тобто визначення глибини фінансової кризи та виявлення можливостей її подолання. Цей аудит може здійснюватись за рахунок коштів інвесторів або продажу частини майна підприємства.