• внутрішні джерела фінансової стабілізації підприємства. Є такі типи реакції підприємства на фінансову кризу:

• захисна: передбачає різке скорочення витрат, закриття та розпродаж окремих підрозділів підприємства, обладнання, звільнення персоналу;

• наступальна: передбачає активні дії – модернізація обладнання, введення нових технологій, запровадження ефективного маркетингу, пошук нових ринків збуту.

На практиці ці реакції комбіновані.

Внутрішніми джерелами фінансової стабілізації є:

• використання комбінованої тактики при проведенні санації

• стягнення дебіторської заборгованості.

• Основними формами рефінансування дебіторської заборгованості є:

• примусове стягнення через арбітражний суд

• факторинг (коли підприємство уступає факторинговій компанії право на одержання грошових коштів згідно з платіжними документами в обмін на негайне одержання основних сум дебіторської заборгованості)

• облік векселів (операції комерційних банків з викупу векселів у підприємств за цінами, які залежать від суми векселя, строків погашення та ризику непогашення.

Фінансове оздоровлення із залученням ресурсів власників підприємства (акціонери, пайовики)

Фінансування санації власниками підприємства може здійснюватись шляхом зменшення чи збільшення статутного фонду боржника (збільшення – це випуск додаткових акцій).

Зменшення статутного фонду допускається тільки зі згоди кредиторів і проводиться наступними методами:

• зменшення номінальної вартості акцій;

• зменшення кількості акцій шляхом викупу частини акцій у їх власників з метою анулювання цих акцій.

Законодавством встановлено, що підприємство повинно покрити збитки акціонерів, пов’язані зі зменшенням статутного фонду, проте дуже часто найбільші акціонери, власники контрольних пакетів передають свої акції на ліквідацію безкоштовно, що і є їхнім внеском на фінансування санації.

Збільшення статутного фонду здійснюється такими методами:

• випуск нових акцій;

• збільшення номінальної вартості акцій;

• обмін облігацій на акції (т. з. конверсійні облігації).

Конверсійні облігації – це метод залучення капіталу, пов’язаний із випуском підприємством іменних облігацій, які через певний час можна обміняти на звичайні акції підприємства. Облігації є менш ризиковими цінними паперами, ніж акції.

Вкладаючи кошти в конверсійні облігації, інвестор досягає подвійної мети:

• досягає відносної безпеки вкладень, бо облігації є менш ризикові, і, крім того, у разі банкрутства претензії власників облігацій задовольняються одночасно з іншими кредиторами;

• інвестор досягає можливості збільшення капіталу, яку дають звичайні акції.

Конверсійні облігації випускають великі підприємства терміном на 5-10 років.

Участь кредиторів у фінансовому оздоровленні боржника. Фінансова участь кредиторів у санації боржників може здійснюватись через:

• пролонгацію або реструктуризацію наявної заборгованості;

• надання додаткових кредитних ресурсів;

• повну або часткову відмову від своїх вимог.

Законодавство деяких країн передбачає можливість укладення мирової угоди – це процедура досягнення домовленості між боржником та кредиторами щодо пролонгації строків сплати належних платежів або щодо зменшення сум боргів. Ця угода може укладатися на будь-якому етапі справи про банкрутство і набирає чинності тільки після її затвердження арбітражним судом.

Фінансова участь підприємства у санації підприємства. Фінансування санації персоналом може здійснюватись у таких формах:

• відстрочка (відмова) від винагороди за виробничий результат;

• надання працівниками позик;

• купівля працівниками акцій даного підприємства.

Згідно законів "Про банкрутство" і "Про власність" передбачається, що трудовий колектив державного підприємства може взяти це підприємство в оренду або викупити у власність, створюючи певний вид господарського товариства за умови взяття на себе боргів даного підприємства та зі згоди на це кредиторів.

За наявності кількох претендентів на участь у санації державного підприємства, господарське товариство, засноване членами трудового колективу, не має переваг перед іншими претендентами і мусить пройти процес конкурсного відбору.

Державна фінансова підтримка санації підприємств.

При цьому здійснюються

• пряме бюджетне фінансування;

• непрямі форми державного впливу.

Бюджетне фінансування здійснюється на:

• поворотній основі – це бюджетні позики;

• безповоротній основі – це субсидії, дотації, повний або частковий викуп державою акцій підприємств, що перебувають на межі банкрутства.

За допомогою повного або часткового викупу акцій підприємств держава протидіє спаду виробництва і зростанню безробіття. Та в даному випадку державу не можна розглядати як звичайного акціонера, оскільки отримання прибутку не є метою її діяльності як акціонера. Головною метою державних інвестицій є сприяння відновленню ліквідності підприємства. Наприклад, у Німеччині і США значну частину державного сектора сформовано саме з колишніх приватних підприємств, які опинилися на межі банкрутства.

До непрямих форм державної підтримки санації належать:

• надання державних гарантій та поручительства, тобто зобов’язань держави здійснити погашення боргів підприємства в разі його неспроможності самостійно виконати умови кредитного договору;

• надання дозволу на тимчасове недотримання антимонопольного законодавства, що передбачає злиття підприємств, створення концернів, асоціацій, консорціумів.

Санаційна підтримка підприємств державою може здійснюватися методами фіскального характеру, зокрема:

• списання податкових зобов’язань;

• податкове кредитування;

• надання цільових податкових пільг.