Формування в учнів діалектико-матеріалістичного світогляду на уроках природознавства передбачає:

• навчання учнів сприймати природу не як окремі предмети і явища, а як єдине ціле, де всі предмети і явища перебувають у взаємозв'язку і взаємообумовлені;

• навчання учнів розглядати природу не в стані спокою і нерухомості, а в стані безперервного руху і розвитку;

• систематичне закріплення у свідомості учнів поняття про матеріальність предметів і явищ, які розвиваються за законами природи.

Для формування матеріалістичного світогляду учнів необхідні такі умови:

• добір найважливішого щодо виховання наукового світогляду фактичного матеріалу в межах курсу природознавства;

• застосування різноманітних методів і прийомів, що спрямовують пізнання учнів на розуміння взаємозв'язку в природі та розкриття при-чинно-наслідкових зв'язків між предметами та явищами в їхньому розвитку;

• створення таких ситуацій, коли в дітей виникає інтерес до явищ природи, викликається емоційне ставлення до природи;

• врахування індивідуальних особливостей учнів, їхнього життєвого досвіду;

• систематичне залучення учнів до участі в суспільно корисній праці, на основі чого в них розвивається ініціатива, виникає творче ставлення до завдань учителя, формуються переконання в здатності людини пізнавати природу.

Під час проведення спостережень у природі, вивчення властивостей природних тіл (води, нафти, кам'яного вугілля, торфу та ін.) і постановки дослідів учні пересвідчуються в матеріальності всіх природних об'єктів, в тому, що вони існують об'єктивно: перебувають у певному стані, мають масу, колір, запах, займають місце, змінюються.

Вивчаючи явища і предмети природи, слід обов'язково показувати їх взаємозв'язки. Наприклад, рослини пов'язані з неживою природою: вони живляться за рахунок неживої природи, для свого життя потребують воду, світло, тепло, повітря, в той же час їхній ріст і розвиток залежать і від інших рослин (наприклад, бур'янів), тварин, діяльності людини. Або інший приклад: життя на Землі залежить від Сонця. Про існування цього зв'язку учитель нагадує, коли пояснює причину зміни «день — ніч», коли учні під час спостережень виявляють характерні особливості кожної пори року або вивчають розділ «Різноманітність природи нашої Батьківщини».

Щоб навчити учнів самостійно розкривати існуючі в природі зв'язки, наприклад між окремими складовими елементами погоди, погодою і поведінкою тварин, доцільно запропонувати дітям перевірити достовірність народних прикмет і пояснити їх. Якщо учні не раз пересвідчаться в істинності того або іншого наукового положення, воно стане їхнім власним переконанням, і вони будуть його відстоювати.

Ідея безперервності руху і зміни в природі розкривається учителем у процесі вивчення всього курсу природознавства, наприклад: вода переходить з одного стану в інший; рослини і тварини розвиваються; яри утворюються внаслідок дії води, вітру; гори руйнуються; торф і кам'яне вугілля утворилися з відмерлих рослин та ін.

Як зазначав К. П. Ягодовський, діалектико-матеріалістичне розуміння природи не приходить відразу. Як і все інше, воно розвивається, виховується, і ми повинні керувати цим процесом. Звичайно, розуміти діалектику природи навіть в елементарному вигляді можуть учні старших класів. Але підготовка до цього повинна розпочинатися з перших днів приходу дітей до школи.

Організовуючи спостереження дітей у природі, слід пояснити їм причини утворення опадів та деяких явищ природи. Краще усвідомити матеріал допоможуть досліди. Так, утворення дощу можна продемонструвати за допомогою такого досліду: вчитель підігріває колбу з водою, тримаючи над нею посудину, наприклад, блюдце з сумішшю снігу і солі.

Піднімаючись вгору і охолоджуючись від зіткнення з блюдцем, пара перетворюється на краплини води: починає капати «дощ». Веселку теж можна відтворити у досліді. Для цього треба, ставши проти сонця, розбризкувати воду за допомогою пульверизатора. Діти побачать у дрібнесеньких краплинах води кольорову гаму веселки. Учитель розповідає, що у минулому церковники пояснювали появу райдуги як особливий «знак божий».

У зв'язку із спостереженням можна ознайомити учнів із науковими дослідженнями в галузі метеорології, показати роль космічних супутників у прогнозуванні погоди. Дати завдання перевірити народні прикмети поліпшення чи погіршення погоди, що ґрунтуються на тривалих спостереженнях людей над закономірностями природи, водночас показати безпідставність марновірств. У цій роботі вчителю стане в пригоді книга Ю. Дмитрієва «Чому вірити, що перевірити?».

Розповіді про видатні досягнення радянського народу в освоєнні космосу допомагають дітям усвідомити, що людство успішно проникає в таємниці Всесвіту. «Побачити» Землю з космосу дітям допоможе ознайомлення з уривками з книг космонавтів. Так, при вивченні теми «Горизонт» у IV класі можна зачитати уривок із книги Берегового Г. Т. «Космос — землянам»: «...чітко видимі лінія горизонту і лінія розриву хмарності. Атмосфера на горизонті біля поверхні Землі яскраво-червона. Вище вона переходить у жовтогарячу, темно-синю, потім — світло-синю з плавним переходом у фіолетовий колір, а потім у чорний космос із міріадами яскраво освітлених, немиготливих зірок».

При вивченні корисних копалин слід пояснити, як вони утворилися, розповісти дітям, що мох сфагнум, з якого утворився торф, убиває мікробу.

Вивчаючи свійських тварин і культурні рослини, слід порівняти їх з їхніми дикими предками і підвести дітей до висновку, що людина своєю працею змінила природу тварин і рослин, вивела велику кількість продуктивних порід і сортів. Організовуючи роботу по вирощуванню сільськогосподарських рослин, треба включити елементи дослідництва, що забезпечить застосування знань учнів у їх практичній діяльності.