Містраль (mistral) - десантний корабель-док (ДВКД), універсальний десантний корабель-вертольотоносець, ВРС (Вâtiments de Рrojection et de Сommandement - корабель проекції і управління).

Розробка проекту корабля типу Містраль розпочато в 1997 р в рамках досліджень концепції національного корабля для амфібійних десантних операцій - CNOA (Concept National des Operations Amphibies, Франція). Виробником вертольотоносців типу "Містраль" є французька держкомпанія військового кораблебудування DCNS

Призначення корабля Містраль - десантування військових частин, забезпечення польотів вертольотів, командний центр операції різнорідних сил, корабель-госпіталь.

Схема вертольотоносця Містраль (Mistral)
Джерело: http://www.warships.ru/

Основні дані про вертольотоносець Містраль (mistral)
Джерело: http://img15.nnm.me/

У 1992 р на виставці «Євронаваль» компанія DCN представила проект перспективного десантного корабля водотоннажністю близько 15 000 т, названого BIP-15 (від Batiment D'Intervention Polyvalent, тобто «багатоцільовий ударний корабель») і що був якийсь симбіоз легкого авіаносця і десантного вертольотоносця-дока. Основу його ударної потужності повинна була скласти досить велика авіагрупа - шість важких вертольотів різного типу і вісім СВВП, які могли використовувати для зльоту носової трамплін. Крім того, на кораблі була кормова док-камера на два ДКАВП розмірності LCAC або на чотири звичайних водоизмещающих ДКА розмірності LCM (останні ще часто називають «десантна баржа»).

Основний акцент компанія-розробник зробила на просуванні свого корабля саме на міжнародний ринок військово-морської техніки, для чого був створений модельний ряд з чотирьох модифікацій, що відрізнялися переважно водотоннажністю, головними розміреннями і відповідно, місткістю для десанту і складом корабельної авіагрупи. Найменший, BIP-8, мав водотоннажність всього лише 8000 т і максимальну довжину 102 м, а найбільш крупний корабель, BIP-19, - водотоннажність 19 000 т і максимальну довжину 190 м. Були в продуктовій лінійці також модифікації BIP-10 і BIP -13.

Многоцільовий ударний корабль (Batiment D’Intervention Polyvalent) BIP-19
Джерело: http://topwar.ru/

У середині 2000 року було офіційно оголошено рішення командування ВМС Франції - створювати новий корабель на базі проекту BIP-19, а в червні був оголошений тендер, брати участь в якому запросили дві найбільші французькі суднобудівні компанії: DCN і «Шанті де Атлантік» (Chantier de l'Atlantique). Переможець з'явився досить швидко - до кінця року DCN отримала контракт на будівництво двох кораблів нового типу, другий же учасник - статус субпідрядника та постачальника окремих елементів корпусних конструкцій.

Головному кораблю було присвоєно ім'я «Містраль» (Mistral) - за назвою сильного вітру, що дме в районі долини Рони з півночі і півночі-заходу у напрямку до моря (такий собі аналог чорноморської бори). Це провансальське слово стало вживатися з 1519, в ширшому розумінні зараз воно означає і просто сильний вітер.

Многоцільовий ударний корабль (Batiment D’Intervention Polyvalent) BIP-19
Джерело: http://topwar.ru/

На відміну від базового проекту - BIP-19 - на кораблях типу «Містраль» уже немає носового трампліна і не передбачено базування СВВП, хоча теоретично такий варіант не виключений - польотна палуба корабля дозволяє злітати і сідати на неї подібним ЛА. Маючи повну водотоннажність близько 21 300 т, корабель в довжину досягає 210 м (при довжині польотної палуби 199 м), а в ширину - майже 32 м. Загальна вантажомісткість бронетехніки досягає 1000 т, наприклад, французькі військові вважають типовим варіантом 60 легких бойових броньованих машин і 13 основних бойових танків «Леклерк» (за умови відсутності вертольотів в подпалубних ангарі). Місткість для десанту - 450 військовослужбовців в повному спорядженні і з особистою зброєю, або 700-900 чоловік «без нічого», на короткий період часу.

Протягом практично всієї верхньої палуби, виключаючи надбудову, знаходиться польотна палуба площею 5200 м2 (за іншими даними - 6400 м2), на якій розташовані шість злітно-посадкових майданчиків для одночасного випуску і прийому вертольотів (їх легко дізнатися за відповідною маркування). Під польотної палубою, в кормовій частині корабля розташований вертолітний ангар корисною площею близько 1800 м2. Для перекладу вертольотів на польотну палубу з ангара і назад в кормовій частині є два підйомники. Висадка особового складу і бронетехніки десанту може проводитися або в обладнаному порту на причал, або прямо в море з використанням катерів: кораблі обладнані внутрішнім доком загальною площею близько 2650 м2, в якому можуть розміщуватися два 95-тонних ДКАВП типу LCAC або чотири ДКА типу LCM меншого водотоннажності.

Після того, як активну зацікавленість в придбанні вертольотоносців типу «Містраль» проявила Росія, французькі фахівці приступили до вивчення можливості інтеграції на борт корабля окремих видів озброєння і систем російської розробки і виробництва: як повідомив автору один з фахівців компанії DCNS (так після злиття з компанією «Армаріс» називається тепер DCN), розглядається можливість розміщення в доковою камері ДКАВП проекту 12061 «Мурена».

Компоновка та озброєння вертольотоносця "Містраль"

Компоновка та озброєння вертольотоносця "Містраль"
Джерело: http://masterok.livejournal.com/

У кормовій частині корабля, поруч з док-камерою розташований дворівневий ангар для автомобілів і бронетехніки: нижня палуба знаходиться на рівні дока, а верхня - безпосередньо під вертолітним ангаром. В'їзд в нього знаходиться над доком, колісна техніка заходить на палубу ангара своїм ходом, а ось для гусеничної техніки, ймовірно, будуть потрібні асфальтоходними гусеничні стрічки.

Особливо слід відзначити, що на борту кораблів типу «Містраль» обладнаний командний центр (центр управління) площею 850 м2, призначений для управління різного роду і масштабу операціями, в т.ч. здійснюваними в автономному режимі. Він може вмістити до 200 фахівців, добре оснащений і дозволяє використовувати «Містраль» як корабля управління ескадрою, флотилією або флотом, а також в ході проведення операцій міжвидовими угрупованнями військ і сил. Крім того, на кораблі є госпіталь на 69 ліжко-місць, з можливістю незначного їх збільшення, є дві операційні кімнати і рентгенівський кабінет.

Засоби самооборони представлені двома 30-мм скорострільними артилерійськими установками «Бренда Маузер» і двома ЗРК типу VSRAD. Як засіб цілевказівки використовується корабельна трикоординатна РЛС, а безпосереднє управління зброєю здійснюється за допомогою оптико-електронної системи управління зброєю. Також є кілька майданчиків для установки 12,7-мм великокаліберних кулеметів і два майданчики з турельних установками для ПЗРК «Синдбад» (ЗУР «Містраль» компанії MBDA з зоною ураження по висоті від 5 до 3000 м і по дальності від 0,5 до 6 км).

За підсумками експлуатації вертольотоносців Містраль рядом високопоставлених представників ВМС Франції було висунуто пропозицію про посилення засобів ППО корабля, зокрема - за рахунок заміни двох ПУ ПЗРК «Сінбад» з ручним наведенням на автоматичні восьмизарядного ПУ ЗРК «тетран» з тієї ж ЗУР.

Головна енергетична установка (ГЕУ) корабля Mistral побудована на використанні принципу «електродвіженія»: вся електроенергія виробляється чотирма дизелями заявленої вихідною потужністю по 5,2 МВт (близько 7000 к.с.) кожен, які забезпечують всі корабельні споживачі електроенергії, в т.ч . роботу двох гребних електродвигунів сумарною потужністю 15 МВт (20 400 к.с.). Управління ГЕУ здійснюється за допомогою спеціально розробленої автоматизованої системи управління і моніторингу PCMS. Відмінною особливістю рушійні установки є відсутність громіздких гребних валів, оскільки два гребних гвинта розташовуються в спеціальних поворотних гондолах з діапазоном обертання 360 °. Така конструкція головних рушіїв робить корабель більш маневреним, що особливо важливо при маневруванні поблизу берега і в вузьких протоках. Додатково в передній частині корпусу встановлені два підрулюючих пристрою, а для зменшення качки в середній частині корпусу корабля є два стабілізатора крильевой форми (заспокоювачі качки).

Для Mistral була розроблена спеціальна система управління, а високий ступінь автоматизації всіх процесів його життєдіяльності дозволила істотно скоротити чисельність екіпажу і підвищити ефективність управління кораблем і авіагрупою. Причому система обміну даними на «Містраль» є багатофункціональною і універсальною, що дозволяє легко інтегруватися в аналогічні системи, що складаються на озброєнні збройних сил інших держав - важливий фактор при проведенні багатонаціональних операцій. Ще однією відмінною особливістю корабля даного типу є широке застосування в ході його проектування стандартів цивільного суднобудування. Наприклад, всі корабельні системи пройшли сертифікацію щодо їх «екологічності»: на кораблі встановлена ​​спеціальна система збору, зберігання і переробки стічних вод та інших відходів, які раніше зазвичай просто віддалялися військовими за борт.

Сумарна кількість важких вертольотів розмірності NH90, які може прийняти «Містраль» в своєму подпалубних ангарі, за даними компанії-розробника, становить 16 машин. Число ж легких вертольотів, за словами першого командира «Містраля» капітана 1 рангу Жиля Хюмо, може досягати близько трьох десятків. Не виключена можливість базування та інших ЛА, наприклад, бойових і / або розвідувальних БЛА. При цьому є одне обмеження - максимальна маса літального апарату повинна не перевищувати 33 т, причому тільки на одній з шести вертолітних майданчиків. Подпалубних ангар обладнаний місцем технічного обслуговування і ремонту з підйомно-кранових пристроєм. Передбачено розміщення особового складу авіагрупи чисельністю до 160 чоловік, в розпорядженні яких є 22 кубрика і каюти. Для забезпечення польотів вертольотів і інших літальних апаратів на кораблі є РЛС DRBN-38A і оптична система посадки, призначена для формування колірних зон глісади і курсу для безпечної посадки ЛА в простих і складних метеоумовах вдень і вночі.

Для опускання вертольотів в ангар і підйому їх назад на польотну палубу використовуються два підйомних ка вантажопідйомність 13 т кожен. Головний, площею 225 м2, розташований безпосередньо в кормовій частині корабля, а другий, менший за площею (120 м2), знаходиться за надбудовою по лівому борту. Головний підйомник при цьому забезпечує можливість підняття вертольотів з лопатями несучого гвинта, встановленими в робоче положення, що прискорює процедуру підйому машини в повітря. Кораблі типу «Mistral» можуть приймати на борт будь-які гелікоптери, які перебувають на озброєнні французьких збройних сил. До теперішнього часу вже успішно проведена «обкатка» на кораблі таких вертольотів, як «Лінкс», «Кугар», NH90, «Тигр», «Пума», «Екюрель», «Пантера» і CH-53 «Сі Стельон». Стандартним варіантом французькі військові вважають розміщення на кораблі змішаної авіагрупи, половина якої (вісім машин) - вертольоти NH90, а решта - новітні бойові «Тигри» .Містраль несе або чотири десантні катери (LCU), або два десантні катери на повітряній подушці (LCACs) . ВМС Франції замовили нові високошвидкісні десантні катери, engins de débarquement amphibie rapide (EDA-R), які можуть бути розміщені на Містрале.750-метровий² госпіталь на 69 ліжок оснащений двома операційними. Якщо ж буде потрібно додатковий госпіталь або додаткові санітарні місця, то ангар може бути перетворений в модульний польовий госпіталь.

Тактіко-технічні характеристики (ТТХ) вертольотоносця Mistral в версії для Франціі.

Тоннаж (стандартний) 16 500 тонн

Тоннаж (повний) 21 300 тонн

Тоннаж (граничний) 32 300 тонн

Довжина найбільша 199 м

Ширина по ватерлінії 32 м

Висота 64,3 м

Осадка (з ГАС) 6,3 м

Бронювання - відсутнє.

Сіловая установка: 3 дизель-генератора «Вяртсиля» 16 V32 (6,2 MВт) 1 дизель-генератор «Вяртсиля» 18V200 (3 , 3 MВт) 2 вінторулевие колонки Alstom Mermaid (7 MВт)

Потужність 20 400 л. с. (15 MВт)

Гвинти 2 x 5-лопастних

Скорость максимальна 19 узлов

Скорость крейсерська 18 узлов

Дальность плавання: 10 800 км (5800 миль) на 18 вузлах (33 км / год) 19 800 км (10 700 миль) на 15 вузлах (28 км / год ) Автономність плавання 30 діб

Екіпаж 160 осіб (20 офіцерів) + 450 чоловік морської піхоти

Радіолокаціонное озброєння: РЛС приймач - Thales ARBR 212 навігаційні РЛС DRBN-38A Decca Bridgemaster E250РЛС виявлення цілей MRR3D-NG

Радіоелектронное озброєння: автоматизована система бойового управління SENIT, система супутникового зв'язку Syracuse

Зенітне озброєння 2 x 2 ПУ ЗРК Simbad з інфрачервоним наведенням і дальністю до 6 км2 30-мм артустановки Breda-Mauser4 12,7-мм кулемета «Браунінг»

Авіаційна група: 16 важких вертольотів або 32 легких вертольотів.

Десантні засоби: 4 десантних катера типу CTM або два десантні катери на повітряній подушці типу LCAC.

Бойове завантаження: 1.100 т (470 десантників), розмір вантажної палуби 122 x 13.5 x 7.7 мMMR-3D NG G-діапазону від Thales Naval France має антену з легкої фазированной гратами і працює як радар радіолокаційного спостереження і як датчик системи самооборони з автоматичним перемиканням режиму.В поверхневому режимі спостереження MRR3D-NG може виявити цілі на малих і середніх висотах на дальності до 140 км і в далекому 3D-режимі спостереження повітряні цілі до 180 км. У режимі самооборони він може виявляти і відстежувати будь-які загрози в радіусі 60 км. Навігаційний радар Sperry Marine Bridgemaster працює в I-діапазоні.

Французский корабль класса "Містраль. Фото: www.bbc.co.uk

УДК Містраль

УДК "Містраль". Фото: www.liveinternet.ru