Організація спостереження у горах

У гірській місцевості спостерігається велика різноманітність рельєфу - там можуть бути висоти, вкриті суцільними лісами, круті скелі, обриви, а також різні кліматичні умови - тумани, різка різниця в температурі біля підніжжя гори і у її вершини, сильні вітри і постійні хуртовини взимку. Всі ці особливості дуже сильно впливають на характер бойових дій у горах.

З іншого боку, гірська місцевість створює природні укриття від наземного і повітряного спостереження. Завдяки тому, що в горах велика кількість прихованих підступів, стежок, створюються досить сприятливі умови для створення засідок, несподіваного маневру і прихованих обходів. При організації раптового нападу, в умовах бою в горах можна здобути перемогу навіть над значно переважаючими силами противника.

Тому, в умовах організації спостереження в горах в першу чергу приділяють увагу круговому спостереженню. Але воно також має в горах кілька відмінних рис.

Обмежений огляд змушує розташовувати пости спостерігачів трохи ближче до супротивника. Сектори спостережень при цьому встановлюються як можна вужче, або ж до приклад спостерігачеві може бути поставлена ​​задача вести спостереження виключно за будь-якої долиною або ущелиною. Тому, кількість постів і задіяних спостерігачів в цьому випадку може істотно збільшуватися.

Наявність прихованих підходів створюють хороші умови для того, щоб організувати спостереження в найближчому тилу противника, на флангах а також в проміжках між підрозділами. Тому кількість рухомих спостережних постів може збільшитися. При цьому такі пости повинні вміти діяти на значній відстані від основних військ. Так, під час Великої Вітчизняної війни рухливі пости іноді висилалися на видалення до 15 кілометрів. При цьому до них включалося по 8 чоловік і більше, для того, щоб така група могла організувати оборону зайнятого місця власними силами.

У таких випадках рухома група повинна мати спеціальне спорядження для пересування в горах і подолання крутих схилів, глибокого снігу і подібних перешкод - кішки, мотузки, льодоруби, снігоступи і інше обладнання.

При виборі і організації місця спостереження в горах в першу чергу беруть до уваги специфічні умови гірського клімату, рельєфу місцевості і грунту.

Складний гірський рельєф і незвичайна прозорість гірського повітря, який дещо спотворює відстані, істотно ускладнюють спостереження. Тому для ведення спостереження в горах потрібно первинна підготовка спостерігача у визначенні відстаней. Але з іншого боку, у звичайних умовах видимість в горах зазвичай становить більше, ніж на рівнині. Але іноді в долинах і ущелинах утворюється серпанок і туман, які дуже сильно перешкоджають спостереженню. Гарне спостереження можна організувати з гірської вершини, але вони часто покриті хмарами і туманами, які також виключають спостереження. Тому зазвичай місце для спостереження організовується не на вершині, а ближче до підошви, звідки відкривається гарна видимість.

У гірській місцевості при зміні висоти на 200 метрів температура змінюється приблизно на 1 градус. На висоті 2000 метрів днем ​​може бути дуже жарко, а вночі замерзне вода. Середня температура влітку в горах знаходиться в районі 30 градусів тепла, а взимку - 25-30 градусів морозу. Середня товщина снігового покриву становить 3 метри. У сонячну погоду при яскравому сонці можливі опіки відкритих поверхні шкіри, а також тимчасове осліплення.

В горах можуть відбуватися обвали і лавини, а грунт є досить твердим. Все це дуже ускладнює вибір і обладнання для спостережних постів у горах. Різка зміна температур часто змушує обладнати навіть в літню пору року землянки для обігріву особового складу. А це досить важко зробити в умовах скелястого грунту. Також для зігріву особового складу можна використовувати печери, ущелини. Останні найкращими є, оскільки при загрозі обвалів і лавин можуть бути надійними укриттями.