Referat-info
Меню сайту
Категорії розділу
Педагогіка [83]
Інформатика і комп`ютерні технології [73]
Всесвітня історія [1080]
Історія України [1069]
Історичні постаті [243]
Основи правознавства [104]
Філософія [135]
Екологія [105]
Біологія [159]
Географія [205]
Рефераты на русском [125]
Хімія [91]
Література [182]
Економіка [249]
Психология [128]
Техніка та технології [69]
Військова справа [243]
Будівництво [92]
Block title
Block title
Block title
Головна » Статті » Військова справа

ПТ-САУ Обьєкт 268. Реферат

 

Випробування «Об'єкт 268» проходили протягом одного року і завершувалися в грудні 1955р. 

За основу для машини була взята ходова частина танка Т-10.

Відповідно, всі агрегати залишилися колишніми. «Об'єкт 268» оснащувався дизельним двигуном В-12-5 з 12-ю циліндрами, розташованими за V-подібною схемою. Максимальна потужність дизеля становила 700 кінських сил. Потужність двигуна передавалася на планетарну коробку передач з механізмом повороту системи «ЗК». Трансмісія забезпечувала вісім передач переднього ходу й дві заднього. Гусениця перейшла до «Об'єкту 268» без змін, так само як і сім опорних катків на кожен борт і по три які підтримують. Бронювання корпусу коливалося в межах від 50 мм (корми) до 120 мм (лоб).

Замість рідної башні танка Т-10 на шасі була встановлена ​​броньована рубка. Зварна конструкція зі рівних трапецієподібних листів мала солідну на ті часи товщину. Так, лобова плита рубки мала товщину в 187 міліметрів.

Борт був майже в два рази тонше - 100 міліметрів, а кормової лист робився товщиною всього в 50 мм. Слід зауважити, що зварюванням з'єднувалися тільки лоб, борти і дах рубки. Оскільки «Об'єкт 268» замислювався виключно дослідної самохідної артилерійської установкою, було вирішено кріпити середню частину кормової плити рубки болтами. Завдяки цьому в разі потреби можна було швидко демонтувати плиту і отримати доступ до нутрощів рубки і до гармати в тому числі. В першу чергу, це було необхідно для можливої ​​заміни та ремонту.


Бойова машина з бойовою масою в півсотні тонн і гарматою калібру 152 міліметра була готова на початку 1956 року і незабаром вирушила на полігон. Оновлене бойове відділення і нове озброєння майже не вплинули на ходові якості шасі Т-10. Максимальна швидкість, досягнута на випробуваннях, дорівнювала 48 кілометрам на годину, а однієї заправки дизельним паливом вистачало на подолання до 350 кілометрів по шосе. Неважко порахувати питома витрата палива: САУ мала п'ять баків. Три внутрішніх мали ємність по 185 літрів (два задніх) і 90 літрів (один передній). Крім того, на задній частині крил конструктори Заводу №172 встановили ще по баку на 150 літрів кожен. Разом близько 200-220 літрів пального на кожні сто кілометрів шляху. При пересуванні по пересіченій місцевості швидкість і запас ходу, так само як і витрата палива, значно змінювалися в гіршу сторону.


До моменту закінчення тривалих випробувань «Об'єкту 268» американські танкобудівники створили танк M60. Незабаром був готовий і англійська Chieftain. Ці бронемашини мали дуже хороше озброєння для свого часу і не менш солідний захист. За оцінками радянських військових і вчених, «Об'єкт 268», зустрівшись в бою з новими зарубіжними танками, вже не був гарантованим переможцем. Більш того, до моменту виробництва достатньої кількості нових самоходок за кордоном могли з'явитися ще більш досконалі танки, боротися з якими «Об'єкт 268» вже не зміг би. Тому в самому кінці п'ятдесятих проект «268» був закритий і всі плани на серійне виробництво нових САУ були скасовані. Єдиний зібраний екземпляр тоді ж був відправлений в Танковий музей в Кубинці.

 

 

 

Категорія: Військова справа | Додав: Natar (22.10.2017)
Переглядів: 148 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]
Форма входу
Block title
Пошук
Block title
Block title

Copyright MyCorp © 2018