Referat-info
Меню сайту
Категорії розділу
Педагогіка [83]
Інформатика і комп`ютерні технології [73]
Всесвітня історія [1044]
Історія України [495]
Історичні постаті [211]
Основи правознавства [104]
Філософія [134]
Екологія [105]
Біологія [158]
Географія [201]
Рефераты на русском [125]
Хімія [91]
Література [182]
Економіка [226]
Психология [85]
Техніка та технології [69]
Військова справа [72]
Будівництво [88]
Block title
Block title
Завантаження
Статистика

Онлайн всего: 4
Гостей: 4
Пользователей: 0
Головна » Статті » Військова справа

Тема: Форми, методи та засоби інформаційно-пропагандистського забезпечення та шляхи їх вдосконалення. Реферат

Зміст 

Вступ

. Форми, методи та засоби воєнно-ідеологічної підготовки

2. Форми, методи та засоби інформаційної роботи

3. Засоби масової інформації в системі інформаційно-пропагандистського забезпечення

Висновок

Список використаних джерел 
 

Вступ 

Інформаційно-пропагандистське забезпечення особового складу Збройних Сил України здійснюється з самого початку існування цього військового формування. Загальне керівництво інформаційно-пропагандистським забезпеченням у підрозділі, частині покладено на командира, та його безпосередня організація - на заступника з виховної роботи. Офіцер-політолог відповідає за планування, методичне забезпечення інформаційно-пропагандистського забезпечення, організовує і проводить добір, розстановку і навчання керівників груп, узагальнює і поширює передовий досвід, виробляє пропозиції щодо комплектування навчальних груп, розробляє методичні матеріали і методику застосування технічних засобів навчання і виховання під час занять.

Основними завданнями інформаційно-пропагандистського забезпечення підготовки військовослужбовців є виховання військовослужбовців відданими відданості українському народові, готовності виконання положень Конституції України, законів України, вимог статутів Збройних Сил України; формування морально-психологічної готовності особового складу Збройних Сил України до виконання завдань за призначенням за будь-яких умов обстановки.

Мета та завдання інформаційно-пропагандистського забезпечення реалізуються за допомогою форм, методів та засобів воєнно-ідеологічної підготовки, інформаційної роботи та використання засобів масової інформації. 
 

. Форми, методи та засоби воєнно-ідеологічної підготовки 

Воєнно-ідеологічна підготовка є навчальним предметом індивідуальної підготовки військовослужбовців у загальній системі підготовки військ (сил), однією із основних форм ідеологічної роботи та виховання особового складу у Збройних Силах України.

Основним змістом воєнно-ідеологічної підготовки є цілеспрямована діяльність органів військового управління, командирів, штабів, органів по роботі з особовим складом (з виховної та соціально-психологічної роботи) усіх рівнів щодо формування у військовослужбовців світоглядних ідеалів, цінностей та орієнтирів, високих морально-психологічних і бойових якостей в інтересах ефективного виконання військового обовязку та визначених завдань

Серед низки завдань, які виконує воєнно-ідеологічна підготовка одними з основних виступають розяснення засад державної зовнішньої та внутрішньої політики, формування в особового складу свідомого розуміння державної політики у військовій сфері, виховання патріотизму та особистої відповідальності за захист Вітчизни та вивчення норм міжнародного гуманітарного права.

Воєнно-ідеологічна підготовка в органах військового управління, військових частинах, військових навчальних закладах, установах та організаціях Збройних Сил України організовується відповідно до вимог Інструкції з організації воєнно-ідеологічної підготовки у Збройних Силах України, що затверджена Наказом Міністерства оборони України від 20.03.2013 р. №188.

За організацію воєнно-ідеологічної підготовки у військовій частині безпосередньо відповідають та вживають вичерпних заходів для її якісного проведення заступники командувачів, командирів (начальників) по роботі з особовим складом (з виховної та соціально-психологічної роботи).

Заняття з воєнно-ідеологічної підготовки проводяться згідно з тематичними планами на навчальний, що розробляються Департаментом соціальної та гуманітарної політики Міністерства оборони України спільно з Головним управлінням по роботі з особовим складом Збройних Сил України та затверджуються першим заступником Міністра оборони України.

Інструкція з організації воєнно-ідеологічної підготовки визначає, що основними формами проведення занять є кінолекторій, розповідь-бесіда, семінар, "круглий стіл".

Кінолекторій - це форма проведення заняття з воєнно-ідеологічної підготовки, лекція або бесіда під час якої демонструють цілий кінофільм або його фрагменти для переконливішого звучання висунутих керівником заняття теоретичних положень. Іноді спершу читають лекцію, а відтак демонструють кінофільм. Якщо кінофільм доволі інформаційний, достатньо прокоментувати його матеріал, поставити слухачам запитання, зосередити їхню увагу на головному. Кінолекторій забезпечує послідовний, тривалий і цілеспрямований вплив на навчаючих, дає можливість сформувати в них цілісне уявлення з багатьох проблем, отримати вичерпні відповіді на запитання, що виникають під час заняття. Для підвищення ефективності його роботи проводять підсумкові заняття, які охоплюють запитання і відповіді з вивчених тем, переглянутих кінофільмів, анкетування слухачів щодо оцінки роботи кінолекторію і врахування потреб слухачів, обговорення з ними найважливіших питань тощо.

Семінар - це форма навчального заняття, під час якого викладач організовує дискусію навколо попередньо визначеної теми, до якої всі слухачі готують тези виступів на підставі індивідуально виконаних завдань.

Семінарські заняття проводяться з основних і найбільш складних питань.

Основне завдання семінарських занять - поглиблення та закріплення знань, одержаних слухачами на лекціях, контролю за самостійною роботою тих, хто навчається, з навчальною та науковою літературою, удосконалення навичок слухачів у пошуку, узагальнюванні та доповіді навчального матеріалу, у веденні дискусії. Семінари проводяться методом обговорювання навчального матеріалу, в ході заняття запроваджуються заслуховування і обговорення рефератів та доповідей, розв'язування контрольних задач або прикладів. Більше уваги необхідно приділяти виробленню навичок виступів та вмінню відстоювати свої погляди. Організація семінарських занять повинна забезпечувати перевірку та оцінку знань усіх курсантів (студентів) навчальної групи.

Багато питань, що виникають в процесі навчання військового підрозділу неможливо вирішити на семінарах чи конференціях. Для цих вирішення таких питань існує така форма заняття як "круглий стіл".

Проведення "круглого столу" має низку визначених принципів, що склались історично, а саме: в ньому приймають участь обмежена кількість осіб, і жодна із висловлюваних думок чи позицій не має переваги над іншими. Є й ще одна особливість: відсутність чітко визначених позицій. У форматі круглого столу з'являється унікальна можливість не тільки почути думки інших співслужбовців, а й виробити спільну оцінку, позицію з того чи іншого питання.

Задля успішного проведення "круглого столу" керівник групи воєнно-ідеологічної підготовки повинен заздалегідь спланувати проведення заняття, роздати питання, що будуть розглядатися, та надати методичні рекомендації щодо підготовки до заняття.

Основними методами проведення занять з воєнно-ідеологічної підготовки є словесно-наочні, пояснювально-ілюстративні, та пояснювально-спонукальні методи.

Сутність словесно-наочних методів заклечається в тому, що керівник заняття систематично та послідовно доводить навчальний матеріал або здійснює показ відеоматеріалів за визначеною тематикою. Цей метод має на меті надати початкові нові знання та сформувати уяву про новий матеріал у тих, хто навчається.

Пояснювально-ілюстративні методи або інформаційно-рецептивні - це такі методи, при яких керівник заняття організує сприймання та усвідомлення слухачами інформації, а слухачі в свою чергу сприймають, осмислюють і запамятовують її.

Пояснювально-спонукальні методи. Керівник заняття частину навчального матеріалу подає в готовому вигляді, іншу частину - через проблемні завдання. Слухачі засвоюють навчальний матеріал як за допомогою репродуктивного, так і творчого, дослідницького методу, який полягає у самостійному пошуку шляхів розвязання проблемної ситуації. Наслідком цих методів є глибоких та всебічних знань з використанням творчих та нестандартних підходів.(методичні рекомендації)

Жодні методи чи форми викладання навчального матеріалу не мають ніякого сенсу без використання відповідних засобів навчання. Під час проведення занять з воєнно-ідеологічної підготовки широко використовуються технічні засоби, зокрема екранні. До них належать слайди та дидактична техніка (мультимедійні проектори, телевізори, відеомагнітофони, програвачі), аудіовізуальні засоби.

Слайди, на відміну від відеофільмів, у яких використовується і мовний, і зображувальний матеріал, будуються на зображеннях. Основою зорового ряду в них є малюнок та відео-сюжет.

Відеофільми - своєрідна екранна розповідь, що передбачає сюжетну організацію матеріалу. Перегляд науково-популярних та документальних відеофільмів, відеороліків, телепрограм за визначеною тематикою воєнно-ідеологічної підготовки проводиться з подальшими коментарями керівника занять. 
 

2. Форми, методи та засоби інформаційної роботи 

Інформаційна робота - це оперативне та обєктивне доведення і розяснення особовому складу Збройних Сил України державної політики у сфері національної безпеки та оборони, законів України та інших нормативно-правових актів, інформування про діяльність органів державної влади, військового управління, суспільно-політичну та економічну обстановку в державі та світі, інші актуальні питання.

Метою інформаційної роботи є цілеспрямований вплив на свідомість військовослужбовців, досягнення керованості внутрішньо-колективними процесами у військовому середовищі, підвищення рівня обізнаності у різних сферах суспільного життя, формування необхідних переконань та мобілізація військовослужбовців на виконання вимог Конституції України, законів України, статутів Збройних Сил України, наказів командирів (начальників).

Основним типом інформаційної роботи є суспільно-політичне інформування.

з генералами, адміралами, офіцерами, військовослужбовцями військової служби за контрактом, державними службовцями та працівниками Збройних Сил України - 1 раз на місяць по 30 хвилин під час оголошення службових документів, наказів та директив;

·з військовослужбовцями строкової військової служби - 1 раз на тиждень по 30 хвилин.

З метою підвищення якості інформаційно-пропагандистського забезпечення особового складу частин, підрозділів у передбачений розпорядком дня час організовуються обовязковий перегляд вечірніх випусків "Українських теленовин" та прослуховування інформаційних програм Українського радіо - щоденно, перегляд під керівництвом офіцерів структур із гуманітарних питань щотижневих телерадіопередач "Нова армія" та інших програм, підготовлених телерадіокомпанією ЦТРС та "Бриз" Військово-Морських Сил, перегляд і прослуховування тематичних, військово-патріотичних, інформаційно-пізнавальних програм.

Щомісяця плануються і проводяться в органах управління, частинах та зєднаннях "Дні інформування". До участі в них залучається керівний склад активізується робота лекторських груп, запрошуються представники товариства "Просвіта", "Знання", викладачі вищих навчальних закладів, представники депутатського корпусу, державної влади та інші.

У кожній частині один раз на місяць проводяться інструктивні заняття з офіцерами, які проводять інформування особового складу.

З метою більш повного доведення інформації до військовослужбовців потрібно систематично планувати огляди преси, використовувати для цього можливості клубів, радіовузлів, бібліотек, для передплати періодичних видань ширше залучати можливості місцевого самоврядування, підприємства, установи, спонсорів тощо.

Основним методом суспільно-політичного інформування є метод переконання або проблемний виклад (керівник ставить проблему і вирішує).

Засобами переконання являються роз'яснення, обґрунтування, обговорення, навіювання, як спосіб впливу на свідомість підлеглих з метою досягнення свідомого виконання військового обов'язку в цілому, так і конкретних обов'язків на посаді, яку обіймають також окремих завдань і доручень по службі.

Також при проведенні суспільно-політичного інформування активно використовується пояснювально-інформаційний метод (повідомлення інформації, сприймання, усвідомлення і запам'ятовування). Повідомлення інформації здійснюється за допомогою усного слова (розповідь, лекція, пояснення), друкованого слова (газетні, журнальні публікації, посібники тощо), наочних засобів (схеми, кіно, діафільми, натуральні обєкти), практичного показу, аудіо та відеозасобів.

Умовно всі форми проведення суспільно-політичного інформування можна поділити на дві групи.

До першої групи відносяться змістовні форми - це лекції, бесіди, доповіді, повідомлення, покази, огляди, перегляди, читання і обговорення, обмін досвідом роботи.

Друга група - це організаційні форми (індивідуальне і групове інформування у ході класно-групових занять; Дні інформування; Дні відкритих дверей; Дні науки і культури; усні виступи, екскурсії, відкриті судові процеси, тематичні рубрики у ЗМІ, місцевому радіомовленні, куточки інформації, доведення директив, наказів, інших документів до особового складу, наради, семінари, звіти, інструкторсько-методичні заняття, інформаційні бюлетені, стінна преса тощо. 

3. Засоби масової інформації в системі інформаційно-пропагандистського забезпечення 

Засоби масової інформації ( радіо, телебачення, глобальні та локальні інформаційні мережі, газети, журнали, інша друкована продукція) є важливою складовою інформаційно-пропагандистського забезпечення, тому що відіграють надзвичайну роль в інформуванні особового складу Збройних Сил України, зокрема з питань зовнішньої та внутрішньої політики України.

Засобам масової інформації належить провідна роль в створенні і функціонуванні інформаційного поля в районах дислокації військ, забезпеченні сприятливих умов діяльності військових колективів під час здійснення різноманітних функцій навчально-бойової діяльності. Вони є важливим джерелом отримання різноманітної інформації особовим складом.

У відповідності з розпорядком дня та умовами виконання навчально-бойових завдань в умовах життєдіяльності військ з особовим складом мають щодня організовуватися перегляди та прослуховування інформаційних та розважальних теле- і радіопрограм. В частинах, підрозділах організовується регулярна доставка військових і цивільних періодичних видань і кореспонденції, листування.

Одна з головних вимог технології використання засобів масової інформації - це комплексне застосування, тому що тільки сполучення різноманітних засобів масової інформації може забезпечити особовий склад оперативною і всебічною інформацією.

Як і цивільні, військові засоби масової інформації у своїй діяльності керуються Конституцією України, законами та іншими нормативно-правовими актами, які регулюють інформаційну діяльність в Україні. Функціональне призначення, завдання та інші аспекти діяльності військових засобів масової інформації закріплені в наказі Міністра оборони України і введенні в дію "Положенням про засоби масової інформації Збройних Сил України" від 29 грудня 2003 року.

За керівним документом, функціональним призначенням військових засобів масової інформації є оперативне та обєктивне висвітлення діяльності Міністерства оборони України, інших органів військового управління, особового складу військ (сил), формування позитивного іміджу Збройних Сил України та піднесення престижу військової служби, спрямування патріотичного виховання молоді та висвітлення найважливіших питань діяльності органів державної влади в сфері зовнішньополітичних відносин України з іншими державами та міжнародними організаціями, а також с сфері внутрішньої політики тощо.

Цивільні і військові засоби масової інформації, маючи спільні корені, різняться за своїм функціональним призначенням і організаційною структурою. Однак і ті, й інші приділяють чималу увагу армійській проблематиці. Адже, Збройні Сили України вступили на шлях докорінного реформування, що вже саме по собі є "інформаційним приводом" для "розкручування" актуальної теми всіма сегментами масової інформації. Преса, радіо, телебачення, електроні засоби масової інформації, - систематично доносять до аудиторії військово-політичні новини.

Серед військових ЗМІ провідне місце займають центральні, насамперед, газета "Народна армія" і Центральна радіостудія Міністерства оборони України.

Проблематику журналістських виступів можна класифікувати за кількома тематичними напрямками.

. Висвітлення процесу реформування Збройних Сил України. Як правило журналісти доносять до аудиторії інформацію від перших посадових осіб Міністерства оборони України, а також організаційно-штатні заходи у Збройних Силах України. При цьому широко використовуються як інформаційні, так і публіцистичні жанри. Серед нових форм розкриття теми: брифінги, "круглі столи" й прямі телефоні лінії, під час яких кожен може зателефонувати до редакції та поставити запитання представникам Міністерства оборони України. В газеті "Народна армія" такі масово-інформаційні заходи стали постійними. Водночас слід зауважити, що більшість журналістських матеріалів з цієї теми швидше критичного спрямування. інформаційний пропагандистський воєнний ідеологічний

2. Миротворча діяльність українських військових підрозділів за межами України. Це одна із найпопулярніших тем, яка час від часу набуває значення "гарячої новини", навіть сенсації. Буває, що журналісти вдаються до інсинуацій стосовно кількості втрат миротворців, грішать неперевіреними даними. Очевидно, що висвітлення цієї теми вимагає тіснішої взаємодії між цивільними та військовими журналістами.

. Євроатлантична інтеграція України. Не рідко журналісти для розробки цієї непростої теми вдаються до журналістських досліджень. Виступи на цю теми аналітичні, і часто-густо прогностичні. Це найбільш професійні виступи у засобах масової інформації за рахунок того, що в них обов`язково беруть участь відомі експерти.

. Розповіді про хід тактичних навчань, тренувань, щоденну працю командирів і їх підлеглих в умовах життєдіяльності військ. На сьогодні ця тема залишається прерогативою військових журналістів.

Проте, діяльність цивільних і військових журналістів потребує кваліфікованої допомоги з боку урядових і відомчих інформаційних структур. Завдяки яким журналісти мають змогу отримати об`єктивну інформацію і оперативно донести її до аудиторії.

Таким чином, відносини між засобами масової інформації і Збройними Силами України побудовані на чинній нормативно-правовій базі, яка дозволяє засобам масової інформації здійснювати елементи громадського контролю, керуючись принципами і нормами демократичного і правового суспільства.

Засоби масової інформації України систематично висвітлюють процес реформування Збройних Сил України, миротворчу діяльність українських військових підрозділів, військово-політичні аспекти Євроантлантичної інтеграції, повсякденну діяльність частин і військових підрозділів.

Керівництво Міністерства оборони України розвиває інноваційні моделі співпраці між засобами масової інформації і Збройними Силами з метою неупередженого та об`єктивного інформування суспільства про життєдіяльність Збройних Сил України. 
 

Висновок 

Задля вдосконалення форм, методів та засобів інформаційно-пропагандистського забезпечення потрібно усунути ряд факторів, які заважають досягненню мети в повному обсязі. До таких факторів можна віднести труднощі економічного характеру, складності з фінансовим забезпеченням частин, неукомплектованість особовим складом, зростання в частинах кількості військовослужбовців з негативними відхиленнями. Все це накладає відбиток на повсякденну діяльність військових підрозділів, на керівну діяльність командирів і офіцерів виховних структур.

Забезпечення військових частин новітніми технічними засобами навчання та виховання - є одним із шляхів вдосконалення форм та методів інформаційно-пропагандистського забезпечення, і особливо в сфері вивчення питань зовнішньої та внутрішньої політики. Сьогодні сучасна молодь сприймає інформацію краще в електронному вигляді - з моніторів компютерів, екранів телевізорів. Тому альтернативою може стати викладення інформації на заняттях за допомогою мультимедійних проекторів, інтерактивних дощок тощо. Звичайна лекція сприймається слухачами важче, ніж інформація викладена схематично, за допомогою технічних засобів навчання та виховання, яку вони бачать, сприймають за допомогою зору, а не тільки на слух. До того ж показ слайдів чи використання інтерактивних дощок надають можливість викласти інформацію досить лаконічно та чітко за допомогою схем, діаграм і тез, що також покращує сприйняття та запамятовування інформації слухачами.

Надзвичайно важливим для підвищення ефективності реалізації питань зовнішньої та внутрішньої політики в системі інформаційно-пропагандистського забезпечення є підвищення рівня обізнаності командирів, начальників, керівників груп воєнно-ідеологічної підготовки, керівників занять. Саме від їх знань, волі, сумлінності залежить стан інформаційно-пропагандистської роботи в підрозділі. Задля покращення умов підготовки керівників занять має сенс впровадження постійного доступу до мережі Інтернет. Можливість постійно переглядати новини, законодавчу базу, яка постійно оновлюється, на інформаційних порталах органів державної влади, мати доступ до аналітичних Інтернет-видань надає можливість щільніше готуватись до занять з інформаційно-пропагандистського забезпечення, особливо до занять, тематика яких стосується політичної сторони життя нашої держави.

Для підвищення ефективності викладання та сприймання політичної складової інформаційно-пропагандистського забезпечення має місце організація активної співпраці з представниками органів державної влади, місцевого самоврядування та управління, представниками засобів масової інформації. Тому що хто, як не "першоджерело" може найбільш точно і кваліфіковано викласти сутність питань зовнішньої та внутрішньої політики України.

Звісно, що також не можна обійтись без культурної складової інформаційно-пропагандистського забезпечення. Відвідування музеїв та бібліотек дає можливість військовослужбовцям щільніше пізнати історію нашої держави та історію країн світу. Усвідомлення історичного досвіду дає іще один ключ до пізнання та розуміння політичних процесів, що протікають в нашій державі та світі. Не знаючи історії своєї держави неможливо зрозуміти, чому сьогодні все так, а не інакше, і неможливо побудувати майбутнє не враховуючи помилок минулого. 
 

Список використаних джерел 

1.Наказ Міністра оборони України від 10.11.2010 р. №583 "Про затвердження Інструкції з організації інформаційно-пропагандистського забезпечення у Збройних Силах України" - електронне джерело #"justify">.Наказ Міністра оборони України від 20.03.2013 р. №188 " Про затвердження Інструкції з організації воєнно-ідеологічної підготовки у Збройних Силах України" // Світогляд. Народна армія. Спецвипуск №4, 6 квітня 2013 р.

3.Бабенко М.С. "Виховна робота: методологія, організація і методика. Випуск І // Бабенко М.С., Ротань М.П., Стасюк В.В., Литвиновський Є.Ю., за ред. Ріпи Л.А. "Виховна робота: методологія, організація і методика. Випуск І" Навчально-методичний посібник - К.: Військовий гуманітарний інститут Національної академії оборони. Видання інституту, 2002

.Зонь В.В. "Організація інформаційно-пропагандистського забезпечення особового складу Збройних Сил України" // Зонь В.В., Кубіцький С.О., Слонімський В.Г., Великожон М.В. "Організація інформаційно-пропагандистського забезпечення особового складу Збройних Сил України" Начальний посібник - К.: Видавничо-поліграфічний центр "Київський університет", 2007

Категорія: Військова справа | Додав: Natar (12.11.2017)
Переглядів: 11 | Теги: Тема: Форми, методи та засоби інформаційно-пропа | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]
Форма входу
Пошук
Block title
Block title

Copyright MyCorp © 2017