Ручна осколкова граната РГД-5. Ручна оборонна граната Ф-1
Ручна осколкова граната РГД-5 (мал. 1) призначається для застосування в основному в наступальному бою.
Мал. 1. Ліворуч - Загальний вигляд ручної осколкової гранати РГД-5. Праворуч - будова гранати РГД-5: 1 - корпус; 2- розривний заряд; 3- ковпак; 4- вкладиш ковпака; 5- трубка для запалу; 6- манжета; 7- запал УЗРГМ-2; 8- піддон; 9- вкладиш піддона.
Вона складається з наступних частин:
- корпус;
- розривний заряд;
- запал.
Корпус служить для поміщення розривного заряду й трубки для запалу. Він складається з верхньої й нижньої частин і включає зовнішню оболонку й вкладиш, які служать для утворення осколків під час вибуху гранати. До верхньої частини корпуса за допомогою манжети приєднується трубка для запалу, що служить для приєднання запалу до гранати й герметизації розривного заряду в корпусі. Для запобігання забруднення трубки в неї вгвинчується пластмасова пробка.
Розривний заряд заповнює корпус і служить для розриву гранати на осколки.
Запал гранати УЗРГМ (уніфікований запал ручної гранати модернізований) призначений для вибуху розривного заряду. Він складається з ударного механізму й власне запала (мал. 2). Запали завжди перебувають у бойовому положенні. Розбирати їх і перевіряти роботу ударного механізму категорично забороняється.
Мал. 2. Запал гранати УЗРГМ: А- загальний вигляд; Б- поздовжній розріз; 1 - власне запал; 2- ударний механізм; 3- запобіжна чека; 4- трубка ударного механізму; 5- бойова пружина; 6- шайба ударника; 7- сполучна втулка;8- сповільнювач; 9- капсуль-детонатор; 10- напрямна шайба; 11- ударник; 12- капсуль-запалювач; 13- втулка сповільнювача; 14- спусковий важіль.
Ударний механізм служить для запалення капсюля-запалювача запала. Він складається із трубки ударного механізму, сполучної втулки, напрямної шайби, бойової пружини, ударника, шайби ударника, спускового важеля й запобіжної чеки з кільцем.
Трубка ударного механізму є основою для складання всіх частин запала. Сполучна втулка з'єднує запал з корпусом гранати.
Напрямна шайба є упором для верхнього кінця бойової пружини й направляє рух ударника; вона закріплена у верхній частині трубки ударного механізму.
Бойова пружина призначена для надання ударникові енергії, необхідної для наколу капсюля-запалювача; вона надіта на ударник і своїм верхнім кінцем упирається в напрямну шайбу, а нижнім - у шайбу ударника.
Ударник служить для наколу й запалення капсюля-запалювача; він міститься усередині трубки ударного механізму. Шайба ударника надіта на нижній кінець ударника і є упором для нижнього кінця бойової пружини.
Спусковий важіль призначений для втримання ударника у зведеному положенні (бойова пружина стиснута).
Запобіжна чека служить для втримання спускового важеля на трубці ударного механізму; вона проходить через отвори вушка спускового важеля й стінок трубки ударного механізму; для її висмикування є кільце.
Власне запал призначений для вибуху розривного заряду гранати. Він складається із втулки сповільнювача, капсюля-запалювача, сповільнювача й капсуля-детонатора.
Втулка сповільнювача у верхній частині має різьбу для з'єднання із трубкою ударного механізму й гніздо для капсюля-запалювача, усередині - канал, у якому міститься сповільнювач, зовні - проточку для приєднання гільзи капсуля-детонатора. Капсюль-запалювач призначений для запалення сповільнювача; сповільнювач - для передачі вогню від капсюля-запалювача до капсуля-детонатора, він складається із запресованого малогазового складу. Капсуль-детонатор служить для вибуху розривного заряду гранати; він міститься в гільзі, закріпленої на нижній частині втулки сповільнювача.
Бойове використання гранати
Перед метанням гранати. Вивернути пробку з трубки, на її місце ввернути до відмови запал. Частини ударного механізму запала перебувають у наступному положенні: ударник зведений й утримується у верхнім положенні вилкою спускового важеля, з'єднаного із трубкою ударного механізму запобіжною чекою. Кінці запобіжної чеки розведені й міцно втримують неї в запалі.
3. Заряджання гранати: А- Вивернути пробку і з трубки; Б і В- на її місце ввернути до відмови запал: граната готова до кидка.
При метанні гранати. Гранату для метання взяти в руку так, щоб спусковий важіль пальцями був притиснутий до корпуса гранати. Не відпускаючи важеля, за кільце висмикнути запобіжну чеку й кинути гранату в ціль.
Мал. 4. Дії перед метанням осколкової гранати: А- притисніть спусковий важіль до корпусу гранати; Б- випряміть кінці запобіжної чеки; 3- висмикніть запобіжну чеку й киньте гранату у напрямку до цілі.
При висмикуванні чеки положення частин запала не міняється, ударник у зведеному положенні втримується спусковим важелем, що звільняється від з'єднання із трубкою ударного механізму, але притискається до неї пальцями руки. У момент кидка гранати спусковий важіль відокремлюється від гранати й звільняє ударник. Ударник під дією бойової пружини завдає удару (наколює) по капсюлю-запалювачу й запалює його. Промінь вогню від капсюля-запалювача запалює сповільнювач (дистанційну частину запала) і, пройшовши його, передається капсулю-детонатору. Капсуль детонує й викликає вибух розривного заряду гранати. Корпус гранати розривається, і осколки розлітаються в різні боки.
Тактико-технічні характеристики гранати РГД-5
Тип гранати
|
наступальна
|
Характер бойової дії
|
осколкова
|
Вага, г
|
310
|
Вага ВР, г
|
110
|
Середня дальність кидка м.
|
40 - 50
|
Час горіння запала, з
|
3,2 - 4,2
|
Забійна сила осколків, м
|
20
|
Ручна оборонна граната Ф-1 ("Лимонка")
Була розроблена на основі французької осколкової гранати F-1 моделі 1915 р. (не плутати із сучасною моделлю F1 із пластиковим корпусом і напівготовими осколками) і англійської гранати системи Лемона (з тертковим запалом), що поставлялися в Росію в роки першої світової війни. Звідси - позначення Ф-1 і прізвисько "Лимонка".
Застосовувана нині Ф-1 складається з наступних частин.
Корпус гранати служить для приміщення розривного заряду й запала, а також для утворення осколків при вибухові гранати. Корпус гранати чавунний, з поздовжніми й поперечними борознами, по яких граната звичайно розривається на осколки. У верхній частині корпуса є нарізний отвір для вгвинчування запала. При зберіганні, транспортуванні й перенесенні гранати в цей отвір укручена пластмасова пробка. Корпус при розриві дає 290 великих важких осколків з початковою швидкістю розльоту близько 730 м/с.
Розривний заряд заповнює корпус і служить для розриву гранати на осколки.
Запал гранати УЗРГМ (уніфікований запал ручної гранати модернізований) призначений для вибуху розривного заряду. Він складається з ударного механізму й власне запала. Запали завжди перебувають у бойовому положенні. Розбирати їх і перевіряти роботу ударного механізму категорично забороняється.
Мал. 5. Ліворуч - загальний вигляд ручної оборонної гранати Ф-1; праворуч - будова гранати: 1- чавунний корпус; 2- розривний заряд; 3- запал УЗРГМ (УЗРГМ-2).
Підготовка гранати до кидання і дія гранати під час кидання аналогічна дії гранати РГД-5.
Тактико-технічні характеристики гранати Ф-1
Тип гранати
|
оборонна
|
Характер бойової дії
|
осколкова
|
Вага, г
|
600
|
Вага ВВ, г
|
60
|
Середня дальність м
|
35 - 45
|
Час горіння запала, з
|
3,2 - 4,2
|
Забійна сила осколків, м
|
200
|
Джерело
1. Начальная военная подготовка: Учебник для средних учебных заведений/ А. И. Аверин, И. Ф. Выдрин, Н. К. Ендовицкий и др.; Под ред. Ю. А. Науменко. - 9-е издание. - М.: Просвещение, 1987. - 256 с.
|