Значну роль у формуванні нового мислення відіграла революція в розумі
людей. На зміну середньовічному світогляду з його вірою у божественні
права монарха і назавжди встановлений суспільний устрій прийшло нове
світобачення. XVIII століття в Європі прийнято називати добою
Просвітництва, або «добою розуму». Це був час поширення освіти серед
найрізноманітніших прошарків населення, коли звичні уявлення про
оточуючий людину світ зазнавали докорінних змін. Філософія Просвітництва
базувалася на безмежній вірі в могутність розуму, | в можливості
прогресу, ґрунтувалася на повазі до науки і жвавому інтересі до
оточуючого світу.
У XVIII ст. у Франції з'являються численні словники з
багатьох галузей науки (у 1750 р. їх було вже понад 600), багатотомні
видання: «Природнича історія» Бюффона, «Енциклопедія наук мистецтв і ремесел» філософа Дідро і математикаД'Аламбера.
З останньої французи дізнавалися про значення слів «депутат»,
«конституція», «деспотія», «привілеї» та ін. Видання «Енциклопедії» то
дозволялося, то заборонялося. Якщо раніше бібліотеки мали лише монастирі
й аристократи, то тепер - письменники, чиновники, буржуазія і навіть
звичайні крамарі.
Джерело: http://school.xvatit.com |