Ще в березні 1814 p., уклавши у Шо-моні союзний договір, головні учасники антифранцузької коаліції - Росія, Австрія, Англія і Пруссія домовилися скликати дипломатичний конгрес, який мав підвести підсумки тривалих війн у Європі. Переможці прагнули закріпити здобуту перевагу, захистити Європу від можливості реставрації бонапартистського режиму, відновити втрачені станові привілеї дворянства й абсолютистські режими, а також перекроїти на свою користь карту Європи.

До 1 листопада 1814 р. у Відень - місце проведення конгресу - з'їхались представники майже 20 європейських держав - 216 дипломатів. Серед них -імператори Австрії і Росії, королі Пруссії і Данії, канцлери, міністри, полководці. Переможці зібралися для того, щоб відновити монархічні режими, не допустити нових революцій, зробити Європу мирною і стабільною.

Найважливішу роль на засіданнях відігравали російський імператор Олександр І і голова конгресу - австрійський канцлер Меттерніх. Англію представляв лорд Каслрі, а Пруссію - міністр-президент Гарденберг. Використавши незгоди між вчорашніми союзниками, рівної участі в нарадах як представник п'ятої великої держави домігся і міністр закордонних справ Франції Талейран.