Французький інженер і винахідник. Активно працював над скраплення газів, вивченням і популяризацією неонового освітлення і експериментами над отриманням енергії за рахунок викачування холодної води з морських глибин.
Навчався Жорж Клод в Вищій школі промислової фізики і хімії Парижа (École supérieure de physique et de chimie industrielles de la ville de Paris). Робіт після закінчення навчання Клод змінив чимало; відомо, крім іншого, що він працював електричним інспектором на кабельної фабриці і брав участь в організації ряду лабораторних експериментів (на околоелектріческіе теми). Деякий час Клод редагував їм же створений журнал 'Електрична іскра' ( 'L'Étincelle Électrique'); приблизно в той же період Жорж познайомився і потоваришував з Жаком-Арсеном д'Арсонваля (Jacques-Arsène d'Arsonval).
У 1896-му Клод взявся за проблему вибухонебезпечності ацетилену. Дана речовина в ті часи використовувалося для освітлення; на жаль, при високому тиску воно мало погану звичку вибухати. Клод показав, що ацетилен відмінним чином розчиняється в ацетоні; виходить розчин з практичної точки зору аналогічний ацітеліну, що зберігається під тиском в 25 атмосфер, однак небезпека собою являє куди меншу.
Систему скраплення повітря Клод розробив в 1902-м; його творіння дозволило отримувати в промислових масштабах зріджений кисень, азот і аргон. Незабаром Клод - разом з підприємцем Полем Делорм (Paul Delorme) - створив компанію 'L'Air Liquide, S.A.'; на даний момент компанія ця являє собою корпорацію мультинаціонального рівня.
Ідею для неонових трубок Клоду підказали трубки Гейслера (Geissler) і розроблені Деніелом Муром (Daniel McFarlan Moore) системи азотного освітлення. Створені Клодом трубки були побудовані на використанні неону, який досить активно вироблявся в якості побічного продукту його ж сжіжівающіх установок. Вперше неонове освітлення Клод показав в 1910-м, на автомобільному шоу в Парижі. В процесі роботи Клод зробив два побічних - і при цьому досить важливих - відкриття. По-перше, йому вдалося розробити новий спосіб очищення неону; по-друге, Жорж знайшов спосіб істотно збільшити термін життя використовувалися в трубках електродів.
Ідея використання енергії температурного градієнта морської води була запропонована одним Клода, Арсеном д'Арсонваля; втілив в життя цю ідею, проте, саме Клод. Його пробна установка змогла в підсумку видати потужність в 22 кіловата.
В історії Клод Жорж залишиться не тільки як великий винахідник - на жаль, були в його біографії і порівняно темні сторінки. Багатьом Клод Жорж запам'ятався як активний прихильник маріонеткового уряду, поставленого нацистами на чолі окупованій Франції. Крім іншого, Клод встиг опублікувати серію робіт, які підтримували колабораціонізм і увійти в один з колабораціоністських комітетів (Distinguished Committee of the Groupe Collaboration), заснований у вересні 1940-го.
У 1944-му союзні війська звільнили Францію; Клоду - як і багатьом іншим прихильниками режиму Віші (Vichy) - довелося постати перед судом. Вченої виключили з Французької Академії наук (French Academy of Sciences); звинувачення в пропаганді вишистов були визнані обгрунтованими, а ось поставити Клоду в провину участь в розробках бомби 'V-1' не вдалося. В кінцевому підсумку Клод був засуджений до довічного ув'язнення; втім, уже в 1950-м з в'язниці вченого випустили - в першу чергу, за його праці з освоєння енергії океанів.
Помер Жорж Клод 23 травня 1960-го, через 10 років після виходу на свободу. На момент смерті винахіднику було без малого 90 років.