До комахоїдних належать стрижі, дрімлюги, частково дятли, більшість горобиних, осоїд із ряду Денні хижаки. У птахів, які ловлять комах на льоту (стрижі, дрімлюги, ластівки, мухоловки), дзьоб короткий, але широко розкривається; його краї усаджені довгими щетинками, що полегшують ловлю комах. Комахами в основному живляться різні кулики. Дзьоби у них довгі, тонкі, часто нагадують пінцет, бо корм вони дістають із поверхневих шарів грунту. Птахи, які відшукують комах у тріщинах стовбурів дерев (крутиголовки, пищухи, повзики) або щілинах грунту (одуди), мають довгий, тонкий, шилоподібний дзьоб. У дятлів дзьоб сильний, долотоподібний, що є пристосуванням до довбання стовбурів дерев.

Зерноїдні птахи (ряди Курині, Голуби, родина В'юркові із ряду Горобині та ін.) живляться переважно насінням рослин, хоча пташенят багато з них вигодовують комахами. Вузька спеціалізація щодо живлення властива шишкарям, які споживають лише насіння хвойних дерев; ним же вигодовують і пташенят. За допомогою хрестоподібного дзьоба вони вилущують насіння із шишок. В інших зерноїдних дзьоб міцний, конусоподібний (родина В'юркові), іноді з випуклим наддзьобом (курині, голуби).

Плодоїдні птахи особливо численні в тропічних лісах (папуги, носороги, тукани), їм властивий великий дзьоб, за допомогою якого вони зривають плоди з тонких гілок.

До всеїдних належать птахи, які живляться різноманітною їжею (воронові).

Проте цей поділ на групи умовний, оскільки характер живлення птахів може змінюватися залежно від сезону, умов навколишнього середовища, віку. Так, шпаки навесні і на початку літа живляться комахами, влітку і восени — переважно ягодами. Більшість зерноїдних птахів пташенят вигодовують комахами.

Більшість птахів активно розшукують їжу, але є й такі, що підстерігають її (мухоловки, яструби, рибалочки, сиворакші).

Сезонна циклічність. Життя птахів змінюється протягом року. Це зумовлено сезонними змінами умов існування і характером спадкових пристосувань виду до навколишнього середовища. У результаті річний життєвий цикл складається з ряду біологічних фаз або періодів.

1. Підготовка до розмноження зумовлюється природженими інстинктами, що проявляються під дією факторів навколишнього середовища. Ці фактори, за І. П. Павловим, мають «сигнальний» характер. Так, важливими стимуляторами статевого інстинкту є: збільшення інтенсивності освітлення, присутність і поведінка самця та інші фактори. Підготовка до розмноження проявляється у розбивці птахів на пари і зайнятті ними гніздових територій.

У більшості видів самець і самка на період розмноження утворюють пару — це моногами. В орлів, лебедів, гусей, лелек, деяких чапель пари зберігаються протягом кількох років або усе життя.

2. Розмноження, гніздування і виведення пташенят. У період розмноження у птахів спостерігається токування – своєрідний вияв статевого збудження. Проявляється по різному: в особливих руках, співах і специфічних криках, своєрідному польоті; у бійках між самцями, зрідка – між самками. У полігамних птахів спостерігається групові токовища, на які збираються самці та самки. Токування полегшує зустріч птахів одного виду для розмноження.

Розміщують свої гнізда птахи в різних місцях : на землі (курині, пастушки, журавлі, дрохва, кулики, чайки, гуси, дрімлюга, деякі горобині та ін.); у норах та інших земляних укриттях (берегова ластівка, бджолоїдка, рибалочка та ін.); у дуплах дерев (дятли, деякі сови, голуби, синиці, шпаки, мухоловки і ін.); на деревах і кущах (денні хижаки, воронові, дрозди, славки, зяблики, іволга та багато інших).

У гнізді підтримується оптимальний температурний режим, воно захищає яйця і пташенят від несприятливих впливів навколишнього середовища, а також, будучи добре замаскованим або розміщеним у малодоступному місці, і від ворогів.

3. Післягніздове линяння. У птахів після розмноження відбувається зміна оперення — линяння. Більшість птахів линяє після завершення вигодування пташенят; у самців полігамних видів линяння розпочинається відразу після відкладання самками яєць. Линяння буває повне, під час якого змінюється все оперення, і часткове, коли махові і рульові пера не замінюються. У хижих та комахоїдних птахів линяння відбувається поступово, тому вони не втрачають здатності до польоту. Інтенсивно линяють деякі гусеподібні».тетерева, глухарі, втрачаючи здатність до польоту.

4. Підготовка до зими. У цей період птахи інтенсивні живляться, нагромаджують жирові запаси. Вони втрачають прив'язаність до гніздових територій, об'єднуються у зграї, мандруючи у пошуках їжі. У багатьох видів спостерігається зміна біотопів і характеру живлення. Так, на полях живляться качки, гуси, дрозди, голуби та інші птахи. Шпаки утворюють величезні зграї (до 5000 особин), поїдаючи виноград, вишні, черешні та інші ягоди.

5. Зимівля — найскладніший період у житті птахів. Узимку різко» погіршуються умови існування птахів здебільшого через труднощі у живленні. З кормового раціону випадають зелені частини рослин, насіння і плоди низькорослих трав та кущів, більшість комах, земноводні, плазуни, мешканці водойм. Утруднюється добування корму: скорочується світловий день, встановлюється постійний сніговий покрив, замерзають водойми. Доступними в зимовий період для живлення птахів у наших широтах залишаються насіння, бруньки, хвоя і кінцеві гілки дерев та кущів, деякі комахи, що поховалися під корою, їх яйця, личинки та лялечки; дрібні ссавці, а також відходи від господарської діяльності людини.

Кочові птахи на зиму літають на південь від місць свого гніздування. Це омелюхи, снігурі, чечітки, вівсянки та ін.

Основними методами вивчення міграції птахів є їх мічення. Найдавнішим способом мічення є кільцювання птахів. Щороку у всьому світі кільцюють близько 5 млн. птахів, у тому числі в СРСР — до 300 тис. Існує Міжнародний комітет по кільцюванню птахів, у нашій країні — Центр кільцювання Академії наук СРСР. В останні роки все більшого розповсюдження набуває комбіноване мічення птахів: крім звичайних алюмінієвих кілець використовують пластикові кільця і спіралі, криломітки, дзьобомітки, мітки-прапорці, мітки-галстуки, еластичні ошийники та ін. Пір'я птахів фарбують у яскраві кольори, що дозволяє стежити за їхнім переміщенням візуально. Мічення дає змогу встановити місця гніздування і зимівлі птахів, їхні міграційні шляхи, тривалість життя і смертність та ін. За допомогою радіолокаторів ви­значають висоту і швидкість перельоту.

Роль та значення птахів

Завдяки відносно великій чисельності, значній рухливості і високому рівню метаболізму птахи відіграють помітну роль у біогеоценозах. Комахоїдні птахи концентруються у вогнищах масового розмноження комах і сприяють значному зниженню їх чисельності. Вони можуть знизити кількість комах-шкідників на 40—75 %, особливо у період вигодовування пташенят, які живляться переважно комахами. Так, велика синиця за день знищує 500—600 гусениць. Шпак за гніздовий період виловлює до 8 тис. травневих хрущів та їхніх личинок. Найменший представник лісових пта­хів— корольок — за рік знищує 8—10 млн. комах.

Птахи, живлячись комахами, займають різні екологічні ніші. У траві і на землі комах збирають одуди, шпаки, граки, дрозди, зяблики, вівсянки. У кущах за комахами полюють славки, кропивники, малинівки. У кронах дерев живляться синиці, зозулі, іволги, корольки, вівчарики. Стовбури оглядають дятли, повзики, пищухи. Ластівки, стрижі, живлячись у повітрі, знищують комах-кровососів (мошок, комарів, мух, ґедзів).

Значна роль птахів у біосфері зумовлює їхнє різнобічне як позитивне, так і негативне значення для людини. Знищуючи величезну кількість комах-шкідників, мишовидних гризунів, птахи зберігають урожай сільськогосподарських рослин, захищають зелені насадження. Близько 180 видів птахів — об'єкти спортивного і промислового полювання. У північних районах основними промисловими птахами є біла і частково тундрова куріпки, у лісовій зоні — курині (рябчики, тетерева), качки (крижень, чирок, шилохвіст та ін.), кулики (вальдшнеп, дупель, бекас та ін.); у південній — фазан. Крім м'яса від птахів людина одержує пух і перо. Особливо ціниться пух гаги звичайної, яким цей птах вимощує власні гнізда. З одного такого гнізда одержують 20—30 г пуху. Він легкий, еластичний, з високими теплоізоляційними властиво­стями. З пуху виготовляють спальні мішки, ковдри, спецпалатки, утеплюють одяг полярників, людей інших професій, які довго перебувають на холоді.

2. Охорона й приваблювання птахів

У зв'язку з хижацьким полюванням, розвитком цивілізації й урбанізації спостерігається скорочення видової різноманітності птахів; багато з них стали рідкісними або перебувають на межі зникнення. Це насамперед стосується таких рядів птахів, як Денні хижаки, Журавлі, Курині, Дрохви, Гусеподібні та Фламінго. Хижих птахів протягом багатьох років відстрілювали, вважаючи їх шкідниками. Лише з 1964 р. заборонено відловлювати, відстрілювати й руйнувати гнізда усіх хижих птахів і сов. Це сприяє збільшенню чисельності окремих видів (канюків, осоїдів, лунів, яструбів, дрібних соколів), проте багато хижаків залишаються рідкісними (орли, орлани, скопа, великі соколи). Зменшення хижих птахів сприяє тому, що їхні екологічні ніші почали займати інші види. Так, у населених пунктах ворони, що надмірно розмножилися, руйнують гнізда з яйцями і пташенятами, а то й нападають на дорослих птахів.

Надмірний промисел скоротив чисельність дрохв, стрепетів, лебедів, глухарів.

Багато птахів гине від забруднення навколишнього середовища отрутохімікатами, гербіцидами, нафтою. Навіть невелика кількість нафти, потрапляючи на оперення, порушує терморегуляцію і призводить до загибелі птахів. За підрахунками учених, лише у водах Північної Атлантики щороку з цієї причини гине не менше кількох сотень тисяч морських птахів. Інсектициди порушують функціонування шкаралупових залоз у самок, внаслідок чого вони відкладають яйця з тоненькою шкаралупою, що легко б'ються. Часто під впливом отрутохімікатів зародок взагалі не розвивається. Мільйони пернатих гинуть у газових факелах, на лініях електропередач, розбиваються об маяки. Причиною скорочення видової різноманітності птахів у антропогенних ландшафтах є також руйнування людиною звичних місць оселення пернатих, фактор неспокою. Так, в окультурених лісах систематично вирубують старі дуплисті дерева, і багато птахів — дуплогніздників (сови, голуби, деякі качки, горобині, дятли) не мають де оселятися.

Окремі види птахів розводять у розплідниках з метою їх розселення в природі. Так, у Дарвінському та Березинському заповідниках розводять глухарів, в Окському — журавлів, у Біловезькій Пущі — фазанів і сірих куріпок, в Асканія-Нова — дрохв. З метою збільшення чисельності дрохв створені спеціальні заказники. Десятки тисяч диких качок, фазанів вирощують на спеціальних фермах з тим, щоб випустити в мисливські угіддя. Розводять на фермах також страусів, куріпок, перепілок.

На території нашої країни зустрічаються птахи, занесені до Міжнародної Червоної книги: даурський, японський і чорний журавлі, стерх, кучерявий пелікан, сокіл-сапсан, орлан-білохвіст та ін.

Важливо, щоб усі групи населення (а школярі — особливо) оволоділи нормами правильної, екологічно грамотної поведінки у природі. Лише тоді можна домогтися того, щоб усюди в природі жили птахи, проводили свою корисну роботу, милували нас своїми яскравими фарбами, веселою метушнею і мелодійними співами.