Термін біологія був запропонований видатним французьким природодослідникам і еволюціоніс­том, Ж. Б. Ламарком у 1802 р. для позначення на­уки  як життя як особливе явище, природи. Сьо­годні біологія є комплексом наук, що вивчають живу природу, закони її існування та розвитку. Вона характеризується високою спеціалізацією дисциплін, що входять до Ц складу, % одночасно їхньою тісною взаємодією. Одними з перших у біо­логії сформувалися комплексні науки» які опису­ють життєдіяльність об'єктів живої природи: бо­таніка — наука про рослини, зоологія — наука про тварин, анатомія людини — наука про будо­ву людського тіла, морфологія — наука Яро форму та будову організмів. У міру накопичення знань у межах кожної з них сформувалися вужчі дис­ципліни: у ботаніці — альгологія (наука про водо­рості), бріологія (наука про мохи) тощо; у зооло­гії — ентомологія (наука про комах), орнітологія (наука про птахів), арахнологія (наука яро па­вуків) тощо. У самостійні науки виділилися мік­робіологія та вірусологія.

Різноманітність організмів і розподіл їх за гру­пами на підставі певних критеріїв вивчає систе­матики. Дослідженням історії органічного світу займається палеонтологія та її галузі — палеозоо­логія та палеоботаніка. Спосіб життя живих істот та їх взаємодію із середовищем існування розглядає екологія. Закономірності індивідуального роз­витку організмів досліджує біологія розвитку.

З розвитком нових методів дослідження  з'являються фізіологія, яка вивчає функції біологічних систем, цитологія, що розглядає будо­ву клітини, генетика, яка описує закономірності Спадковості та мінливості ознак. У XX ст. на межі з суміжними науками (фізикою, хімією, математи­кою) виникли нові біологічні напрями — молеку­лярна біологія і біохімія, які досліджують молекулярної основи життя, генна інженерія, яка створює : киві організми за допомогою маніпуляцій з ге­рметичним матеріалом, біофізика, що описує фі­зичні закономірності в біології, радіобіологія, що

вивчає дію радіоактивного випромінювання на живі  об'єкти.