Популяційно-видовий рівень. Популяція — надорганізмова система, в якій здійснюються елементарні еволюційні перетворення. На цьому рівні вивчають чинники, що впливають на чисельність популяцій, проблему збереження зникаючих видів, чинники мікроеволюції.

Біогеоценотичний рівень. На цьому рівні здійснюється взаємодія організмів між собою і з чинниками неживої природи, що визначають їх чисельність, видовий склад і продуктивність.

Біосферний рівень. Біосфера — сукупність усіх біогеоценозів, система, що охоплює всі явища життя на нашій планеті. На цьому рівні відбувається кодообіг речовин і перетворення енергії, пов'язані з життєдіяльністю всіх живих організмів.

Основні властивості живих організмів

Єдність хімічного складу. До складу живих організмів входять ті ж хімічні елементи, що й до об'єктів неживої природи. Проте співвідношення елементів у живому та неживому неоднакове. Живі організми на 98 % складаються з Карбону, Гідрогену, Оксисену і Нітрогену.

Обмін речовин і енергії. Важлива ознака живих систем — використання зовнішніх джерел речовини й енергії у вигляді їжі, світла тощо. Через живі системи проходять потоки речовин і енергії, отже, вони є відкритими. Основу обміну речовин складають взаємопов'язані і збалансовані процеси асиміляції (анаболізму) — синтезу з витратою енергії, і дисиміляції (катаболізму) — розпаду з виділенням енергії. Обмін речовин забезпечує відносну сталість хімічного складу організмів.

Самовідтворення, Існування кожної окремо взятої біологічної системи обмежене в часі. Підтримка життя пов'язана із самовідтворенням, завдяки якому життя виду не припиняється. В основі відтворення лежить спадковість — властивість

з   "і перенесення інформації про ознаки ор-організму від батьківської особини до дочірньої. Ця фармація закодована в структурі ДНК. Мінливість. Відносна пристосованість організм:   середовища забезпечується мінливістю — тю набувати нових ознак і властивостей. Видовість створює матеріал для природного добору і розвиток. Під ростом розуміється збільшення розмірів і маси особин із збереженням них рис будови. Ріст супроводжується розвитком, у результаті якого виникає новий стан об'єкту. Розвиток живої форми представлений індивідуальним та історичний розвитком. Протягом першого періоду виявляються всі властивості організмів. Історичний розвиток супроводжується створення нового виду та прогресивним ускладненням життя.

Подразливість. Ця властивість виявляється реакціями живих організмів на зовнішню дію. Завдяки подразливості організми реагують на умови навколишнього середовища.

Будь-яка біологічна система видається з окремих взаємозв'язаних і взаєрозвиток частин, які утворюють структурно-функціональну єдність.