Referat-info
Меню сайту
Категорії розділу
Біологія [159]
Block title
Block title
Block title
Головна » Статті » Біологія » Біологія

Волошка синя, любисток лікарський, рута пахуча: опис рослин.

 

Волошка синя, любисток лікарський, рута пахуча: опис рослин. 

У рефераті подано відомості про такі рослини як волошка синя, любисток лікарський, рута пахуча

Волошка синя - Centaurea cyanus L.

Однорічна або дворічна сіро-пухнаста трав'яна рослина. Стебло пряме, гілчасте, заввишки 30-80 см. Листки ланцето-лінійні, нижні - черешкові, верхні - сидячі. Квітки зібрані в суцвіття - кошики на довгих ніжках, крайові квітки лійкоподібні, сині, нерівномірно п'яти-зубчасті, а середні - трубчасті, фіолетові, з тичинками і маточкою. Плід - сім'янка з коротким чубком з цупких волосинок.

Цвіте з травня до серпня.

Росте на пісках і супісках як бур'ян серед посівів жита, пшениці, льону, рідше на парових полях.

Райони поширення - вся територія СРСР (крім посушливих зон і Крайньої Півночі).

Збирають і заготовляють переважно на Україні, в Білорусії, Краснодарському краї, Архангельській і Вологодській областях, Західному Сибіру.

Для виготовлення ліків використовують квітки волошки.

Збирають у липні-серпні достиглі яскраво-сині крайові лійкоподібні квітки, спочатку відривають цілі квіткові кошики, а потім з кошиків висмикують віночки крайових синіх квіток, намагаючись не зачепити внутрішні трубчасті квітки (вміст останніх у незначній кількості допустимий). Побляклі віночки викидають. Зібрані віночки негайно сушать у затемненому приміщенні, що добре провітрюється, розтрусивши віночки тонким шаром на папері або чистому рядні і часто перетрушуючи з метою збереження натурального кольору.

У квітках є глюкозиди центаурин і цикоріїн, ефірна олія, гіркі речовини, барвники, мінеральні солі, дубильні, білкові речовини, сапоніни.

У науковій медицині експериментально встановлено сечо- і жовчогінну дію волошки.

Любисток лікарський - Levisticum officiiiale Koch.

Багаторічна трав'яна рослина. Стебло кругле, трубчасте, заввишки до 2 м, порожнисте, голе, вгорі гілчасте. Листки двічі пірчасто-розсічені, надрізано-зубчасті, глянцеві, великі. Квітки дрібні, світло-жовті, зібрані на кінцях стебла і гілок у круглі зонтики, оточені біля основи багатолистими обгортками. Плід - довгасто-овальна сім'янка. Вся рослина дуже пахуча, на смак - гостро-пряна.

Цвіте у червні-липні.

Росте на вологих ґрунтах, на городах, полях, у садах.

Район поширення - Україна.

Для виготовлення ліків використовують корені любистку.

Збирають корені восени, старанно очищають від землі, нанизують на мотузок і сушать на вільному повітрі, у теплому приміщенні, на печі; зберігають у закритих коробках у сухому місці, бо корінь любистку вбирає вологу і приваблює комах.

Містить ефірну олію (терпенол), жир, крохмаль, камедь, цукор, яблучну і ангелінову кислоти, смоли. У народній медицині відвари і настої використовують для лікування серця, водянки, як сечогінний і відхаркувальний засіб.

Застосовують:

  • як сечогінний засіб при набряках серцевого походження - відвар 2 столових ложок кореня любистку на 1 л води п'ють по 1 склянці 4-5 разів на день;
  • як відхаркувальний засіб - відвар з 2 столових ложок подрібненого кореня на 2 склянки води п'ють по 1/2 склянки 3 рази на день.

Рута пахуча - Ruta graveolens L.

Багаторічна сірувато-зелена, дуже запашна рослина. Стебло пряме, гілчасте, гладке, заввишки 30-100 см. Листки чергові, довгасто-яйцевидні, злегка м'ясисті, сірувато-зелені, двічі або тричі пірчасто-розсічені, з крапчастими залозками, що просвічують. Квітки зеленувато-жовті на коротких квітконіжках, зібрані в щитковидну волоть. Запах ароматичний, смак гострий, пряний, гіркий.

Цвіте в червні-липні і частково в серпні.

Росте у дикому вигляді в Криму, культивується на городах і в садах, також переважно в Криму.

Для виготовлення ліків використовують листки рути.

Збирають тільки листочки на початку цвітіння (червень-липень).

Сушать на вільному повітрі в затінку. Висушені листки дуже запашні.

Рута - одна з найдавніших лікарських рослин.

У народній медицині застосовують у випадку хвороб серця, розладу нервової системи, маткових кровотеч, при суглобовому ревматизмі та ішіасі.

Рута пахуча містить глюкозид рутин, ефірну олію, гіркоту, рутові і яблучні кислоти 0,5-1% кумариноподібних сполук, ароматичні кетони, алкалоїд кокуксагін та ін.

В гомеопатії руту використовують при спазматичних захворюваннях шлунково-кишкового тракту і як заспокійливий засіб. Рута належить до сильнодіючих засобів і тому треба додержувати вказівок щодо дозування.

В аптеках є препарат рутин (належить до вітаміну Р), який застосовують у випадку порушеної проникності судин, а також для профілактики при лікуванні дикумариноподібних та іншими антикоагулянтами.

 

Категорія: Біологія | Додав: Natar (21.01.2017)
Переглядів: 516 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]
Форма входу
Пошук
Block title
Block title

Copyright MyCorp © 2024