Зміст:

Зміст.

Вступ.

1. Побутові та промислові відходи.

1.1 Склад, властивості та об’єм твердих побутових відходів

1.2 Характеристика твердих промислових відходів

Перелік використаної літератури.

До найактуальніших проблем сьогодення, що торкаються кожного жителя планети й від яких залежить майбутнє людства, слід віднести проблеми екологічні. Викликані недалекоглядним, нерозумним, необґрунтованим ставленням людини до природи, вони виникли не сьогодні й не вчора. Як свідчать стародавні літописи, ще близько 4 тис. років тому вавілонський цар Хаммурапі, а пізніше — китайські й монгольські імператори та європейські монархи вже дбали про збереження природи й видавали накази про охорону лісів, трав'яного покриву степів, водних джерел. Українська козацька старшина, незважаючи на надзвичайне багатство нашої природи тих часів, теж уболівала за збереження довкілля й видала ряд наказів і документів про охорону придніпровських лісів і лук, заборону спалювання лісів, браконьєрства, хижацького винищення звірів та риби.

Першу глобальну екологічну кризу людство пережило ще в неоліті. У природі споконвіку мала місце взаємодія багатьох видів, які займали свою екологічну нішу. Коли якийсь вид стає монополістом, він швидко вичерпує ресурси своєї ніші й якщо не знайде нову екологічну нішу, його чекає екологічна криза та деградація. На початку неоліту людство винайшло лук, спис та інші знаряддя вбивства й дуже швидко, можливо, за кілька тисячоліть знищило мамонтів і решту великих тварин (свою основну їжу) майже на всій планеті й стало видом монополістом. Так настала перша екологічна криза. Але людство в неоліті винайшло землеробство й скотарство і цим створило собі нову екологічну нішу. Відбулася неолітична революція свідомості й буття людства. На думку М. Моісєєва, під час неолітичної революції чисельність населення земної кулі скоротилася у вісім-десять разів, і після цього історія пішла новим шляхом — шляхом швидкого розвитку сільського господарства, тваринництва, далі — використання мінеральних і енергетичних ресурсів літосфери, розвитку промисловості*.

Кінець XX ст. знаменується розвитком другої глобальної екологічної кризи, коли завдяки зростанню народонаселення та його активній виробничій діяльності в умовах надзвичайно низької екологічної свідомості практично вичерпані природні ресурси та можливості біосфери самовідновлюватися й самоочищатися.

Із розвитком цивілізації та науково-технічного прогресу, бурхливим зростанням кількості населення на Землі, обсягів виробництва та його відходів проблеми стосунків між природою та суспільством дедалі загострюються. Наприкінці XIX ст. екологічну кризу, що наближалася, передбачали лише окремі фахівці, а в 60—70-х роках XX ст. про критичний стан природи багатьох регіонів Європи, Північної Америки, Японії дізналися в усьому світі. Страшною дійсністю стали голод, отруєні річки та моря, задушливе шкідливе повітря у великих промислових центрах, загублені ліси, сотні зниклих видів тварин і рослин, загроза кліматичних аномалій, ерозія та майже повсюдне повне виснаження ґрунтів у аграрних районах.

*И.И. Мазур, О.И. Молдаванов: Курс инженерной экологии, учеб. для вузов – 131ст.

Такі екологічні катастрофи, як вибух на ЧАЕС, аварія танкера компанії Ексон-Вальдіс, пожежа нафтових свердловин у Перській затоці, свідчать, що забруднення довкілля нині не має меж.

Екологічна криза грізно нависла над усім світом, вона вже «схопила нас загорло». Спричинений економічними, політичними помилками та серйозними екологічними прорахунками теперішній стан природного середовища України оцінюється фахівцями як критичний, коли вже неможливі його самовідновлення й самоочищення: відбуваються активна деградація й небезпечне знищення останніх природних ресурсів. Найавторитетніші вчені США, Японії, Росії, України в результаті поглибленого аналізу, ретельних досліджень і моделювання сучасних природних процесів, які розвиваються в біосфері, дійшли висновку, що вже в наступному столітті наша Земля може обернутися на безлюдну пустелю, а ресурсів біосфери вистачить усього на кілька десятиліть*.

В Україні загинули сотні малих річок, деградують Чорне та Азовське моря, спотворений забрудненими водосховищами Дніпро, винищена значна частина лісів Карпат, еродована більш як половина хлібної ниви, задихаються від промислових і автомобільних викидів усі великі міста й обласні центри.

Але найстрашнішим злом для навколишнього середовища є забруднення людської свідомості хибними, злочинними ідеями. Суспільства, яким було притаманне хижацьке ставлення до природи, які пропагували зверхність одних націй, класів чи інших груп людей над іншими, як свідчить історія, неодмінно гинули. Трагізм нашого часу полягає в тому, що нині такі хибні ідеї та пов'язана з ними діяльність тією чи іншою мірою торкаються всієї Землі, всієї природи, долівсіх країн і націй.

Наше покоління практично в усіх куточках планети безсоромно грабує в

коморах природи те, що належить дітям і онукам. Ліквідація глобальної

екологічної кризи є на сьогодні найважливішим завданням людства. Для його

вирішення перш за все необхідні зміна екологічної стратегії й тактики,

всієї економічної моделі, організація всебічної екологічної освіти,

виховання екологічної свідомості всього населення Землі.

1. ПОБУТОВІ І ВИРОБНИЧІ ВІДХОДИ.**

Виробнича і побутова діяльність людини неминуче пов'язана з утворенням твердих відходів. Якщо газоподібні і рідкі відходи порівняно швидко поглинаються природним середовищем, то асиміляція твердих відходів триває десятки і сотні років. Місця складування відходів займають величезні території. Щорічно в Україні складується до 1,5 млрд т твердих відходів. Всього в країні їх скопилося до 30 млрд т. Звалища відходів займають більше 150 тис. га. У зв'язку з низьким рівнем технологічних процесів об'їм утворення промислових відходів в Україні в 6,5 рази вище, ніж в США, і в 3,2 рази вище, ніж з країнах ЕЕС.

*И.И. Мазур, О.И. Молдаванов: Курс инженерной экологии, учеб. для вузов – 213 ст.

** Рациональное природопользование в горной промышленности: учеб. для вузов – 146 ст.

Проблема відходів — це проблема великих міст, і чим більше місто тим ця проблема гостріше. Відходи — невживані для виробництва даної продукції окремі компоненти сировини або виникаючі в ході технологічних процесів речовини і енергія, утилізації, що не піддаються, в даному виробництві. Відход одного виробництва можуть служити сировиною для іншої. Тверді побутові відходи (ТБО) — непридатні для подальшого використовування харчові продукти і предмети побуту, що викидаються людиною.

Утилізація — вживання з користю.Реутілізация (рецикл) — отримання з використаної готової продукції шляхом її переробки нової продукції того ж або близького їй типу (наприклад, папери з макулатури, металу з металолому і ін.).Використовування ТБО як початковий продукт для іншого виробництва також є одним з видів реутилизации. Вторинні матеріальні ресурси (ВМР) — сукупність всіх видів відходів які можуть бути використані як основне і допоміжне сировини для випуску нової продукції. Реальні вторинні матеріальні ресурси — це ті, для яких створені ефективні методи і потужності для переробки і забезпечений ринок збуту. Потенційні ВМР — всі види вторинних ресурсів що не увійшли до групи реальних.

Фільтрат — рідка становляча ТБО, сильно забруднена. Класифікація відходів. Відходи підрозділяються на: побутові (комунальні) — тверді і рідкі відходи, не утилізовані в побуті що утворюються в результаті життєдіяльності людей і амортизації предметів побуту; промислові — залишки сировини, матеріалів, напівфабрикатів що утворилися при виробництві продукції або виконанні робіт і що втратили повністю або частково початкові споживацькі властивост сільськогосподарські — відходи, що утворюються в ході сільськогосподарського виробництва; будівельні — відходи, що утворюються в процесі будівництва будівель споруд (у тому числі дорогий і інших комунікацій) і виробництві будівельних матеріалів; споживання — вироби і машини, що втратили свої споживацькі властивості врезультаті фізичного або морального зносу радіоактивні — невживані прямі і непрямі радіоактивні речовини і матеріали, що утворюються при роботі ядерних реакторів при виробництві і вживанні радіоактивних ізотопів. Відходи промислового і сільськогосподарського виробництва називаються також виробничими відходами. Вони можуть бути токсичними і нетоксичними. Токсичні — відходи, здатні викликати отруєння або іншу поразку живих істот.

1.1. Склад, властивості і об'єм твердих побутових відходів.

Морфологічний склад. До складу ТБО входять наступні компоненти: папір, картон 20—30%, харчові відходи 28—45%, дерево 1,5—4%, метал чорний 1,5—4,5%, метал кольорової 0,2—0,3%, текстиль 4—7%, кости 0,5—2%, стекло3—8%, шкіра, гума, взуття 1—4%, каміння, фаянс 1—3%, пластмаса 1,5—5%, кошторисів( 15 мм) 7—18%, інше 1—3%*.

*И.И. Мазур, О.И. Молдаванов: Курс инженерной экологии, учеб. для вузов – 104 ст.

Процентні співвідношення морфологічного складу ТБО вельми умовні, такяк на співвідношення складових роблять вплив ступінь впорядкування житлової фундації, сезони року, кліматичні і інші умови. У складі ТБО постійно збільшується зміст паперу, пластмас, фольга, різногороду банок, поліетиленових плівок і інших упаковок. Особливо великісезонні коливання харчових відходів — з 28% весною до 45% і більш влітку і восени.

До складу харчових відходів входять картопляні очищення, відходи овочівфруктів, хліба і хлібопродуктів, м'ясні і рибні відходи, яєчна шкаралупа і

ін. Вони містять крохмаль, жири, білки, вуглеводи, клітковину, вітаміни. Вогкість харчових відходів коливається від 60—70% весною до 80—85% влітку і восени. Вогкість харчових відходів ресторанів, столових і інших підприємств живлення досягає 95%. Баластні домішки харчових відходів представлені кістками, боєм скла і фаянсу, металевими кришками і банками.

В цілях збереження і можливості використовування харчових відходів їх слідує зберігати літом при температурі > 6—7° С не більше 10 годин, взимку при тій же температурі до 30 годинМісткості для зберігання харчових відходів необхідно мити 2% розчином кальцинованої соди або розчином хлорного вапна, що містить 2% активного хлора, і потім полоскати чистою водою.Фракційний склад. Основна маса ТБО представлена фракціями до 150 мм(80—90%) і лише менш 2% (баластні домішки) представлені фракціямибільше 350 мм фракційний і морфологічнийсклад ТБО взаємозв'язаний: чим більше в ТБО харчових відходів, що мають в основному розміри менше 50 мм, тим більше в їх складі дрібних фракцій інавпаки, при збільшенні у складі ТБО різних упаковок (картон, дерево пластмаса, бутлі і ін.), мають розміри більше 150 мм, значну частку в масі відходів складатимуть крупні фракції. В різні сезони року фракційний склад міняється.

Хімічний склад. Усереднені дані хімічного складу ТБО по кліматичним зонам приведені в табл. 2. Україна відноситься до середньої кліматичній зоні, за винятком Південного берега Криму, який відноситься до південної. Як видно з результатів, приведених в цій таблиці, за змістом таких елементів, як азот, фосфор, калій і кальцій, ТБО можуть бути віднесені до речовин, з яких можна одержувати цінні добрива.

Фізичні властивості ТБО: густина, зв'язність і зчеплення. Густина ТБО міст України складає в середньому 0,19—0,23 т/м3. Густина ТБО

коливається залежно від впорядкування житлової фундації і сезонів року. Для житлової фундації, що упорядкувала, густина ТБО у весінньо-літній сезон складає 0,18—0,22 т/м3, в осенне-зимний сезон 0,2—0,25 т/м3, для невпорядкованої житлової фундації з пічним опалюванням 0,3—0,6 т/м3. Ніж більше паперу і різні пластмасові упаковки, тим менше густина ТБО. Із збільшенням вогкості густина ТБО підвищується. В майбутньому густина ТБО

великих міст за рахунок збільшення кількості різних упаковок знизиться до величини, близької 0,1 т/м3. В крупних містах Європи і Америки густинаТБО близька до цього показника.

Зв'язність і зчеплення. Папір і картон, текстиль і пластмасові плівки формують структуру ТБО і додають їм механічну зв'язність. Липкі і

вологі компоненти забезпечують зчеплення. Ці властивості ТБО сприяютьсводообразованию і зависанню на стінках бункерів і лозинах грат. Так через грати 30x30 см ТБО самостійно не провалюються, і для їхпроштовхування потрібні додаткові зусилля. На стінках бункерів з кутами

65—70° відбувається налипання і зависання ТБО. При тривалому зберіганні ТБО злежуються, самоуплотняются і втрачають сипучість.

Компресійні властивості. Для зменшення загального об'єму ТБО при перевезенніі складуванні на полігонах важливо знати їх компресійні властивості, тобто вплив тиску на ступінь ущільнення.

При пошаровому ущільненні на полігонах при питомому тиску, рівному 0,1МПа, об'їм рихлого ТБО, вивантаженого із сміттєвозу, зменшується в 3—4 рази. При пресуванні ТБО в сміттєвозі при питомому тиску, рівному 0,1 МПа їх об'єм зменшується в 1,5—3 рази.При підвищенні питомого тиску до 0,3—0,5 МПа відбувається поломкарізного роду упаковок, пресування паперу і плівок, починається видавлювання вологи. Об'їм ТБО залежно від складу і вогкості може бути зменшений як мінімум в 5 разів від первинного, одержаного при зборі ТБО в контейнерах. Густина ТБО при цьому може досягати величини, рівної 0,8 т/м3 і більш.При підвищенні питомого тиску до 10—20 МПа віджимається 80—90% всієї вологи, що міститься в ТБО при зборі. При цьому об'єм ТБО знижується ще в2—2,5 рази, а густина підвищується в 1,3—1,7 рази. Спресовані таким чином ТБОна якийсь час стабілізуються, оскільки зміст вологи вТБО недостатнє для активної життєдіяльності мікроорганізмів, а доступкисню через високу густину утруднений. При подальшому підвищенні питомого тиску до 60 МПа відбувається майже повне віджимання вологи, але об'єм практично вже не змінюється. Мікробіологічне життя в такому матеріалі сповільнюється

Абразивні і корозійні властивості (від лат. abrasu — зіскоблювання і

corrose — роз'їдання). Зіскоблювання поверхонь, що труть, відбувається зарахунок баластних фракцій (метал, бій скла, фаянсу, кістки і ін.). В зв'язку з цим ТБО володіють абразивними і можуть стирати дотичні з ними взаимоперемещающиеся поверхні. При контакті з металами ТБО надають

корродирующее дію, що пов'язане з їх високою вогкістю, наявністю вфільтраті розчинів різних солей і кислим середовищем (рН=5—6,5).Теплотехнічні властивості. Наявність в ТБО великої кількості

органічних речовин обуславливает їх теплотворну здатність.

Питома теплоємність основних компонентів ТБО (в Дж/кг • град.)

наступна: вода — 4190; дерево, картон, папір — 2000—2500;

стекло, каміння —800—1000; залізо — 400; алюміній — 860.*

Теплотворна здатність ТБО також залежить від їх густини. Так, при

зміні густини від 0,2 т/м3 до 0,5 т/м3 теплотворна здатність ТБО

знижується з 2000 до 940 ккал/кг.

*Экология и охрана при горных работах: учеб для вузов-56

ТБО містять велика кількість

вологих органічних речовин, які, розкладаючись, виділяють гнильні

запахи і фільтрат. При висиханні продукти неповного розкладання утворюють насичену забруднювачами і мікроорганізмами (від 300 до 15 млрд на 1 г сухої речовини) пил. В результаті відбувається інтенсивне забруднення повітря, грунтів, поверхневих і грунтових вод. Рознощиками патогенних мікроорганізмів є мухи, щури, птахи, бездомні собаки і кішки.

В середовищі ТБО разом з сапрофитными розвиваються патогенні бактерії — носії різних захворювань. Окрім патогенних мікроорганізмів, ТБО

містять яйця гельмінтів (глистів). При складуванні ТБО частина патогенних

мікроорганізмів гине вже через декілька днів, тоді як інші їх види

можуть існувати в таких умовах протягом декількох років. Яйця

гельмінтів зберігають свою життєстійкість протягом багатьох років. З пилом або фільтратом вони виносяться за межі складування ТБО і є джерелами забруднення вод і грунтового покриву.

Мікроорганізми, що знаходяться в ТБО, є збудниками гепатиту

туберкульозу, дизентерія, аскаридозу, респіраторних, алергічних, шкірних і

інших захворювань*.

Знезараження ТБО здійснюється наступними методами: спалювання

органіки на мусоросжигающих заводах, обробка дезинфікуючими розчинами

біологічне знезараження в аеробах (компостування) і в анаеробних

(поховання на полігонах) умовах, глибоке пресування з повним віджиманням

фільтрату, капсулирование подрібненого ТБО різними отвердителями.

Біологічне знезараження ТБО при похованні їх на полігонах

здійснюється таким чином. ТБО перекриваються шаром землі, що

припиняє доступ кисню. В анаеробних умовах (за відсутності

кисню) розвиваються анаеробні бактерії, розкладаючі органічні

речовини і вбиваючі патогенну мікрофлору. Процес розкладання органіки

дуже тривалий і вимагає великих площ для складування ТБО. При цьому

можлива утилізація органічних речовин у вигляді біогазу, що містить до

55—60% метану**.

Біологічне знезараження ТБО при компостуванні здійснюється

таким чином. За наявності вологи і кисню в середовищі ТБО розвиваються

бактерії аеробів . Спочатку розвивається група мезофильных аеробів

бактерій, які розщеплюють деякі органічні сполуки. При цьому

виділяється енергія, яка розігріває ТБО до 20—35° З. Після

первинного розігрівання в середовищі ТБО починає активно розвиватися група термофильных бактерій аеробів , які здатні розщеплювати більш

стійкі органічні сполуки. Енергія, що виділяється при цьому

розігріває ТБО до 60° З і більш. Така температура згубна для

патогенних мікроорганізмів.

*И.И. Мазур, О.И. Молдаванов: Курс инженерной экологии, учеб. для вузов –

**Рациональное природопользование в горной промышленности: учеб. для вузов –

По діючих в Україні санітарних нормах для визначення

бактерійного забруднення ТБО користуються титрами (титр — зміст чего-

або в одиниці об'єму) мікроорганізмів, визначуваних по спеціальній

методиці. Як тест-об'єкт використовують "коли-титр", тобто кількість

кліток кишкової палички, які свідчать про розвиток іншої більш

небезпечної патогенної мікрофлори. В країнах європейського співтовариства в якості титру використовують фекальний стафілокок.

Об'єми ТБО. Щорічно на нашій планеті утворюється декілька мільярдів

кубічних метрів ТБО. Кількість ТБО, що утворюються в різних країнах

миру на душу населення, складає сотні кілограмів в рік і коливаються від

200—300 кг в країнах Скандинавії, до 500—700 кг в США і Канаді. Останні

десятиріччя спостерігається стійка тенденція до зростання кількості ТБО

що доводиться на душу населення, особливо в крупних містах.

Норми накопичення — ця кількість ТБО, що утворюються на розрахункову одиницю (людина для житлової фундації; одне місце в готелі; 1 м2 торгової площі для магазинів і складів; одне посадочне місце в їдальнях, кафе ресторанах, кінотеатрах; однієї дитини в яслах і дитсадках; одного

що вчиться в школах, училищах, інститутах і т.д.). До ТБО, що входять в норму накопичення від населення і що видаляються спеціальним автотранспортом, відносяться відходи, що утворюються в житлових і суспільних будівлях, включаючи відходи від поточного ремонту приміщень, відходи від опалювальних пристроїв, кошторисів, були опалі

листя, збиране з вулиць і дворових територій, і крупні предмети

домашнього побуту.

Норми накопичення ТБО утворюються з двох джерел: житлових будівель і

суспільних установ (підприємств громадського харчування, учбових

видовищних установ, готелів, дитячих садів, перукарських і ін.).

На норми накопичення і склад ТБО впливають: ступінь впорядкування житлового фундації (наявність водопроводу, каналізації, газу, сміттєпроводів, системи опалювання), поверховість, розвиток громадського харчування, культура торгівлі ступінь добробуту населення, кліматичні умови (різна на подальші 5 років.

Клас небезпеки відходів встановлюється залежно від змісту в

їх високотоксичних речовин розрахунковим методом або згідно переліку відходів приведеному в Державному класифікаторі відходів. На всі види відходів розробляється технічний паспорт згідно Міждержавному стандарту

ДСТУ-2195-93, дія якого розповсюджується на 10 країн СНД.

Перелік використаної літератури:

1. И.И. Мазур, О.И. Молдаванов: Курс инженерной экологии, учеб. для

вузов – М.: Высшая школа, 1999. – 447с: ил.

2. Рациональное природопользование в горной промышленности: учеб. для

вузов – М.: МГГУ, 1995. - 444 с.

3. Экология и охрана при горных работах: учеб для вузов – М.: МГГУ,

1994. – 418 с.

4. Закон України Про екологічну експертизу, від 9 лютого 1995 року

(Відомості Верховної Ради України. 1995. №8. Ст. 54)