Referat-info
Меню сайту
Категорії розділу
Економіка [491]
Аграрні науки [10]
Block title
Block title
Block title
Головна » Статті » Економіка » Економіка

Типи і чинники економічного зростання

Щоб пояснити, чому одні країни розвиваються швидше, ніж інші; як прискорити економічне зростання; що визначає швидкість збільшення ВВП, тобто, щоб зрозуміти міжкраїнові і міжчасового відмінності в рівні реального ВВП (і реального ВВП на душу населення) і в темпах його зростання, необхідно проаналізувати типи і фактори економічного зростання. Збільшення виробничих можливостей і зростання потенційного ВВП пов'язані із зміною або кількості ресурсів, або якості ресурсів. 
Відповідно виділяють два типи економічного зростання: екстенсивний та інтенсивний. Економічне зростання, обумовлений збільшенням кількості ресурсів, простим додаванням факторів, являє собою екстенсивний тип економічного зростання. Економічне зростання, пов'язаний з вдосконаленням якості ресурсів, використанням досягнень науково-технічного прогресу - це інтенсивний тип зростання. 
Відповідно двом типам економічного зростання виділяють дві групи факторів: 
• чинники, які впливають на кількість ресурсів: праці, землі, капіталу, підприємницьких здібностей. До факторів екстенсивного типу економічного зростання належать: використання більшої кількості робочої сили; будівництво нових підприємств; використання більшої кількості обладнання; залучення в господарський оборот додаткових земель; відкриття нових родовищ і збільшення видобутку корисних копалин; зовнішня торгівля, що дозволяє збільшити кількість ресурсів, і т.п. Однак при цьому кваліфікація робітників і продуктивність їх праці, якість обладнання і технологія не змінюється. Тому віддача продукції та доходу на одиницю праці і капіталу залишається колишньою. 
• чинники, які впливають на якість ресурсів. Факторами інтенсивного типу економічного зростання є: зростання рівня кваліфікації та професійної підготовки робочої сили; використання більш досконалого обладнання; найбільш передових технологій (в першу чергу, ресурсозберігаючих); наукової організації праці; найбільш ефективних методів державного регулювання економіки. 
Найбільш важливу роль серед інтенсивних факторів росту відіграє науково-технічний прогрес (НТП), який заснований на накопиченні і розширенні знань, якими володіє суспільство; на наукових відкриттях і винаходах, які дають нові знання; на нововведеннях, які служать формою реалізації наукових відкриттів і винаходів. Саме науково-технічний прогрес забезпечує вдосконалення якості ресурсів. 
Основною економічною характеристикою якості ресурсів є їх продуктивність. Найбільш важливим фактором, що визначає рівень життя в країні, є продуктивність праці. Продуктивність праці - це кількість товарів і послуг, що створюються працівником за одну годину робочого часу. Чим більше товарів і послуг виробляє кожен робітник у годину, тим вища продуктивність праці і тим більше реальний ВВП. Так як рівень життя визначається кількістю вироблених в країні товарів і послуг, оскільки сукупний дохід дорівнює сукупному випуску (обсягу виробництва), то чим вище реальний ВВП, тим вище рівень життя, рівень добробуту. На продуктивності праці, а, отже, на економічне зростання і його темпи, впливають такі чинники: 
• фізичний капітал (або просто капітал) - це запас обладнання, будівель і споруд, які використовуються для виробництва товарів і послуг. Зауважимо, що фізичний капітал сам є результатом процесу виробництва. Чим більш досконалим і сучасним він є, тим більше товарів (у тому числі інвестиційних, тобто нового обладнання) та послуг можна провести з його допомогою. 
• людський капітал - це знання та трудові навички, які отримують робітники в процесі навчання (в школі, коледжі, університеті, курсах професійної підготовки та підвищення кваліфікації) і в процесі трудової діяльності (так зване «learning by doing»). Зауважимо, що людський капітал, як і фізичний капітал, також є результатом виробничих процесів і також підвищує можливості суспільства виробляти нові товари та послуги. 
• природні ресурси - це фактори, що забезпечуються природою, такі як земля, річки і корисні копалини. Природні ресурси діляться на відтворювані і невідтворювані. Прикладом перших можуть служить лісові ресурси (замість вирубаних дерев можна посадити нові). Приклади невосполняемих ресурсів - нафта, вугілля, залізна руда та ін., На утворення яких в природних умовах йдуть тисячі і навіть мільйони років. Хоча запаси природних ресурсів - дуже важливий факторів економічного процвітання, але їх наявність аж ніяк не є головною умовою високих темпів зростання і високої ефективності економіки. Дійсно, швидкі темпи розвитку економіки США спочатку були пов'язані з великою кількістю вільних земель, придатних для сільськогосподарського використання, а Кувейт і Саудівська Аравія стали найбагатшими державами світу завдяки величезним розвіданими запасами нафти. 
Однак, наприклад, Японія перетворилася на одну з провідних країн світу, володіючи вельми незначними сировинними запасами. Швидкі темпи економічного зростання в країнах Південно-Східної Азії (так званих "азіатських драконах", що включають Гонконг, Тайвань, Південну Корею і Сінгапур) обумовлені зовсім не великою кількістю природних ресурсів. Природні ресурси є єдиним чинником, який не виробляється людиною. Через те, що кількість невосполняемих природних ресурсів обмежено, великого поширення набули ідеї про те, що існують межі зростання світової економіки. Однак проблему збільшення цих меж дозволяють вирішити технологічні досягнення. 
• технологічні знання - це розуміння найкращих способів (методів) виробництва товарів і послуг). Відмінність технологічних знань від людського капіталу полягає в тому, що технологічні знання являють собою саму розробку і розуміння цих найкращих методів (відповідають на питання, як виробляти), а під людським капіталом розуміють ступінь оволодіння людьми (робочою силою) цими методами, перетворення знань в трудові навички. Нові технології роблять працю більш ефективною і дозволяють збільшити виробництво товарів і послуг. Технологічні знання мають надзвичайно важливо, так як вони: 

дозволяють вирішити проблему обмеженості ресурсів; 
є головним фактором прискорення темпів економічного зростання. 
Основна причина того, що сьогоднішній рівень життя вищий, ніж був 100 років тому, полягає в нових технологічних знаннях. Телефон, комп'ютер, двигун внутрішнього згоряння, конвеєр, відносяться до тих тисяч технічних нововведень, які збільшили можливості виробництва товарів і послуг. 
Для опису взаємозв'язку між кількістю ресурсів, що використовуються в економіці (витратами факторів виробництва), і обсягом випуску використовується поняття виробничої функції, яка має вигляд: Y = AF (L, K, H, N), де Y - обсяг продукції, що випускається, F (...) - функція, що визначає залежність обсягу випуску продукції від значень витрат факторів виробництва, А - змінна, що залежить від ефективності виробничих технологій і характеризує технологічний прогрес, L - кількість праці, K - кількість фізичного капіталу, H - кількість людського капіталу, N - кількість природних ресурсів. В макроекономічних моделях зазвичай використовуються виробничі функції, що володіють властивістю постійної віддачі від масштабу. Якщо виробнича функція володіє цією властивістю, то при одночасній зміні всіх факторів виробництва на одну і ту ж величину вона сама змінюється на ту ж саму величину. Математично це означає, що для будь-якого позитивного числа х виконується умова: ХY = AF (ХL, ХK, ХH, ХN). 
Так, якщо х = 2, то це означає, що при подвоєнні усіх факторів виробництва, обсяг випуску збільшується в два рази. За допомогою виробничої функції з постійною віддачею від масштабу можна отримати цікавий результат. Якщо припустити, що х = 1 / L, то рівняння прийме вигляд: Y / L = AF (1, K / L, H / L, N / L). Y / L відображає кількість продукції на одного робітника, тобто є показником продуктивності праці. Таким чином, отримане рівняння виражає залежність продуктивності праці від величини фізичного і людського капіталу на одного робітника (відповідно K / L, званого КАПИТАЛОВООРУЖЕННОСТЬ, і H / L), кількості природних ресурсів на одного робітника (N / L) і рівня розвитку технології А, тобто від основних чотирьох факторів економічного зростання. Отже, рівень життя в країні визначається здатністю економіки виробляти товари та послуги, а продуктивність залежить від величини фізичного і людського капіталу, природних ресурсів і технологічних знань. 

Переваги і витрати економічного зростання 

Значення економічного зростання полягає в тому, що він розширює можливості підвищення рівня добробуту. На його основі створюються умови здійснення соціальних програм, ліквідації бідності, розвитку науки і освіти, вирішення екологічних проблем. Економічне зростання збільшує виробничі можливості економіки, дозволяє вирішити проблему обмеженості ресурсів. Завдяки йому створюються нові види ресурсів, нові ефективні технології виробничих процесів, що дозволяють збільшити і урізноманітнити виробництво товарів і послуг, підвищити якість життя. Однак сам по собі він не здатен вирішити багато економічних, соціальні, екологічні та ін. Проблеми. Більш того, економічне зростання має суттєві витрати: 
• Альтернативні витрати, тобто необхідність жертвувати поточним споживанням (споживанням в сьогоденні), щоб забезпечити економічне зростання і мати можливість збільшити споживання (добробут) у майбутньому. Основою економічного зростання служать інвестиції, що забезпечують збільшення запасу капіталу. Проблема інвестицій - це проблема міжчасового вибору (між сьогоденням і майбутнім). З одного боку, збільшення інвестицій у виробництво інвестиційних товарів (обладнання, будівель, споруд), що обумовлюють економічне зростання і процвітання, веде до скорочення ресурсів, що спрямовуються на виробництво товарів і послуг, що використовуються для поточного споживання. З іншого боку, основу інвестицій складають заощадження, які є частиною наявного доходу (РД = С (споживання) + S (заощадження)). При даній величині наявного доходу зростання заощаджень для забезпечення збільшення інвестицій і, отже, зростання споживання в майбутньому, вимагає скорочення споживання в сьогоденні. 
• Витрати, пов'язані з зменшується віддачею від інвестицій (капіталу). У міру зростання запасу капіталу, додатковий випуск, вироблений за допомогою додаткової одиниці капіталу, тобто додаткових інвестицій зменшується. Через зменшується віддачі від капіталу, більш високі заощадження та інвестиції приведуть до більш високому зростанню тільки на деякий початковий період часу, але зростання буде сповільнюватися в міру того, як економіка буде накопичувати більш високий рівень запасу капіталу. Таким чином, зростання норми заощаджень дає лише тимчасовий ефект прискорення економічного зростання. Отже, в довгостроковому періоді більш висока норма заощаджень призводить до більш високого рівня продуктивності праці і більш високого доходу, але зовсім не до прискореного зростання цих показників. Це може забезпечити тільки технологічний прогрес. Крім того, беручи до уваги феномен зменшується віддачі від капіталу, можна зробити ще один важливий висновок: додаткове збільшення капіталу в бідній країні збільшує зростання більшою мірою, ніж таке ж збільшення капіталу в багатій країні, тобто країни з низьким рівнем розвитку мають передумови для більш швидкого економічного зростання. Це явище, як уже зазначалося, носить назву «ефекту швидкого старту» (catch-up-effect). У розвинених країнах технічна оснащеність виробництва дуже висока. Внаслідок цього навіть значний приріст капіталу, що припадає на одного робітника, призводить до дуже невеликого приросту продуктивності праці. Тому при рівності частки ВВП, що спрямовується на інвестиції, бідні країни досягають більш високих темпів розвитку, ніж багаті. Наприклад, протягом 30 останніх років США і Південна Корея інвестували приблизно одну і ту ж частку ВВП. Однак зростання ВВП США склав в середньому 2%, в ​​той час як у Південній Кореї цей показник досяг 6%. 
• Витрати, пов'язані із забрудненням навколишнього середовища. Постійні високі темпи економічного зростання може забезпечити тільки технологічний прогрес, заснований на використанні винаходів і наукових відкриттів. Проте використання багатьох з винаходів і нововведень (двигуна внутрішнього згоряння, реактивного двигуна, виробництво пластмас, синтетичних волокон, хімічних добрив, отримання атомної енергії), з одного боку, прискорили економічне зростання, забезпечили більш високий рівень добробуту і комфортності, але, з іншого боку , привели до забруднення навколишнього середовища і навіть загрозу екологічної катастрофи. (При цьому, парадокс полягає в тому, що вирішення екологічних проблем може бути знайдено лише на шляхи подальшого розвитку технологічного прогресу).

Категорія: Економіка | Додав: Natar (04.09.2014)
Переглядів: 1657 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]
Форма входу
Пошук
Block title
Block title

Copyright MyCorp © 2024