Основу величезного континенту Землі складає Євразійська плита, найдавнішими ділянками є Європейська і Сибірська платформи. їх центральні частини виступають на поверхню у вигляді кристалічних масивів, рівнин і плоскогір'їв. Такий тип рельєфу характерний для півночі Європи і північного заходу Росії. До давніх платформ приєднані складчасті структури різного віку. Цим структурам у рельєфі відповідають Скандинавські гори, гори Британських островів, Судети, Урал та інші гори і плоскогір'я. На території Азії складчасті структури були залучені до могутніх рухів у зв'язку з альпійським гороутворенням. У результаті виникли найвищі і високі гірські системи: Тянь-Шань, Кунь-Лунь, Монгольський Алтай. На занурених ділянках докембрійських і палеозойських структур Євразійської плити, що в різний час покривалися морями, сформувалися низовини, рівнини і плато. Це Східно-Європейська, Західно-Сибірська рівнини, рівнини Середньої Азії і Середньої Європи та інші області. На межах Євразійської плити, на її стиках
зсусідніми плитами відбуваються могутні горотворні процеси, які призвели до утворення найвищих гірських систем (Гімалаї, Гіндукуш та інші). На сході материка, де Тихоокеанська плита йде під східний к^ай Євразійської літосферної плити, утворилися острівні дуги і глибоководні жолоби. Ця частина Євразії =.лрізняється великою активністю земної кори. На рельєф Євразії, як і на рельєф Північної Америки, вплинуло давнє материкове зледеніння. Воно : і спило північну частину материка. Льодовик покривав значні області. Місцями його товщина сягала 2 км. Льодовик постійно переміщався, рухаючись на південь, або переміщуючись на північ. Зледеніння змінило рельєф Євразії. Льодовик згладжував поверхню. Після танення льодовика на Східно-Європейській : в нині залишилися морени - скупчення уламків гірських порід різних розмірів. Моренні пагорби і пасма чергуються з пониженнями, в яких часто утворюються озера. Такий рельєф називається моренним. На території Євразії відбувається більша частина землетрусів на Землі. Це пов'язано з гігантськими сейсмічними поясами земної кулі, які розташовуються на стиках літосферних плит. Найактивніший-Тихоокеанський пояс. Прилади щодня реєструють тут декілька землетрусів. Великі землетруси бувають з проміжками в декілька років, а один раз на десятиріччя бувають катастрофічні землетруси. Один з найкатастрофічніших землетрусів був в 1923 р. в районі м. Токіо, коли загинули більш ніж 100 тис. чоловік. По південній окраїні Євразії проходить Європейсько-Азіатський сейсмічний пояс. До сейсмічних поясів приурочені і області вулканів. Особливо багато вулканів у Тихоокеанському Вогняному кільці». У ньому розташований найбільший діючий вулкан Євразії- Ключевська Сопка (4750 м). Вулканічна активність спостерігається і в районі Середземного моря. основні ФОРМИ РЕЛЬЄФУ Більша частина території Євразії зайнята рівнинами. Східно-Європейська рівнина - одна з найкрупніших рівнин Землі. Рельєф рівнини пагористий. Нарівні з височинами (Середньоруська, Приволзька, Волино-Подільська та інші) на рівнині розташована смуга приморських низовин (Причорноморська, Приазовська, Прикаспійська). Характерними формами рель¬єфу на рівнині є ділянки з моренно-пагористим і яристо-балочним рельєфом. Західно-Сибірська рівнина розташована на території, яку займало давнє море. ЇЇ поверхня, складена морськими і континентальними породами осадового походження, досить рівна. Велика Китайська рівнина простяглася більш ніж на 1000 км вздовж берегів Жовтого і Східно-Китайського морів. Поверхня пласка. Складена рівнина могутньою товщею алювіальних порід. На території Євразії розташовані найбільші гірські системи світу. Прські системи різні за віком і походжен¬ням. Гори нової складчастості утворюють два гігантських пояси, розташованих на східній і південній окраї¬нах материка. Альпійсько-гімалайський пояс простягнувся в південній частині Євразії від Атлантичного океану І майже до Тихого океану. До цього поясу входять Піренеї, Альпи, Карпати, Кавказ, Памір, Гімалаї. У Гімалаях знаходиться найвища вершина світу - гора Джомолунгма (8848 м). Тихоокеанський пояс складчастих гір починається на Камчатці і закінчується на Великих Західних островах. В Євразії він співпадає з Тихоокеанським вулканічним кільцем і поясом землетрусів. Значно старше Скандинавські гори, Урал, Тянь-Шань, Алтай. Вони з'явилися в давню складчастість. КОРИСНІ КОПАЛИНИ Євразія багата на корисні копалини. Рудні корисні копалини залягають як на глибині, в кристалічній основі платформ, так і в місцях виходу магматичних порід на поверхню. З ними пов'язані родовища залізних руд на півострові Індостан, на північному сходІКитаю, в горах Скандинавського півострова. Корисні копалини осадового походження пов'язані з чохлами платформ. Особливо континент багатий запасами горючих корисних копалин. По запасах нафти і газу Євразія посідає перше місце в світі. Найкрупніші родовища нафти і газу розташовані на Західно-Сибірській рівнині і на Аравійському півост¬рові. Є великі запаси дорогоцінних металів, олова, вольфраму. У Південній Азії (на півострові Індостан і острові Шрі-Ланка) розташовані великі родовища коштовних каменів - синіх сапфірів, червоних рубінів.
