Сукупністю нерівностей всієї земної поверхні прийнято називати рельєфом Землі. Очевидно, що поверхня Землі не можна назвати абсолютно рівною, і вивчаючи рельєф, розглядають такі природні утворення, як гори і рівнини.

Поняття рельєфу Землі
У різних куточках планети висота поверхні зовсім різна, перепади можуть досягати кілька десятків кілометрів. Рельєф Землі унікальний тим, що його формування продовжується і в нинішній час.

Це відбувається за рахунок зіткнення літосферних плит, виверження вулканів і розмивання гірських порід дощами і ріками. Процеси, які формують рельєф нашої планети, поділяють на дві категорії- зовнішні і внутрішні.

До зовнішніх процесів відносять діяльність вітрів, текучих вод, льодовиків, вплив рослин і тварин. Не можна не згадати і діяльність людини, яка являє собою антропогенну силу і активно впливає на формування земної рельєфу.

Внутрішні процеси називають ендогенними, вони представлені опусканням і підняттям кори, рухами плит, землетрусами і вулканізмом.

Рельєф Землі

Рівнини і гори
Однією з основних форм рельєфу є рівнина. Плоскогір’я являє собою рівнина більше 500 м, височина- від 200 до 500 м, а низовина- до 200 м. Рівнини і гори займають 60 % і 40 % земної поверхні.

Великий ділянку суші з незначними ухилами і коливаннями висоти- це рівнина. Класифікують рівнини по абсолютній висоті : ті, які лежать нижче рівня моря- це Турфанська западина 154 м, западина Каттара 133 м, низинні рівнини- Миссисипская, Амазонська, Туранська і Приатлантична, нагірні- Тарімськая западина, Великі рівнини Північної Америки і плато Устюрт.

Також виділяють піднесені рівнини- це РБУ- ель- Халі і Велика пустеля Вікторія. Рівнина, тобто її поверхню, може бути увігнутою, похилій, опуклою і горизонтальною.

Є й інші класифікації: увалістиє, ступінчасті, плоскі, горбисті. Багато в чому зовнішній вигляд рівнини залежить від її історії будови і розвитку.

Значна частина рівнин складена шарами осадових порід великої потужності і приурочена до плит молодих і стародавніх платформ. Такі рівнини називають пластовими. Приклад : Західно- Сибірська низовина.

Велика Китайська рівнина, Індоганская і Кура- Араксинськая- це алювіальні рівнини. Водно- льодовиковими рівнинами є передгір’я Алтаю, Альп і Кавказу, а льодовиковими- північ Росії і Європи, а також північ Північної Америки.

Казахський мелкопесочнік, рівнини Балтійського та Канадського щитів- це денудационниє рівнини. Яскравими прикладами плато, рівних поверхонь, які обмеженим уступами, є плато Декан, Устюрт і Колорадо.

Обширні, різко розчленовані і високо підняті над рівнинами ділянки земної поверхні називаються горами. Такі ділянки землі мають різкими перепадами висоти і мають тваринний брилові структуру.

У гір теж є класифікація. Найвищі гори досягають більше 5000 м, високі- від 2000 м до 5000 м, середні можуть досягати 1000-2000 м, а висота низьких становить 500- 1000м.