Географи всіх країн намагаються розгадати таємниці, які зберігає наша планета. З цією метою ведуться різноманітні дослідження поверхні Землі, Світового океану, атмосфери, рослинного і тваринного світу.

З 1956 р. ведуться регулярні спостереження в Антарктиді. За 45 років на цьому континенті побували вчені багатьох країн. Вони працюють на наукових станціях. 6 лютого 1996 р. над станцією «Володимир Вернадський» піднятий Державний прапор України. Це поки що єдина українська станція в Антарктиді. Вивчається геологічна будова, рельєф материка, льодовиковий панцир, води океану поблизу берегів континенту.

Дуже важливими є дослідження Світового океану. Складений атлас Світового океану, вивчаються рельєф дна, океанічні течії.

Активно вивчається атмосфера. На тисячах метеорологічних станцій на всій Землі ведуться регулярні спостереження за станом атмосфери. Завдяки таким дослідженням ми маємо прогноз погоди.

XX століття було не менш багате на географічні відкриття, ніж давні віки. «Сеньйор Кон-Тіки» - так називають відомого норвезького вченого Тура Хейєрдала, який здійснив подорожі на плоту «Кон-Тіки», вітрильних човнах «Тігріс» і «Ра» через моря і океани для підтвердження своєї теорії переселення давніх народів. Цікавою подорожжю стала експедиція ПДКЧР (підводні дослідження Червономорсько-Аденського рифта). У задачу експедиції входили підводні дослідження Червономорсько-Аденського рифта -зони розсування Землі. Уперше в світі був проведений комплекс досліджень гігантської тріщини Землі на дні Червоного моря за допомогою безлюдних апаратів. Отримані детальні уявлення про структуру дна у зоні розломів.

Велике значення мають метеорологічні спостереження. Щодня на всіх материках майже 10 тисяч синоптичних станцій постійно стежать за погодою. З різних точок Землі інформацію надсилають наукові кораблі, судна і літаки, метеорологічні супутники. Ця інформація оперативно обробляється метеоцентра-мй різних країн і за системою глобального зв'язку розповсюджується по всьому світові. Імовірність точності сучасного прогнозу погоди 70 - 80%.

Великий внесок у розвиток географічної науки належить українським вченим. Ім'я В. В. Докучаєва (1846 - 1903) відоме всім, хто цікавиться науками про природу. Він створив концепцію «єдиної, суцільної і неподільної» природи, сформулював вчення про взаємовідносини між живою і неживою природою, між природою і людиною. Сформулював закон про світову зональність природи.

А. М. Краснов (1862 - 1914)- видатний ботаніко-географ. Здійснив ряд подорожей по Європі, Азії, Африці, Америці. Автор першої в країні донорської дисертації з географії. Першим зазначив, що географія розпалася на окремі дисципліни. Створив першу в Україні кафедру географії в Харківському університеті. У1912 р. заснував Батумський ботанічний сад (сад п'яти континентів).

Учень В. В. Докучаєва - вчений-геохімік, географ, історик науки В. І. Вернадський (1863 - 1945). Вернадський - перший президент АН України (1919-1921).

Павло Чубинський (1839 -1884) - фольклорист, етнограф, займався статистикою (так у XIX ст. називали економічну географію). Автор Державного гімну України. Один з фундаторів Українського географічного товариства (1873).

Степан Рудницький (1877 - 1937) - основоположник української наукової географії. Один з фундаторів Українського Вільного Університету у Відні (1921), Українського Інституту географії і картографії у Харкові (1927).