Тектонічні структури Щ Тектоніка - наука про будову і рух літосфери. Це одна з геологічних наук. Тектонічна будова зумовлює рельєф і розміщення корисних копалин. Різні ділянки літосфери мають різну потужність, час виникнення, історію розвитку. Ділянки літосфери, обмежені глибинними розломами, називаються тектонічними структурами. Виділяють найбільші тектонічні структури - літосферні плити. Більша частина України лежить у межах Євразійської літосферної плити. Між плитами розташовані рухомі пояси, в яких чергувалися підняття і опускання літосфери. До меж Середземноморського рухомого поясу входять крайня західна і південна -астини України. У рельєфі рухомий пояс проявляється у вигляді гірських систем, понижень і внутрішніх морів. У межах крупних тектонічних структур виділяють менші структури - платформи. Платформа - відносно стійка ділянка земної кори, що має двоярусну будову. Нижній ярус - фундамент, складений кристалічними гірськими породами, переважно магматичного і метаморфічного походження. Верхній ярус-осадовий чохол, сформований внаслідок накопичення відкладів на дні морів, річок, озер, процесами вивітрювання. За потужністю осадового чохла виділяють два види структур: щит (де осадовий чохол відсутній або має потужність до 500 м) і плита (потужність чохла більше за 500 м). Уявлення про тектонічну будову території дає тектонічна карта (див. стор. 88). Територія України розташована переважно у межах Східно-Європейської платформи. У рельєфі їй відповідає Східно-Європейська рівнина. У межах цієї платформи виділяють Український щит, де кристалічні породи фундаменту часто виходять на поверхню. Щит займає близько 2/5 території України. Щит простягся від Овруча на південний схід до Азовського моря на 1000 км, ширина його біля 250 км. Щит складений давніми докембрійськими породами (гнейсами, гранітами, кварцитами), частково перекритий осадовими відкладеннями. У місцях, де осадових відкладень мало, кристалічний фундамент виходить на поверхню. З геологічною будовою Українського щита пов'язані родовища залізної, марганцевої, нікелевої руди, каоліну, графіту. У сучасному рельєфі Український щит виражений Придніпровського і Приазовською височинами. Місця виходу кристалічного фундаменту на поверхню відповідають Приазовській височині і Словечансько-Овруцькому кряжу. На заході від Українського щита розташовується Волино-Поділ ьська плита. У її межах докембрійський фундамент залягає на глибині до 2500 м. У рельєфі плита виражена Волинською і частково Подільською височинами. На захід від Волино-Подільської плити знаходиться Галицько-Волинська западина. її фундамент опущений на глибину від 3000 до 7000 м і перекритий молодими осадовими породами. На схід від Українського щита розташована Дніпровсько-Донецька западина. Це найглибша западина у межах Східно-Європейської платформи. її фундамент залягає на глибині від 4000 м (на півночі) до 12000 м (на півдні). На поверхні він перекритий могутнім шаром осадових порід. У рельєфі Дніпровсько-Донецька западина виражена Придніпровською низовиною. На крайньому сході України розташована Донецька складчаста область. Це східне продовження Дніпровсько-Донецької западини, але осадові породи тут були зім'яті у складки, місцями перервані магмою. Складчаста область поділяється на Донецьку складчасту споруду і ряд прогинів перед нею. У рельєфі Донецька складчаста область виражена Донецьким кряжем. На півночі і північному сході країни розташований Воронезький кристалічний масив. Він складений докембрійськими породами, які залягають на глибині 150-900 м. У рельєфі масив виражений схилами Середньоруської височини. Південні території країни зайняті Причорноморською западиною, яка в рельєфі виражена Причорно¬морською низовиною. У давні часи ця територія була морським дном. Кристалічний фундамент перекритий могутнім шаром осадових порід. Між Східно-Європейською платформою і Карпатами розташована молода Західно-Європейська платформа. її фундамент складений двома різними за часом утворення частинами. На фундаменті платформи розташовані пласти осадових порід. Територія рівнинного Криму лежить на Скіфській платформі. Це молода платформа. Значна її частина йде під води Азовського і Чорного морів. Скіфську платформу включають до складу Середземноморського рухомого поясу. До цієї структури також відносяться складчаста структура Кримських гір і складчасті структури Українських Карпат. Українські Карпати - гірська споруда альпійського горотворення. До складу структури входять: Передкарпатський прогин, Закарпатська западина, власне Карпати. Передкарпатський прогин у рельєфі виражений Передкарпатською височиною. Закарпатськая западина відповідає у рельєфі Закарпатській низовині. Власне Карпати складені молодими породами кайнозойського періоду. Схили Кримських гір складені глинистими і пісковиковими відкладами, а вершинна поверхня (яйла)-переважно вапняками. Між тектонічними структурами і основними формами рельєфу існує взаємозв'язок. Рівнини відпо¬відають давнім ділянкам літосферних плит - платформам, гірські системи розташовані на межах літосферних плит.
