Літосфера складається з літосферних плит. ІЛітосферні плити - великі блоки літосфери, які вільно рухаються відносно один одного по поверхні мантії. Швидкість руху плит від 1 до 10 см на рік. Внаслідок руху літосферних плит відбуваються процеси, що змінюють земну кору. До таких процесів відносяться: повільні вертикальні коливання земної кори, магматизм, землетруси. • Повільні вертикальні коливання земної кори відбуваються на всій поверхні Землі. Підняття чергуються з опусканнями. • Магматизм. Магма з мантії рухається по розломах і тріщинах до земної поверхні. Частина магми застигає на шляху до земної поверхні, решта досягає земної поверхні. Виверження магми на поверхню Землі називається вулканізмом. Під час руху до земної поверхні магма втрачає гази і водяну пару Досягнувши земної поверхні, магма розтікається по ній. Магма, що розтеклася по земній поверхні, називається лавою. Відбувається виверження вулкана. Крім лави, при виверженні на поверхню підіймаються гази, попіл, водяна пара, уламки породи. Тріщина у земній корі, по якій піднімається магма, називається жерлом. Отвір на вершині вулкана, з якого виливається лава, називається кратером. На Землі нараховується більше за 10000 вулканів (включаючи підводні). 597 діючих, з них 115 підводних. Діючими назива¬ються вулкани, виверження яких відбулися протягом історичної епохи. Вул¬кани розміщені на земній поверхні нерівномірно. Вони утворюють два вели¬ких вулканічних кільця. Одне з них тягнеться вздовж узбережжя Тихого океану, друге - паралельно екватору. Найактивнішим вулканом в світі є вулкан Ісалько в Центральній Америці. Виверження в ньому відбуваються кожні 2-10 хвилин на висоту 300 метрів. Трапляються виверження згаслих вулканів. Так, у 1951 р. несподіване виверження вулкана Мен-Ламінгтон у Новій Гвінеї, що вважався згаслим, забрало 5 тисяч людських життів. Вулкани зіграли велику роль у формуванні земної поверхні. • Землетруси - підземні поштовхи і коливання земної поверхні, які виникають внаслідок розривів і зміщень у земній корі і верхній частині мантії. Місце виникнення поштовхів називається гіпоцентром. Район на поверхні Землі, розміщений над гіпоцентром, називається епіцентром. Коливання земної кори передаються сейсмічними хвилями. Найсильніші удари в епіцентрі. Чим далі від епіцентра, тим хвиля слабкіша. За районами землетрусів ведеться постійне спостереження на сейсмічних станціях, оснащених високочутливими приладами - сейсмографами. Оцінювання сили землетрусів проводиться за двома шкалами. Шкала Меркаллі вимірює силу землетрусу від 1 до 12 балів. Шкала Ріхтера вимірює силу землетрусу від 1 до 9 балів. Найбільша кількість землетру¬сів відбувається в Японії і Чилі, приблизно тричі на день. А в 1930 р. в Японії було за¬фіксовано 5744 землетруси (по 13 на день). Землетрус - страшне лихо для людей. Одним з найтрагіч-ніших був землетрус у Китаї у 1556 р. За даними китайських істориків тоді загинуло 830 тисяч жителів. Катастрофічними були наслідки землетрусів в Чилі (1960 р.), Китаї (1976 р.), Вірменії (1989 р.), Мексиці (1985,1990 рр.). У середньому на Землі щорічно відбувається більш ніж 100 землетрусів.
