- Народився Микола Григорович Фітільов (справжнє прізвище письменника) 13 грудня 1893 р. в селищі Тростянець на Харківщині (тепер це місто Сумської області). Вчився в початковій школі, в Богодухівській гімназії. Систематична освіта закінчилася п'ятьма класами. Але самотужки майбутній письменник зміг здобути ґрунтовні знання, блискучу ерудицію, добре знав як українську, так і світову літературу. 1916 р. був змушений іти до війська. В окопах Першої світової війни усталюються його демократичні, частково й більшовицькі симпатії. 1918 р. воював у повстанському загоні, що діяв на Богодухівщині. Брав участь в антигетьманському повстанні, у боях з денікінцями. Повстанці повертають зброю проти петлюрівців і переходять на бік червоних військ. З квітня 1919 р. М. Фітільов уже член КП(б)У.

У 1921 р. з'являється окремим виданням поема «В електричний вік» та збірка поезій «Молодість». Пізніше Хвильовий стає одним із ініціаторів створення ВАПЛІТЕ.

Із посиленням партійного тиску на культурні процеси все гостріше відчувалася потреба наголосити на самобутності української культури, осмислити шляхи мистецького й літературного розвитку. Стаття М. Хвильового «Про «сатану в бочці», або про графоманів, спекулянтів та інших «просвітян», опублікована ЗО квітня 1925 р. у «Культурі і побуті», фактично започаткувала літературну дискусію 1925—1928 рр. Упродовж 1925—1926 рр. з'явився ряд памфлетів, об'єднаних у цикли «Камо грядеши», «Думки проти течії», «Апологети писаризму».

Після публікації першої частини роману «Вальдшнепи» перестає виходити журнал «Вапліте», а відтак припиняє своє існування й сама організація. Хвильовий змушений писати покаянні листи, клястися у вірності комуністичній ідеології. Ці документи дають уявлення, в які лещата був загнаний письменник. Від Хвильового вимагали каяття, він мусив зректися всіх своїх колишніх ідей.

Для нього вже були ясними жахливі помилки й збочення в національній політиці, він здогадувався, що голод в Україні свідомо організований. _|

Залишивши передсмертні записки до друзів-письменників, до дочки, він застрелився. Постріл 13 травня 1933 р. був трагічною крапкою в історії українського відродження пореволюційних років.