Referat-info
Меню сайту
Категорії розділу
Основи правознавства [104]
Block title
Block title
Block title
Головна » Статті » Основи правознавства » Основи правознавства

Принципи гласності та конфіденційності юридичної практичної діяльності
Зміст
1. Вступ.
2. Гласність – політика максимальної відкритості.
1.2. Відкритість правосуддя.
2.2. Інформування населення про діяльність правоохоронних
органів – обов’язок цих органів.
3. Принцип конфіденційності - на захисті інтересів держави і громадян.
3.1. 3.1. Випадки, коли вступає в дію принцип конфіденційності.
3.2. Право адвоката на одержання інформації і принцип
збереження адвокатської таємниці.
3.3. Законодавство України про доступ до публічної інформації –
права і обмеження.
3.4. Непорушність права суб’єкта на конфіденційність особистої
інформації.
3.5. Діяльність міліції та права громадян.
3.6. Конфіденційність відносин «юрист-клієнт» і випадки, коли
ця інформація підлягає розголосу.
4. Висновок.

Вступ
У своїй повсякденній практичній діяльності юристи керуються принципами гласності і конфіденційності. Ці, на перший погляд, протилежні поняття насправді тісно пов’язані між собою. Політика гласності і конфіденційності у юридичній практиці (зокрема, під час судового розгляду) забезпечує захист прав та інтересів всіх учасників і суб’єктів юридичної справи у процесі її вирішення.
Розглянемо докладніше, що ж таке гласність і конфіденційність.

2. Гласність – політика максимальної відкритості.
1.2. Відкритість правосуддя
Гласність у широкому тлумаченні цього слова – це політика максимальної відкритості будь-якої суспільної діяльності, оприлюднення повної інформації про таку діяльність та можливість її вільного обговорення. Відкритий (публічний) характер діяльності вимагає від органів законодавчої, виконавчої і судової влади інформувати громадськість про свою діяльність та прийняті рішення. Дотримання принципу гласності є однією з основних гарантій конституційного права громадянина на інформацію як складової права на свободу думки і слова (ст. 34 Конституції України).
Щодо гласності судового процессу, то цей принцип окремо закріплений у п. 7 ст. 129 Конституції України.
Одним із основних принципів здійснення правосуддя в Україні, поряд із такими принципами, як законність, незалежність, рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, свобода в наданні своїх доказів суду тощо, є гласність та відкритість розгляду юридичних справ.
Гласність судового процесу забезпечує захист прав особи в суді. Здійснення охоронних функцій гласності, відкритості судового процесу можливість інформувати як учасників процесу, присутніх в суді громадян, так і громадськість в цілому про сутність розглянутих справ, причини вчинення злочину, заходи впливу на злочинця і профілактику подібних злочинів.
Принцип гласності, закріплений у Конституції України та інших законодавчих актах забезпечується, насамперед, розповсюдженням інформації у всіх сферах суспільного і державного життя через спеціальні інформаційні служби, електронні й друковані засоби масової інформації та інші засоби інформування. Саме з цієї причини вищим судам України надано право мати власні друковані органи (газети і журнали).
Що стосується адвокатської діяльності, то статтею 4 Закону України про "Принципи та організаційні форми діяльності адвокатури" закріплена норма, згідно з якою адвокати та адвокатські об'єднання діють на засадах добровільності, самоврядування, колегіальності та гласності. На забезпечення принципу гласності їх створення та діяльності здійснюється реєстрація адвокатських об'єднань у Міністерстві юстиції України, адвокати одержують свідоцтва затвердженого зразка на право займатися адвокатською діяльністю. При цьому адвокати та адвокатські об’єднання зобов’язані письмово повідомляти місцеві органи влади про свою реєстрацію чи одержання свідоцтв.
2.2. Інформування населення про діяльність правоохоронних
органів – обов’язок цих органів.
Діяльність органів міліції, прокуратури, Служби безпеки України та інших правоохоронних органів України також здійснюється на засадах гласності і відкритості.
Зокрема, 1 липня 2010 Верховною Радою України був прийнятий Закон України "Про внесення змін до деяких законів України щодо інформування керівниками правоохоронних органів громадськості про стан законності та заходи щодо її зміцнення». Цей закон визначив сам механізм реалізації принципу гласності, закріпленого ст. 6 Закону України "Про прокуратуру" та ст. 3 Закону України "Про міліцію" (діяльність відповідних органів є гласною, і вони зобов'язані інформувати громадськість про стан законності, боротьби із злочинністю та охорони громадського порядку).
Згідно з внесеними змінами було встановлено обов'язок керівників органів внутрішніх справ та прокурорів на відкритому пленарному засіданні відповідної ради, на яке запрошуються представники засобів масової інформації, не менш ніж двічі на рік інформувати населення відповідної адміністративно-територіальної одиниці: міліцією - про стан боротьби із злочинністю, охорони громадського порядку та результати діяльності на відповідній території; прокуратурою - про стан законності, заходи щодо її зміцнення та результати діяльності на відповідній території.
Громадськість, кожен член суспільства мають право знати, що загрожує їх безпеці, правам та свободам, які заходи, спрямовані на їх забезпечення, вживаються.
Для цього в органах правопорядку створюються прес-служби, проводяться прес-конференції, зустрічі, організовуються виступи представників міліції, прокуратури, Служби безпеки по телебаченню та в друкованих засобах масової інформації.

3. Принцип конфіденційності - на захисті інтересів держави і громадян.
3.1. Випадки, коли вступає в дію принцип конфіденційності.
Отже, вся юридична практична діяльність здійснюється на підставах її інформативної насиченості, із застосуванням принципу гласності захисту прав, свобод та законних інтересів суб'єктів права, представництва їх інтересів, надання юридичних послуг з консультування суб'єктів права щодо умов, процедур реалізації ними суб'єктивних прав та юридичних обов'язків, відповідних вимог нормативно-правових актів тощо.
Однак у ряді випадків принцип максимальної прозорості і відкритості в юридичній практичній діяльності може виявитися не лише невмотивованим, а й завдати значної моральної чи матеріальної шкоди як окремому громадянинові, так і суспільству в цілому.
Тому законами України передбачені випадки, в разі виникнення яких передбачається нерозголошення тієї чи іншої інформації, іншими словами, її конфіденційність. Цей термін прийшов до нас з англійської мови (confidentiality) і означає довірливість, секретність, те, що не підлягає розголосу. Принцип конфіденційності інформації вступає в дію, коли принцип відкритості і прозорості суперечить інтересам охорони державної та комерційної таємниці (ст. 20 Кримінально-процесуального кодексу України). Крім того, допускається закритий судовий розгляд у справах про злочини осіб, які не досягли шістнадцятирічного віку, у справах про статеві злочини, а також в інших справах з метою запобігання розголошенню відомостей про інтимні сторони життя осіб, які беруть участь у справі, та у разі, коли цього потребують інтереси безпеки осіб, взятих під захист.
3.2. Право адвоката на одержання інформації і принцип
збереження адвокатської таємниці.
Суперечливість та взаємопов’язаність принципів гласності і конфіденційності особливо чітко проглядається у практичній адвокатській діяльності (саме на адвокатуру Конституція України покладає надання правової допомоги громадянам та юридичним особам, їх правовий захист).
З одного боку, для адвоката принцип гласності (відкритості) інформації є основою його професійної діяльності, оскільки дає можливість вільно збирати відомості про факти, що можуть бути використані як докази у дорученій справі. Задля цього ст. 6 Закону України "Про адвокатуру" наділяє адвоката правом збирати відомості про факти, які можуть бути використані як докази у цивільних, господарських, кримінальних справах і справах про адміністративні правопорушення, зокрема":
- запитувати й отримувати документи або їх копії від підприємств, установ, організацій, об’єднань, а від громадян за їх згодою;
- ознайомлюватися на підприємствах, в установах і організаціях з необхідними для виконання доручення документами і матеріалами, за винятком тих, таємниця яких охороняється законом;
- отримувати письмові висновки фахівців з питань, що потребують спеціальних знань;
- застосовувати науково-технічні засоби відповідно до чинного законодавства;
- доповідати клопотання і скарги на прийомі у посадових осіб та відповідно до закону одержувати від них письмові мотивовані відповіді на ці клопотання і скарги;
- бути присутнім при розгляді своїх клопотань і скарг на засіданнях колегіальних органів і давати пояснення щодо суті клопотань і скарг.
В разі відмови на запит адвоката, та чи інша інформація, яка цікавить адвоката, може бути витребувана через суд.
3.3. Законодавство України про доступ до публічної інформації – права і обмеження.
Юристи не тільки самі мають право одержувати інформацію, яка їх цікавить, а й сприяють реалізації права громадян на доступ до інформації, належне виконання державними органами та іншими субґєктами обовґязку щодо її надання. Так, відповідно до статті 31 "Доступ громадян до інформації про них" Закону України «"Про інформацію", громадяни мають право: знати у період збирання інформації, які відомості про них і з якою метою збираються, як, ким і з якою метою вони використовуються; на доступ до інформації про них, заперечувати її правильність, повноту, доречність тощо; на оскарження до суду у випадках відмови в доступі до такої інформації
Це право громадян забезпечується обовґязком державних органів та організацій, органів місцевого і регіонального самоврядування, інформаційні системи яких містять інформацію про громадян, надавати її безперешкодно і безкоштовно на вимогу осіб, яких вона стосується.
Крім того , 13 січня 2011 року був прийнятий Закон України «Про доступ до публічної інформації»
Необхідність прийняття цього закону була зумовлена відсутністю ефективних правових механізмів реалізації закріпленого у статті 34 Конституції України права кожного на доступ до інформації, зокрема, публічної інформації – тієї, що знаходиться у володінні суб’єктів владних повноважень та інформації, що становить суспільний інтерес. Вказаний Закон було прийнято на реалізацію статей 18, 19 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права, Рекомендацій Ради Європи про доступ до інформації, що перебуває в розпорядженні органів влади та про доступ до офіційних документів, виконання вимог Резолюції Парламентської Асамблеї Ради Європи від 5 жовтня 2005 р. № 1466 «Про виконання обов’язків та зобов’язань Україною», Плану заходів з виконання обов’язків та зобов’язань України, що випливають з її членства в Раді Європи, затвердженим Указом Президента України від 20 січня 2006 р. № 39, Концепції подолання корупції в Україні «На шляху до доброчесності», затвердженою Указом Президента України від 11 вересня 2006 року № 742.
Мета вказаного закону - забезпечення прозорості і відкритості суб’єктів владних повноважень та створення механізмів реалізації права кожного на доступ до публічної інформації. І справді, до прийняття Закону «Про доступ до публічної інформації» проблема забезпечення прозорості в діяльності органів влади була однією з перешкод, які стояли на шляху демократичного розвитку нашої держави. Але, на жаль, і сьогодні прикладів порушення або перешкоджання реалізації права на доступ до інформації можна навести безліч: неправомірна відмова органів влади у наданні інформації через її віднесення до інформації з обмеженим доступом; незаконне застосування грифів обмеження доступу до інформації "опублікуванню не підлягає”, "не для друку”, "для службового користування”; ігнорування інформаційних запитів; перешкоди в отриманні громадянами локальних нормативно-правових актів місцевих органів влади, не говорячи вже про проекти таких актів; неналежне виконання органами влади вимоги оприлюднювати інформацію про свою діяльність (в тому числі через мережу Інтернет) тощо.
Юристи ж, зокрема адвокати, сприяють реалізації права громадян на доступ до публічної інформації, належне виконання державними органами та іншими субґєктами обовґязку щодо її надання.
З іншого боку, поряд з засадами гласності, якими керується сучасна юридична практика, характерною її властивістю (зокрема, адвокатської діяльності) є принцип конфіденційності інформації щодо субґєктів, інтереси яких представляє чи захищає юрист, або отримання, поширення такої інформації.
Іншими словами, адвокат зобов'язаний зберігати адвокатську таємницю. Предметом адвокатської таємниці є питання, з яких громадянин або юридична особа зверталися до адвоката, суть консультацій, порад, роз'яснень та інші відомості, одержані адвокатом при виконанні своїх професійних обов'язків. Дані попереднього слідства, які стали відомі адвокату у зв'язку з виконанням ним своїх професійних обов'язків, можуть бути розголошені тільки з дозволу слідчого або прокурора. Адвокати, винні у розголошенні відомостей попереднього слідства, несуть відповідальність згідно з чинним законодавством. Адвокату, помічнику адвоката, посадовим особам адвокатських об'єднань забороняється розголошувати відомості, що становлять предмет адвокатської таємниці, і використовувати їх у своїх інтересах або в інтересах третіх осіб. Держава гарантує адвокату особисту недоторканість і збереження адвокатської таємниці шляхом: заборони вилучення та огляду без згоди адвоката та клієнта матеріалів, зібраних адвокатом, якими службовими особами та органами Колегії; заборони органам управління і посадовим особам адвокатської колегії розголошувати відомості, які стали відомі від клієнта при зверненні до адвоката або при виконанні своїх службових обов'язків від адвоката, клієнта, або при ознайомленні з адвокатськими документами; заборони адвокату розголошувати будь-які відомості, отримані при виконанні обов'язків адвоката, а також тих, що стали їм відомі від інших адвокатів.
3.4. Непорушність права суб’єкта на конфіденційність
особистої інформації.
Конфіденційність інформації про особу закріплена на конституційному рівні (див. ст. 32 Конституції України) і є одним із природних прав людини, непорушення та забезпечення якого є обовґязком будь-яких інших субґєктів (громадян, посадових осіб, органів держави та ін.).
Відповідно до статті 23 "Інформація про особу" Закону України "Про інформацію" від 2 жовтня 1992 р.: "Інформація про особу це сукупність документованих або публічно оголошених відомостей про особу... Забороняється збирання відомостей про особу без її попередньої згоди, за винятком випадків, передбачених законом. Кожна особа має право на ознайомлення з інформацією, зібраною про неї. Інформація про особу охороняється Законом".
Конфіденційна інформація за своїм правовим режимом відповідно до статті 30 цього Закону належить до інформації з обмеженим доступом. За змістом, конфіденційна інформація це відомості, які знаходяться у володінні, користуванні або розпорядженні окремих фізичних або юридичних осіб і поширюються за їх бажанням відповідно до передбачених ними умов. Причому, за винятком окремих випадків, визначених законом, громадяни, юридичні особи, які володіють інформацією професійного, ділового, виробничого, банківського, комерційного та іншого характеру, одержаною на власні кошти, або такою, яка є предметом їх професійного, ділового, виробничого, банківського, комерційного та іншого інтересу і не порушує передбаченої законом таємниці, самостійно визначають режим доступу до неї, включаючи належність її до категорії конфіденціальної, та встановлюють для неї систему (способи) захисту.
Відповідно до статті 31 "Доступ громадян до інформації про них" Закону України «"Про інформацію", громадяни мають право: знати у період збирання інформації, які відомості про них і з якою метою збираються, як, ким і з якою метою вони використовуються; на оскарження до суду у випадках незаконного збирання, використання, зберігання чи поширення такої інформації.
Державні органи та організації, органи місцевого і регіонального самоврядування, інформаційні системи яких містять інформацію про громадян, вживати заходів щодо запобігання несанкціонованому доступу до такої інформації й у разі порушень вимог закону щодо використання інформації про громадян гарантувати їх захист від завданої шкоди.
Конфіденційність інформації щодо субґєкта забезпечується особливим режимом доступу до неї, зокрема стаття 28 "Режим доступу до інформації" цього закону визначає, що "режим доступу до інформації це передбачений правовими нормами порядок одержання, використання, поширення і зберігання інформації"1, який забезпечується державою. Законом також встановлено обмеження в ознайомленні з конфіденційною інформацією, зокрема стаття 37 "Документи та інформація, що не підлягають наданню для ознайомлення за запитами" цього Закону, визначає, що "не підлягають обовґязковому наданню для ознайомлення за інформаційними запитами офіційні документи, які містять у собі:
конфіденціальну інформацію;
інформацію про оперативну і слідчу роботу органів прокуратури, МВС, СБУ, роботу органів дізнання та суду у тих випадках, коли її розголошення може зашкодити оперативним заходам, розслідуванню чи дізнанню, порушити право людини на справедливий та обґєктивний судовий розгляд її справи, створити загрозу життю або здоровґю будь-якої особи;
інформацію, що стосується особистого життя громадян тощо".
Виконання юристом обов’язку забезпечувати непорушність права суб’єкта на конфіденційність особистої інформації сприяє повному виявленню фактів, суттєвих для реалізації та захисту їх інтересів, тому що дотримання юристом конфіденційності інформації стосовно клієнта, якого він представляє, спонукає клієнта бути повністю відвертим з юристом, обговорювати з ним навіть делікатні справи або справи, що можуть зашкодити репутації клієнта; стимулює субґєктів права звертатись якомога раніше до юристів за юридичною допомогою чи щодо правового вирішення юридичних справ, щоб визначити свої права, зґясувати, що вважається законним і правильним згідно з чинними законами.
Принцип конфіденційності є визначальним у відносинах "юристклієнт" і застосовується, наприклад, у судових та інших процесах, на які юрист може бути викликаний як свідок або у звґязку з якими повинен якось інакше давати свідчення щодо клієнта.
Юрист не може розкривати конфіденційну інформацію, що стосується представництва клієнта, якщо тільки клієнт не погоджується на це після консультації з юристом, за винятком випадків розголошень, дозволених для здійснення представництва клієнта або з метою перешкодити клієнтові скоїти злочинні дії, які, на думку юриста, можуть призвести до тяжкого злочину, чи які є необхідними для захисту юриста від необґрунтованих звинувачень у протиправних діях, повґязаних з представництвом інтересів клієнта або протиправними діями останнього.
Закон захищає обовґязок юриста зберігати конфіденційність відносин "юристклієнт", тому він може бути примушений розголосити конфіденційність інформації лише у випадках, визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини.
Вимогу конфіденційності застосовують не тільки щодо інформації, конфіденційно повідомленої юристу клієнтом, а й щодо всієї інформації, що стосується представництва юристом інтересів клієнта, незалежно від джерела її надходження. Передбачається, що юристу надано повноваження розголошувати конфіденційну інформацію, що стосується клієнта, коли це доцільно з метою представництва інтересів клієнта, однак лише в межах вказівок клієнта чи за особливих обставин.
Обовґязок юриста зберігати конфіденційність інформації щодо клієнта залишається чинним і після того, як відносини "юрист клієнт" припинилися.
Таким чином, юрист усі свої дії повинен здійснювати так, щоб уникнути непотрібного розголошення конфіденційної інформації щодо представництва клієнта, обмежити коло осіб, яким потрібно знати цю інформацію, і отримати захисні гарантії або вжити інших заходів, щоб звести до мінімуму ризик неправомірного розголошення конфіденційної інформації.
3.5. Діяльність міліції та права громадян.
У Законі України "Про оперативно-розшукову діяльність" визначається, що "під час здійснення оперативно-розшукової діяльності не допускається порушення прав і свобод людини та юридичних осіб. Окремі обмеження цих прав та свобод мають винятковий і тимчасовий характер і можуть застосовуватись лише з санкції прокурора щодо особи, в діях якої є ознаки злочину, та у випадках, передбачених законодавством України, з метою захисту прав і свобод інших осіб, безпеки суспільства".
Згідно зі статтею 7 "Гарантії незалежності прокуратури у здійсненні повноважень" Закону України "Про прокуратуру": "Ніхто не має права без дозволу прокурора або слідчого розголошувати дані перевірок і попереднього слідства до їх закінчення".
Відповідно до статті 5 "Діяльність міліції та права громадян" Закону України "Про міліцію", "міліція не розголошує відомостей, що стосуються особистого життя людини, принижують її честь і гідність, якщо виконання обовґязків не вимагає іншого".
На підставі Закону України "Про статус суддів" судді зобовґязані "не розголошувати відомості, що становлять державну, військову, службову, комерційну та банківську таємницю, таємницю нарадчої кімнати, відомості про особисте життя громадян та інші відомості, про які вони дізналися під час розгляду справи в судовому засіданні, для забезпечення нерозголошення яких було прийнято рішення про закрите судове засідання".
3.6. Конфіденційність відносин «юрист-клієнт» і випадки,
коли ця інформація підлягає розголосу.
Збереження конфіденційної інформації є одним із найбільш важливих обовґязків адвоката, що визначається у Присязі адвоката, в якій він присягає дотримуватись законодавства України, міжнародних актів про права і свободи людини, правил адвокатської етики, з високою громадянською відповідальністю виконувати покладені на нього обовґязки, бути завжди справедливим і принциповим, чесним і уважним до людей, суворо зберігати адвокатську таємницю, всюди і завжди берегти чистоту звання адвоката, бути вірним Присязі.
Але як бути адвокатові, коли клієнт має намір скоїти дії, які за характером є злочинними, можуть призвести до смерті або тяжкого тілесного ушкодження іншої людини? Щоб запобігти таким наслідкам юрист на власний розсуд може прийняти рішення про розголошення конфіденційної інформації, що суперечить інтересам клієнта. Іншими словами, тут на перший план виходить як професійні, так і особисті етичні стандарти адвоката. Комплексний (а зачасти, як ми вже говорили, суперечливий) характер його обов’язків вимагають збалансовувати служіння інтересам окремого клієнта з інтересами суспільства в цілому, вірності принципам законності та верховенства права.
У будь-якому разі юрист може розголосити конфіденційну інформацію лише в межах, необхідних для попередження злочину. Також розголошення конфіденційної інформації можливе у разі, коли судовий позов або дисциплінарне звинувачення містять необґрунтоване твердження щодо співучасті юриста у протиправних діях клієнта або будь-якої іншої неналежної поведінки юриста, повґязаної з представництвом клієнта. Тоді юрист може реагувати у такий спосіб, який вважає доцільним, щоб обґрунтувати захист самого себе, не чекаючи на початок судового процесу або розгляд звинувачення у такій співучасті. Захист юристом самого себе можливий шляхом подання заперечень щодо позову безпосередньо третій стороні, яка зробила таку заяву. Якщо це можливо і не заважає юристу організовувати свій захист, він повинен повідомити клієнта про заяву, зроблену третьою стороною, і звернутися до клієнта з проханням розкрити конфіденційну інформацію щодо себе.
У будь-якому випадку інформація повинна розголошуватися не більше, ніж це необхідно для доказу невинності юриста, і так, щоб обмежити коло осіб, які мають доступ до неї, судом або іншими особами, котрим необхідно її знати.
Дані попереднього слідства, які стали відомі адвокату у звґязку з виконанням ним своїх професійних обовґязків, можуть бути розголошені тільки з дозволу слідчого або прокурора. Адвокати, винні у розголошенні відомостей попереднього слідства, несуть відповідальність згідно з чинним законодавством.
Адвокату, помічнику адвоката, посадовим особам адвокатських обґєднань забороняється розголошувати відомості, що становлять предмет адвокатської таємниці, і використовувати їх у своїх інтересах або в інтересах третіх осіб".
Збереження адвокатської таємниці гарантується Законом. Наприклад, статтею 10 "Гарантії адвокатської діяльності" названого Закону визначається, що "професійні права, честь і гідність адвоката охороняються законом. Забороняється будь-яке втручання в адвокатську діяльність, вимагання від адвоката, його помічника, посадових осіб і технічних працівників адвокатських обґєднань відомостей, що становлять адвокатську таємницю".

Висновок
Отже, юридична практична діяльність, специфіка її цілей і завдань під час надання правової допомоги потребує неодмінного додержання таких основоположних принципів, як гласність і конфіденційність. А це можливо лише за умови максимальної незалежності юристів у виконанні мсвоїх професійних прав і обов’язків, що передбачає свободу від будь-якого зовнішнього впливу, тиску чи втручання в діяльність, зокрема з боку державних органів, а також від впливу особистих інтересів.
З метою дотримання цього принципу в своїй правничій практиці під час надання правової допомоги вони намагаються: протидіяти будь-яким спробам посягання на свою незалежність, бути мужніми і принциповими у виконанні своїх професійних обов’язків, обстоюванні професійних прав та їх ефективному використанні.
При цьому дотримання принципу конфіденційності є необхідною і однією з найважливіших передумов довірчих відносин, без яких неможливе належне надання правової допомоги. Разом з тим правозахисник повинен суворо дотримуватись закону і не приймати доручення, якщо результат, якого бажає його клієнт, або засоби його досягнення, на яких клієнт наполягає, є протиправними. Під час виконання доручень клієнтів не провинні використовуватися: незаконні та неетичні засоби (спонукання свідків до давання свідомо неправдивих свідчень; застосування протизаконних методів тиску на протилежну сторону чи свідків (погрози, шантаж тощо); використання своїх особистих зв’язків для впливу на суд або інший орган, перед якими вони здійснюють представництво інтересів своїх клієнтів; використання інформації, отриманої від колишніх клієнтів, конфіденційність якої охороняється законом; застосування інших засобів, що суперечать чинному законодавству.
Категорія: Основи правознавства | Додав: lanaori (23.01.2017)
Переглядів: 1208 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]
Форма входу
Пошук
Block title
Block title

Copyright MyCorp © 2024