|
|
 |
Як мова впливає на свідомість
Немає потреби повторювати, наскільки разюче відрізняються один від одного різними мовами: вам можуть розповісти про 25 відмінків угорської мови, або привести в приклад понад півтори сотні слів, що відносяться до снігу і льоду в саамська мовами, ну а про знамениті часи англійської мови знає кожен, кому доводилося в школі їх вчити. З іншого боку, ми знаємо, що світосприйняття у різних народів теж досить сильно відрізняється, тому-то у нас на Землі безліч культур. Але зазвичай ми вважаємо, що мова лише відображає особливості нашого бачення, наших думок і почуттів. Однак чи не може мова сам по собі впливати на те, як людина думає і відчуває?
Фахівці з когнітивної психології це питання обговорюють досить давно, але останнім часом інтерес до нього багаторазово зріс в зв'язку з появою серії робіт, які стверджували, що - так, мова впливає на свідомість. Так, в 1991 році в журналі Cognition була опублікована стаття, в якій говорилося, що корейці, в порівнянні з англійцями, більше звертають уваги на те, як об'єкти з'єднуються один з одним, наскільки добре вони один до одного підходять. У 1997 році в тому ж Cognition з'явилася схожа робота, але вже про японців - вони, як виявилося, воліють групувати предмети відповідно до матеріалу, з якого вони зроблені, тоді як англійська виводить на перше місце форму. Нарешті, в 2007 році в Proceedings of the National Academy of Sciences була опублікована стаття, в якій говорилося, що російськомовні люди швидше розрізняють відтінки синього кольору, ніж англомовні. Однак подібні роботи незмінно наштовхувалися на заперечення того роду, що тут ми маємо справу або з лабораторними артефактами, або з загальнокультурних відмінностями.
Але, якщо свідомість дійсно залежить від мовної структури, то у двомовних людей світосприйняття має бути змішаним, і у багатьох читачів, напевно, вже виникло питання, не проводили подібні дослідження з тими, хто каже відразу на декількох мовах. Саме це і зробили Панос Атанасопулос (Panos Athanasopoulos) з Ланкастерського університету і його колеги, що опублікували свої результати в Psychological Science. У їхньому експерименті брали участь люди, що говорять англійською і німецькою мовами, або на якомусь одному, або на обох. Німецьку та англійську по-різному робить акценти на тому, що відбувається. Якщо в англійському можна дуже добре пояснити, в якому часі сталася подія і як різні його епізоди співвідносяться один з одним на часовій шкалі, то в німецькому більше уваги приділяється обставинам дії: де, як і навіщо воно відбувалося.
Якщо мова дійсно впливає на свідомість, то німецькомовні та англомовні індивідууми повинні по-різному бачити те, що відбувається. І тим, і іншим показували серію відеороликів з людьми, які гуляли, бігли, пірнали або каталися на велосипедах, але сенс їх дій був не цілком очевидний. Наприклад, відео з гуляє жінкою було знято так, що можна було вирішити, що у неї є мета і вона йде до конкретного будинку - або ж що вона безцільно гуляє по вулиці. І ось на таких сценках учасників експерименту просили все ж визначитися з тим, чи є мета у людини на відео чи ні.
Виявилося, що говорять німецькою в 40% випадків шукали конкретну мету у того, що відбувається на екрані, тоді як говорять англійською - лише в 25%. (Підкреслимо, що мова тут не йде про правильному чи неправильному відповіді, обидві інтерпретації, і целеполагающая, і безцільна мали право на існування.) Можна сказати, що німці були орієнтовані на можливі наслідки дій, тоді як англійців більше займало дію саме по собі.
Ну, а що ж двомовні люди? Вони займали проміжне становище, частково підкоряючись тієї мови, який вивчили. Якщо німець, вільно говорить по-англійськи, перебував під час експерименту в своїй рідній країні і при цьому з ним говорили по-німецьки, то він як і раніше був орієнтований на мету дії. Якщо ж досвід ставили в Великобританії і англійською, то двомовні німці переключалися на саму дію. Звичайно, і тут можна говорити про вплив загального культурного оточення. Однак такий варіант експерименту показав, що справа все-таки в мові. Людей просили під час перегляду відео вимовляти вголос набір чисел, по-німецьки або по-англійськи - так, на думку авторів роботи, можна було на час активувати одну мову і «приспати» інший. Виявилося, що сприйняття відео змінювалося в залежності від того, яка мова був активний: якщо людина вважала вголос по-німецьки, то він шукав мета того, що відбувається ( «жінка йде, щоб прийти»), якщо рахунок йшов по-англійськи, то акцент був уже на самій дії ( «жінка просто гуляє»). Якщо мова рахунку змінювався по ходу експерименту, то слідом змінювалося і ставлення до побаченого.
Можна сказати, що іншу мову в буквальному сенсі розширює нашу свідомість і змушує інакше поглянути на світ. І тут, звичайно, виникає маса питань. Наприклад, чи всі мови в однаковій мірі впливають на сприйняття, чи грає роль спорідненість між ними, від яких ще умов залежить їх вплив і поширюється воно на абстрактні умовиводи теж. Поки що психологи змогли побачити «слід мови» в той момент, коли мова була активний, але, може бути, він якось діє на свідомість і в той момент, коли ми на ньому не говоримо? Втім, не варто все особливості світосприйняття відносити на рахунок рідної - або нерідний - мови. Зрештою, культурних чинників дійсно є безліч, і в реальному житті вони можуть або сприяти мовною вплив на свідомість, або, навпаки, зводити такий вплив нанівець.
Автор: Кирило Стасевич
Джерело: www.nkj.ru/news/26067/ |
| Категорія: Психология | Додав: lanaori (03.12.2016)
|
| Переглядів: 458
| Рейтинг: 0.0/0 |
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі. [ Реєстрація | Вхід ] |
|
|
|
