Ми часто ловимо себе на думці, що не встигаємо ухопити суть всієї інформації, яка надходить до нас протягом дня з газет, Інтернету, книг тощо. Допомогти  вирішити цю проблему може скорочитання.

Скорочитання допомагає набагато скоротити час, який людина витрачає на прочитання та усвідомлення будь-якого тексту. Більшість слів, які ми читаємо – це вода, що слугує зв’язкою, найголовніше ж зазвичай виражається у декількох словах. При читанні наукового тексту мозок тренованої людини читає лише ці головні, суттєві слова, не зупиняючись на словах-зв’язках. Проте не варто вважати, що через скорочитання ви не зможете насолодитися художньою літературою, аж ніяк. Скорочитання допомагає тісно пов’язувати читання художньої літератури із «переглядом» сцен з книги у голові; тобто, читаючи книгу, ви ніби дивитесь фільм, створений вашою власною фантазією. На ті ж тексти, які ви читатимете не задля власної насолоди, ви зможете витратити набагато менше часу, при цьому в у жодному разі не в збиток розумінню тексту.

То що ж потрібно робити, аби розвинути у собі навичку скорочитання?

Ось кілька корисних вправ, які вам допоможуть.

1. Розвиток периферійного зору

Периферійний зір – це властивість людського ока бачити предмети (або літери), що знаходяться не в центрі поля зору, а по його боках. Він допомагає читачу бачити і сприймати не кілька літер, а все слово повністю, а може навіть цілий рядок.

Найкласичніший та найпростіший спосіб розвинути периферійний зір – це якомога частіше працювати із таблицями Шульте. Таблиця Шульте представляє із себе поле, розділене на 25 рівних квадратів, у кожному з яких розміщуються числа від 1 до 25. Числа розташовані випадковим чином, кожного разу по-різному. Мета – знайти послідовно усі числа від 1 до 25, при цьому дивлячись виключно у центральний квадрат. Це не так легко, як здається на перший погляд.

Зводити очі з центрального квадрату суворо заборонено; також не можна промовляти числа вголос або про себе. Не рекомендується «зчитувати» більше 10 таблиць за день.

Існує багато паперових таблиць Шульте, проте зараз також дуже популярні онлайн-генератори або програми, які можна легко завантажити на ПК або мобільний телефон.

2. Пригнічення субвокалізації

Субвокалізація – це проговорення слів, які читаєш, про себе, а також мікрорухи губами чи/та язиком. Під час скорочитання мозок обробляє слова значно швидше, ніж людина може їх проговорити, тому субвокалізація дуже заважає.

Для пригнічення субвокалізації існує декілька простих вправ, наприклад, можна просто притиснути кінчик язика до піднебіння або прикладати палець до губ, ніби кажучи собі: «Тихіше». Дуже ефективною буде вправа, яка також здається легкою на перший погляд: читати текст, а одночасно з цим рахувати від одного до 10 (20, 30, 100, дивлячись, який за довжиною текст). Щоб рахувати нам не потрібно занадто багато концентрації, а от мовний апарат зайнятий і вже не може промовляти текст; мозок же при цьому сфокусований на сенсі речень, які читає. Розпочніть із абзацу і рахуйте до 10, а потім спробуйте переказати сенс того, що тільки що прочитали. Якщо це важко зробити, значить, вам доведеться добряче попрацювати над пригніченням своєї субвокалізації.

3. Відмова від регресій

Всім знайома ситуація, коли ви прочитали яке-небудь речення, але наприкінці зрозуміли, що нічого не запам’ятали, тому що думали зовсім про інше? Ви повертаєтесь на початок і перечитуєте знову. Це і називається регресією, і вона, звичайно, також заважає скорочитанню.

Допомогти побороти регресію можуть спеціальні програми, які подають текст, виділяючи слова по одному (так, що людина концентрується на кожному). Є безліч англійських програм, але також існують і російськомовні, наприклад (найкращий варіант), – «Best Reader».

Позбавитися регресії можна і старим шкільним способом – ведучи пальцем по рядках тексту, проте в майбутньому цю звичку варто облишити.

4. Концентрація уваги

Ця навичка знадобиться не тільки у скорочитанні, а й у багатьох інших справах. Розвинути її допоможе також знайома усім вправа: необхідно зробити текст, у якому слова кольорів не будуть співпадати із кольором, яким їх написано. Слово «жовтий» надрукувати зеленим, «синій» червоним і т.д. Називати потрібно не слово, а його колір. Спочатку буде важкувато, але з часом ви побачите результат.

Ще краща і цікавіша вправа – запастися аркушем паперу, ручкою та обрати якийсь предмет, а потім протягом двох-трьох (за бажанням більше) хвилин думати лише про нього. Кожен раз, коли з’являються сторонні думки, потрібно робити помітку на папері. Поступово ваша концентрація на потрібному предметі (а далі – темі, тексті) зросте до вражаючого рівня.

5. Прочитання цілих слів

Цей крок важко виконати, тому що він вимагає спеціальних матеріалів. Такі матеріали надає, наприклад, програма «Spritz», яку можна легко завантажити на смартфон з офіційного сайту. Суть методу полягає у тому, що спеціальний рядок подає читачу по одному слову, в кожному з яких виділяється червоним середня літера, і людина дивиться тільки на неї. При цьому вона може легко прочитати ціле слово, залишаючи погляд на його середині (тобто на одній літері). На сайті програми «Spritz» є демо-версія, працюючи з якою можна обрати швидкість читання від 250 до 600 слів на хвилину (середня швидкість читання людини – 200-250 слів на хвилину). Без будь-якої підготовки автор цих рядків змогла дійти до швидкості 500 слів на хвилину і почуватися при ній абсолютно комфортно, тому «Spritz» залишає дуже приємне враження. У демо-версії можливо обрати не тільки швидкість читання, а й мову: окрім англійської, німецької, французької та іспанської є також і більш доступна нам російська.

Виконуючи ці прості вправи будь-хто зможе навчитися читати швидше та вдумливіше. Читання художньої літератури також стане більш яскравим, а часу на неї з’явиться набагато більше.