В СРСР було прийнято говорити, що «катюшу» створив не якийсь окремий конструктор, а радянський народ. Над розробкою бойових машин дійсно працювали кращі уми країни. До створення реактивних снарядів на бездимному поросі в 1921 році приступили співробітники ленінградської Газодинамічної лабораторії Н. Тихомиров і В. Артем'єв. У 1922 році Артем'єва звинуватили в шпигунстві і в наступному році відправили відбувати термін на Соловки, в 1925 році він повернувся назад в лабораторію.

У 1937 році реактивні снаряди РС-82, які розробляли Артем'єв, Тихомиров і приєднався до них Г. Лангемак, були прийняті на озброєння Робітничо-Селянського Червоного повітряного флоту. У тому ж році в зв'язку зі справою Тухачевського все, хто працював над новими видами озброєнь, піддалися «чистки» з боку органів НКВС. Лангемака заарештували як німецького шпигуна і в 1938 році розстріляли. Влітку 1939 року розроблені за його участю авіаційні реактивні снаряди були успішно застосовані в боях з японськими військами на річці Халхін-Гол.

 Щоб досягти максимального ефекту, «катюші» треба було застосовувати масово.
З 1939 по 1941 рр. співробітники московського Реактивного науково-дослідного інституту І. Гвай, Н. Галковский, А. Павленко, А. Попов працювали над створенням самохідної багатозарядною установки реактивного вогню. 17 червня 1941 року вона взяла участь в демонстрації новітніх зразків артилерійського озброєння. На випробуваннях були присутні нарком оборони Семен Тимошенко, його заступник Григорій Кулик та начальник Генерального штабу Георгій Жуков.

Самохідні установки реактивного вогню показували останніми, і спершу вантажівки з закріпленими зверху залізними напрямними ніякого враження на втомлених представників комісії не справили. Але сам залп запам'ятався їм надовго: за свідченнями очевидців, воєначальники, побачивши піднявся стовп полум'я, на деякий час впали в ступор. Першим в себе прийшов Тимошенко, він в різкій формі звернувся до своєму заступнику: «Чому про наявність такої зброї мовчали і не доповідали?». Кулик намагався виправдатися тим, що ця артсистема просто до недавнього часу була не до кінця доопрацьована. 21 червня 1941 року, буквально за кілька годин до початку війни, Верховний Головнокомандувач Йосип Сталін після огляду реактивних мінометів прийняв рішення про розгортання їх серійного виробництва.