Після другої світової війни конструктори подвоїли свої зусилля для вдосконалення існуючих елементів спорядження піхотинця. Попри те що спорядження піхоти в цілому відповідала тодішнім умовам бойових дій, однак її суттєвий недолік був у відносній складності. Система спорядження піхотинця складалася з цілого "мережива" сумок та підсумків. Всі вони недостатньо надійно кріпилися на стандартному поясі то ж пересування в них викликало незручності. До того ж такі системи було неможливо швидко одягнути або скинути у випадку необхідності.

Також по мірі розвитку наявного озброєння, вдосконаленні ведення бойових дій та спеціалізації воїнського ремесла кожен вояк мусив переносити на собі значно більший комплект боєприпасів, спорядження та продовольства, які покликані максимально підвищити боєздатність на полі бою. Все це вимагало якісно нових систем перенесення, адаптованих до самих різноманітних типів боєприпасів та спорядження. Результатом вдосконалень стала поява розвантажувальних систем.

Розвантажувальна система являє собою сукупність кишень та підсумків інтегрованих у єдиний комплект призначену для перенесення боєприпасів та речей першої необхідності.

Незалежно від класифікації всі розвантажувальні системи мають відповідати ряду вимог:

• розвантажувальні системи мають виготовлятися з водонепроникних та вогнестійких матеріалів, здатних витримувати інтенсивну експлуатацію в різних кліматичних умовах;
• система має рівномірно розподіляти вагу носимого боєкомплекту та спорядження;
• забезпечувати зручність носіння та прийнятний рівень вентиляції;
• вся система мусить мати застібки які забезпечують міцне утримання її на тілі стрільця, швидке одягання та скидання;
• легкий доступ до всіх кишень та підсумків розвантажувальної системи;
• носіння подвійного боєкомплекту набоїв до стрілецької зброї;
• інтеграція з різноманітними підсумками, рюкзаками й ранцями;
• по можливості система має виконуватись модульною, щоб стрілець мав змогу змінювати конфігурацію сумок та кишень в залежності від потрібних видів боєприпасів та обладнання. Але модульність не має погіршувати механічну міцність та надійність всієї системи.

Системи можна класифікувати наступним чином:

За компонуванням їх можна розділити на:

• власне розвантажувальні системи;
• розвантажувальні жилети;
• бойові нагрудники.

Основу розвантажувальної системи становить пояс та плечові ремені, виготовлені з високоміцних матеріалів. Їх розмір широко варіюється що дозволяє міцно і надійно підігнати всю систему під стрільця, враховуючи його антропометричні особливості. Спеціальні замки дозволяють воякові без особливих зусиль скинути систему у випадку необхідності. На пояс та ремені кріпляться підсумки різного призначення, жорстко приєднані до системи завдяки замикачам. По можливості підсумки намагаються робити універсальним, пристосованими для перенесення різноманітних предметів. До того ж систему намагаються виготовляти модульною: в залежності від наявного озброєння та специфіки операції систему можна змінити під припаси іншого типу.

Однією з найбільш розповсюджених у світі розвантажувальних систем є розвантажувальна система A. L. I. C. E. (США) (англомовна абревіатура від "all-purpose lightweight individual carrying equipment" - багатоцільове полегшене індивідуальне переносне екіпірування). Ця система була розроблена у 1972 році Натікською лабораторією на основі детального аналізу експлуатації спорядження під час бойових дій у В'єтнамі.

Система виготовлена з нейлону, стійкого до вологи. Основою цієї системи є пояс та два плечових ремені, які регулюються у широких діапазонах. До них приєднувалися: два підсумки для набоїв до автоматичної зброї, чохол для саперної лопатки, одна або дві фляги, та підсумок для аптечки чи індивідуального перев'язного пакету. Це стандартний комплект для кожного піхотинця. Стандартна система інтегрувалася в залежності від завдання з спеціальними нейлоновими рюкзакам "середній" та великий" рюкзак. "Середній рюкзак може використовуватися як з рамою, та і без неї, "великий" - лише з рамою. Ватажопідйомність рюкзаків - відповідно 50 та 70 фунтів. Рюкзаки оснащені прогумованими вкладишами для збереження необхідного спорядження від вологи.

Загальний вигляд базового варіанту розвантажувальної системи A. L. I. C. E. (all-purpose lightweight individual carrying equipment): 1- пояс; 2- підсумки для легкої стрілецької зброї; 3- плечові лямки; 4- чохол для шанцевого інструменту; 5- кріплення для фляги; 6- кишенька для індивідуального перев'язного пакету.

Однією з найбільш успішних розвантажувальних систем на просторі країн СНД є сімейство російських розвантажувальних систем "Выдра" (виробник - "Выдра-К"). Розвантажувальна система призначена для перенесення боєприпасів і зброї, медаптечки, сухого пайка, і іншого майна, необхідного в короткому (один день) рейді. Жилет виконаний із синтетичної тканини підвищеної міцності. Складається із трьох частин: двох грудних панелей, що виконують основну функцію й несуть бойове навантаження, спинної панелі, що виконує допоміжну функцію і плечових ременів.

Розвантажувальна система "Выдра 3м- База": Вид спереду і ззаду.

Система кріпиться на тілі й підганяється за рахунок плечових ременів, що регулюють жилет по росту, грудних і поясних ременів, що регулюють жилет по об'єму. Плечові лямки шириною 9 см дозволяють комфортно розмістити на тілі повністю укомплектовану систему з урахуванням всіх антропометричних властивостей стрільця. Основу системи становить сітка, що сприяє вентиляції повітря й швидкому витіканню води при форсуванні водних перешкод. На внутрішній стороні грудних планшетів є дві кишені для паперів, що закриваються зверху на застібку "липучка". Грудні планшети з'єднані ременями на замках типу "фастекс" з жароміцного пластику, що надає жилету міцність і дозволяє скинути або одягти його за лічені секунди.

На грудному планшеті розташовано підсумки, що вміщають до 8 магазинів для автомата Калашникова і шість підсумків для ручних гранат типу Ф-1. Усередині підсумків для гранат зроблені спеціальні кільця, до яких кріпляться кільця гранат. Це дозволяє кидати гранати однією рукою. Подвійні підсумки магазинів закриваються загальним клапаном з подвійною застібкою, що зменшує їхнє раптове розкриття. У нижній частині підсумків є отвори для зливу води. Дно підсумків укріплене, щоб виключити передчасне стирання. До панелей підсумки кріпляться тільки в бічних швах для вільного витоку води.

Між підсумками є місце з фіксаторами для кріплення ножа або ліхтаря. На жилеті також передбачена можливість кріплення рослинності. На спинному планшеті є можливість розміщення додаткових підсумків серії М 500 для побутового спорядження, і у верхній частині є евакуаційна петля для транспортування постраждалого бійця. Є також сумісність із ранцевою флягою "Медуза". У нижній частині жилета є можливість кріплення страхувального спорядження або пістолетного ременя. Конструкція жилета дозволяє безперешкодно носити рюкзаки або ранці, працювати на будинках або десантуватися, не знімаючи спорядження. Жилет не обмежує рухів і не заважає як при пересуванні плазом, так і при діях у будинках.

Вага жилета без комплектації приблизно 1300 грамів.

Однією з модифікацій систем "Выдра" є "Выдра-3М-СБВ". Характерною особливістю цієї системи є її модульність. У комплект жилету входять змінні блоки озброєння (ЗБО) які є підсумками для різних видів боєприпасів та спорядження. В залежності від військової спеціальності, наявності певних боєприпасів та специфіки операції що виконується вояк може сам навішувати на систему необхідні підсумки.