|
|
 |
Причини Великих географічних відкриттів
У всі історичні епохи жили люди, які любили подорожувати і прагнули у своїх мандрах побачити нові землі. У Середньовіччі знаменита «Книга про різноманітність світу» Марко Поло відкрила перед європейцями дивовижний світ Сходу. Повідомлення венеціанського купця широко використовували для складання географічних і морських карт. В освоєнні Північної Атлантики помітну роль відіграли нормани. Вирушаючи упоходи за здобиччю, вони неодноразово перетинали океан і навіть заснували на землях Америки тимчасові поселення. Чому ж саме ранній Новий час став епохою, коли відкриття, здійснювані європейцями на морі й на суші, отримали назву Великі географічні відкриття? Річ у тім, що тогочасні мореплавці результатами своїх сміливих подорожей не тільки розширили межі відомого європейцям світу та їхні уявлення про нього, але суттєво змінили й сам світ.
Могутній поштовх зростанню інтересу європейців до далеких країн дав розвиток міжнародної торгівлі. Вона стала особливо активною під час Хрестових походів, коли населення Європи звикло до постійного надходження зі Сходу чудових тканин, витончених ювелірних виробів, коштовного каміння й духмяних прянощів. Проте після того як у 1453 р. турки захопили Константинополь, дорога на Схід через Чорне море для західноєвропейських купців закрилася.
Вільний шлях до Індії через Єгипет і Червоне море знаходився в руках арабів, які повністю захопили посередницьку торгівлю східними товарами й різко підняли ціни на них. Особливо подорожчали прянощі - чорний перець, кориця, мускатний горіх та інші. Їх вживання не тільки надавало приємного смаку їжі, а й дозволяло довше зберігати продукти харчування, а тому було дуже поширеним. Перед тим як опинитися в Європі, прянощам доводилося долати довгий шлях. З тихоокеанських Молуккських островів, де їх збирали, вони потрапляли до азіатського порту Малакка. Там їх скуповували індійські купці, аби згодом перепродати арабам. Ті везли духмяний вантаж далі й на єгипетських ринках збували його венеціанцям і генуезцям, від яких прянощі розходилися по всій Європі. Складне посередництво робило прянощі дуже дорогими. Торгівля ними приносила велетенський прибуток (до 800 %) і була надзвичайно вигідною: багатих купців не випадково називали «мішком з перцем». На цих щасливчиків із заздрістю дивилися ті, хто прагнув швидко розбагатіти. Вони добре розуміли, що зможуть досягти своєї мети, лише уникнувши розгалуженого посередництва. Саме ці люди наполягали на необхідності шукати власні шляхи до Індії, Китаю та інших східних земель.
Поряд із цією була ще одна причина, яка зумовила Великі географічні відкриття. Із пожвавленням торгівлі в Європі виникла гостра нестача золотої та срібної монет. Місцеві поклади дорогоцінних металів вичерпалися, через що європейців просто зачаровували розповіді про казково багаті країни Сходу. Точних повідомлень про золотоносні землі вони не мали, але вважали, що шлях до них пролягає через Гібралтар, уздовж західного узбережжя Африки. Золото стало тією магічною силою, яка змушувала європейців відчайдушно вирушати у невідому далеку путь.
Започаткували Великі географічні відкриття країни Піренейського півострова - Іспанія та Португалія. Вони не належали до числа найбільш розвинених держав, проте мали вигідне географічне розташування на виході в Атлантику, прекрасний флот, зручні гавані, досвідчених моряків. Після завершення Реконкісти (відвоювання Піренейського півострова у арабів) безліч дворян, для яких єдиним заняттям і джерелом прибутків була війна, залишилися без засобів до існування. Вони прагнули нових завойовницьких походів.
Джерело: school.xvatit.com |
| Категорія: Нова історія | Додав: Natar (01.01.2013)
|
| Переглядів: 1218
| Рейтинг: 0.0/0 |
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі. [ Реєстрація | Вхід ] |
|
|
|
