Правління королеви Єлизавети тривало 45 років (1558-1603) і увійшло в історію як «золота доба» Англії. Економіка й культура країни розквітли, а сама вона перетворилася на провідну європейську державу. Велика заслуга в цьому належала королеві - розумній правительці, мудрому політику й талановитому дипломату. Єлизавета була обдарованою людиною та отримала прекрасну освіту. Вона знала дев'ять мов, писала вірші, чудово грала на музичних інструментах. Монархиня оточила себе непересічними особами. її міністри й фаворити були поетами і філософами, воїнами і мореплавцями, героями і видатними політиками. їхні здібності Єлизавета зуміла поставити на службу державі.

Щоб не допустити релігійних битв, які збурювали Німеччину, Швейцарію, Нідерланди Й Францію, Єлизавета прагнула залучити на свій бік і католиків, і протестантів. Королева не дозволяла знищувати ікони, грабувати та руйнувати католицькі церкви. На пропозицію відмовитися від органної музики при богослужінні Єлизавета жартома, але твердо порадила залишити її орган у спокої, а їй самій не заважати насолоджуватися музикою. Монархиня запевняла своїх підданих, що пік-луватиметься про всіх, незалежно від їх віросповідання. Ще вона любила публічно повторювати: «У вас може бути кращий государ, але ніколи не буде більш люблячого». Така позиція зробила Єлизавету дуже популярною, англійці не випадково називали свою королеву «улюбленицею народу».

Єлизавета проводила політику протекціонізму — заохочувала розвиток англійського виробництва й торгівлі. Користуючись тим, що релігійні гоніння в Європі змушували багатьох ремісників-протестантів залишати свою батьківщину, королева надавала притулок досвідченим фахівцям-іноземцям. В Англії поселилися гірничі майстри з Німеччини, нідерландські ткачі, французькі килимники, італійські склодуви. Вони принесли з собою секрети своєї майстерності і сприяли виникненню нових або вдосконаленню старих галузей виробництва. Королева підтримувала винахідників і організаторів мануфактур, створювала вигідні умови для їхньої праці. Наслідком такої політики стало процвітання англійського виробництва. Англійські товари проникали в усі куточки світу. Заморську торгівлю вели купці, об'єднані у великі компанії: Ост-Індська торгувала з Індією, Гвінейська - з Африкою, Московська - з Росією. Розвивалися також зв'язки й в інших напрямках. Виникненню й діяльності торгових компаній сприяла королева. Вона була членом декількох із них, вкладала гроші в торгові операції й отримувала чималі прибутки.

За правління Єлизавети дуже зріс добробут англійців, одним із проявів якого стало активне домобудівництво. Щоб засвідчити особливу пошану до королеви, будинки нерідко планували у вигляді англійської літери «Е». На відміну від попередніх тривожних правлінь, в Англії встановився спокій. У своїй внутрішній політиці Єлизавета прагнула зберегти атмосферу «веселої старої Англії» з її повагою до традицій і обережним ставленням до всього нового.

Англія готується стати володаркою морів. Зовнішню політику Єлизавета проводила з урахуванням торгових інтересів своєї держави. Головною суперницею Англії була Іспанія, яка заборонила англійським «єретикам» вести прибуткову торгівлю зі своїми колоніями в Новому Світі. Декілька англійських кораблів спробували прорватися до американських берегів, але потрапили до рук іспанців і гтали жертвами жорстокої розправи. Аби помститись, англійці захоплювали та грабували іспанські кораблі. На океанських шляхах у Новий Світ розпочалася справжня, хоча й неоголошена війна.

У 1577 р. англійський пірат Френсіс Дрейк вирішив проникнути в іспанські володіння в Америці з боку Тихого океану, звідки його появи не чекали. Він перетнув Атлантику, вийшов у тихоокеанські води і несподівано атакував іспанські порти. Там Дрейк захопив величезний запас золота з кораблів, завантажених для відправки до Європи. Іспанці чатували на зухвалого пірата біля Магелланової протоки, але він, щоб врятувати здобич, спрямував свій корабель «Золота лань» в Індійський океан. Обігнувши Африку, Дрейк мимоволі здійснив друге в історії навколосвітнє плавання і в 1580 р. повернувся до Англії. Іспанський король Філіпп II вимагав, щоб Єлизавета повернула награбоване й покарала пірата. Королева, яка таємно вклала гроші в експедицію Дрейка, зробила інакший вибір. Вона прибула на «Золоту лань» і прямо на її борту власноруч посвятила безстрашного пірата в рицарі. Не-оголошена війна розгорілася з новою силою.

Відносини між двома країнами дедалі загострювались. Англія підтримувала повсталі проти Іспанії Нідерланди і переховувала в своїх портах бунтівних гьозів. У відповідь іспанці організували в Англії низку католицьких заколотів. Конфлікт досяг межі в зв'язку з претензіями на англійський престол шотландської королеви Марії Стюарт - родички і спадкоємиці Єлизавети. Переконана католичка, Марія була вигнана з Шотландії, коли там почалася Реформація, і опинилася в Англії. Згодом вона взяла участь у змові проти Єлизавети і була страчена за вироком англійського суду.