|
|
 |
Реферат. Англія 17 - 18ст. «Славна революція» і утвердження конституційної монархії
На пропозицію депутатів Вільгельм відповів згодою. Він запевнив їх, що вирушає до Англії, маючи на меті захистити «протестантську релігію, власність і вільний парламент». Восени 1688 р. з 15-тисячним військом Вільгельм висадився на англійський берег і взяв курс на Лондон. Королівські загони перейшли на його бік. Покинутий усіма, Яків II із сім'єю втік до Франції. Вільгельм Оранський цьому не перешкоджав. Він вступив у Лондон і був проголошений королем Англії. Так відбувся безкровний державний переворот — а Славна революція». Свою назву вона отримала на противагу кривавій революції середини XVII ст.
«Славна революція» поклала край віковій боротьбі між королем і парламентом, покінчила з абсолютизмом і означала утвердження в Англії конституційної монархії. Відтепер головну роль відігравав парламент, наділений правом видавати закони. Монарху дозволялося лише « царювати, але не правити». Цей порядок закріпив «Білль (закон) про права», який заборонив королю видавати закони, збирати податки й скликати військо без згоди парламенту. У документі підкреслювалося, що народ має право скинути негідного короля і посадити на його місце іншого. Парламент здобув перемогу над королем.
1689 р. Із «Білля про права»
Духовні й світські лорди та общини... які зібралися сьогодні як повні та вільні представництва цього народу... заявляють для відновлення й підтвердження своїх древніх прав і вільностей таке:
1. Що намагання тільки королівським повелінням, без згоди парламенту, призупиняти закони чи виконання законів є незаконним.
4. Що стягування поборів на користь і в розпорядження корони... без згоди парламенту... незаконне.
6. Що набір і утримання постійного війська в межах королівства в мирний час інакше, ніж за згодою парламенту, суперечить законові...
8. Що вибори в члени парламенту мають бути вільними.
9. Що свобода слова, дебатів і всього того, що відбувається в парламенті, не може бути приводом для переслідування.
13. І що для припинення всіляких зловживань і для покращання, зміцнення та охорони законів, парламент необхідно скликати досить часто.
Змінився й порядок престолонаслідування. Син Якова II, затятий католик, який перебував в еміграції у Франції, був позбавлений права наслідувати англійську корону. Після смерті Вільгельма на трон зійшла молодша дочка Якова II - королева Анна (1702-1714), хвороблива, недалекого розуму жінка. Основною подією її правління стала участь Англії у війні за іспанську спадщину (1702-1713). Цей кривавий конфлікт спалахнув між європейськими державами після смерті бездітного іспанського короля Карла II за право володіти Іспанією та її колоніями.
Беручи в ньому участь, Англія мала на меті знищити торгову й морську могутність Франції. Успішні бойові дії стали запорукою досягнення цієї мети. За умовами Утрехт-ського миру 1713 р. Англія отримала Гібралтар — ключ до панування в Середземному морі. Вона приєднала також французькі володіння в Америці — землі навколо Гудзонової затоки. Крім того, до Англії повністю перейшло право постачати негрів-рабі в в іспанські колонії в Америці, що стало джерелом величезних прибутків для буржуазії.
Перемога над Францією забезпечила Англії панівне становище на морі. Це, у свою чергу, дозволило їй зробити перші кроки на шляху до створення Британської імперії. За правління королеви Анни відбулося об'єднання Англії із Шотландією та Ірландією. З 1707 р. нове державне утворення стали називати Об'єднане Королівство Велика Британія.
Наступником Анни на англійському престолі став Георг І з німецької династії Ганнбверів - правнук Якова І. Він навіть не говорив англійською і мало цікавився державними справами. Поступово склався порядок, коли король мусив призначати міністрів з партії, яка переважала в парламенті. Такий уряд ніс відповідальність перед парламентом, а не перед королем. За Георга І Англією управляли міністри з партії вігів. Після приходу до влади Георга ІІІ, упродовж його майже 60-річного перебування на троні, правлячою партією залишалися торі. В Англії утвердилася парламентська, або конституційна, монархія.
Початок промислового перевороту. Впродовж ХVІ-ХVIIІ ст. в Англії внаслідок обгороджувань практично зникли селяни-землевласники і майже вся земля опинилась у руках лендлордів. Вони віддавали її в довгострокову оренду фермерам і підприємцям. Ті використовували працю найманих робітників — учорашніх селян, позбавлених землі та згодних найматися на роботу за будь-яку платню. Так в Англії був здійснений аграрний переворот.
Він підготував ґрунт для промислового перевороту — винайдення й широкого впровадження у виробництво машин, здатних замінити ручну працю. При цьому мануфактури поступалися місцем фабрикам, на яких праця була майже повністю механізована. Почався промисловий переворот у найстарішій галузі англійської промисловості - текстильному виробництві.
Ще з XVII ст. серйозним конкурентом англійських тканин стали красиві й дешеві індійські ситці. Вони мали широкий попит на Британських островах, їх ввіз постійно зростав. Відповідно купівля англійських тканин падала, і місцеві текстильники втрачали заробітки. Уряд неодноразово намагався зупинити чи хоча б обмежити постачання індійських ситців, проте без особливого успіху. Тканини все одно потрапляли до Англії, але вже контрабандним шляхом. Через безвихідь англійські ткачі йшли часом на шокуючі кроки: прямо на вулицях вони рвали на жінках сукні, пошиті з яскравого індійського ситцю. 164 Згодом англійці зрозуміли, що витримати конкуренцію їм вдасться, лише збільшивши випуск власних тканин і зробивши їх дешевшими. Першим кроком на шляху до цієї мети став винахід ткача і механіка Джона Кея — рухливий човник. Він приводився у рух пружиною, рухався удвічі швидше і дозволив помітно прискорити виробництво. Тепер ткачам потрібно було більше пряжі, тобто виникла потреба у створенні потужнішої прядильної машини. У 1765 р. тесля і ткач Джеймс Харгрівс виготовив механічну прядку «Дженні» (майстер назвав її так на честь своєї дочки), за допомогою якої один робітник міг приводити в рух 18-20 веретен. Колишній перукар і спритний ділок Річард Аркрайт привласнив чужий винахід і вдало ного використав - пристосував до еДженні» водяне колесо.
Більше того, в 1771 р. енергійний Аркрайт побудував спеціальну будівлю для своїх машин - першу в Англії фабрику. Через кілька років на ній вже працювали сотні машин і робітників. Невдовзі по всій Північній Англії, де безліч стрімких гірських річок забезпечували безперебійний рух водяних коліс, височіли 4-5-поверхові цегляні фабрики.
Розвиток і перші наслідки промислового перевороту. Винаходи слідували один за одним і здійснювалися не лише в текстильному виробництві. Важливі зміни відбувалися також в інших галузях промисловості. Колосальні наслідки для розвитку фабричного виробництва мала поява парового двигуна. На відміну від водяного, залежного виключно від енергії річок, паровий двигун можна було використовувати де завгодно. Створив його шотландець Джеймс Ватт. Він витратив 20 років на вдосконалення своєї парової машини, поки до 1784 р. не зробив її надійною у використанні. Застосування парового двигуна привело до широкого розповсюдження фабрик.
Парова машина працювала на вугіллі і це дало поштовх посиленому розвитку вугільної промисловості. Металургія теж перейшла на використання кам'яного вугілля. Плавити залізо, як раніше, на деревному вугіллі ставало дедалі складніше, тому що великі лісові масиви було вже знищено. Нестача палива гальмувала розвиток металургії і змушувала Англію ввозити метал з-за кордону. Тепер ситуація цілком змінилася: Англія стала виробляти багато якісного металу і сама продавала його в інші країни. А головне - збільшення виплавки металу дозволило розширити випуск машин. Подальші технічні винаходи сприяли не тільки росту виробництва металів, а й дозволили зробити їх дешевшими.
Промисловий переворот і зміни в галузі виробництва вимагали вдосконалення транспорту і шляхів сполучення. Англія довго потерпала від жахливих доріг: там, де закінчувалася вибоїна, починалась яма, а часті дощі взагалі перетворювали їх на непрохідні болота. Тим часом величезні маси вугілля, заліза, бавовни та іншої сировини треби було доставляти від копалень та портів на фабрики. Готова продукція також чекала відправки на далекі ринки. Перевезення належало зробити надійним і дешевим. 155 Розв'язати цю проблему взявся Джон Меткар - «Сліпий Джек». Шестирічним хлопчиком він захворів на віспу і втратив зір, але, ставши дорослим, навчився прекрасно орієнтуватись і знаходити найкращі напрями для прокладання шляхів. Саме Меткар першим зробив опуклу дорогу і проклав уздовж неї канави для стоку води. Такі дороги служили увесь рік.
Зовсім не всі вони могли довго витримувати постійне транспортування важких вантажів. До того ж перевезення суходолом коштувало досить дорого. Вихід знайшли в прокладанні каналів. Невдовзі їх мережа покрила всю країну. Канали дозволяли легко й дешево перевозити великі маси вугілля, металів та інших особливо громіздких товарів.
Широке застосування машин викликало зниження заробітної плати. Частина робітників взагалі втратила роботу. Умови праці були дуже важкими. Робочий день тривав 14-18 годин. Хазяї охоче використовували працю жінок і дітей, яким платили вдвічі чи тричі менше, ніж чоловікам. Урядові закони насаджували на фабриках сувору дисципліну, жорстоко карали за найменші порушення. Усе це викликало тривогу в робітничому середовищі.
XVIII ст. Із статті про умови праці на фабриці в місті Манчестері
Бавовняні фабрики розміщені у великих будинках і влаштовані так, щоб у них можна було розмістити якомога більше людей. Аби не залишити невикористаного місця, фабрики будуються в кілька поверхів, переважно невисоких. Більшість приміщень заставлена машинами... Через специфічний характер промисловості в повітрі постійно літає бавовняний пил, який у з'єднанні з маслом... дає особливо неприємний запах...
Число працюючих на фабриці залежить від Ті розмірів. На одній фабриці... працювало кілька сотень чоловік. Фабрики часто працюють день і ніч. Для цього використовується багато свічок, але майже нічого не робиться для вентиляції, через що постійно бракує свіжого повітря... Яких наслідків можна чекати від таких згубних умов?
XVIII ст. Із протоколу засідань палати общин про скаргу чесальників вовни графства Девоншир
Чесальники вовни просять дозволу вказати палаті на те, що винайдення і застосування машини для розчісування вовни страшенно зменшує попит на працю, змушує їх серйозно і справедливо побоюватися того, що невдовзі вони самі разом зі своїми сім'ями перетворяться на безкорисний і важкий тягар для держави. Войи вважають, що одна лише машина за допомогою одного дорослого робітника і чотирьох чи п'яти дітей може зробити таку саму роботу, яку виконують ЗО чоловік звичайним ручним способом... Що машини, на які вони скаржаться, швидко множаться в усьому королівстві, згубні результати чого вже досить відчутні для них, оскільки багатьом з них уже бракує роботи та їжі. Вони з глибоким засмученням і страхом чекають на... повну вбогість та збідніння, коли 50 тисяч чесальників разом зі своїми нещасними сім'ями будуть змушені просити допомоги...
Усе частіше невдоволення фабричних робітників випліскувалося в бунт проти машин. Вони вривалися на фабрики, ламали ненависні верстати, а інколи спалювали й самі фабричні будинки. Таких людей називали луддитами за іменем Неда Лудда — юнака, який начебто першим розбив в'язальні 166 верстати на панчішній фабриці. Підприємці зазнавали від руйнівних дій Ж великих збитків і вимагали від уряду захисту. Парламент прийняв закон про смертну кару за псування машин. Нерідко для розправ з луддитами використовували військові загони.
Відчайдушні дії луддитів не могли зупинити успішної ходи промислового перевороту. Його основні наслідки стануть цілком очевидними лише в XIX ст., але в XVIII ст. виявилося головне - перевага машинного виробництва над мануфактурою, машинної праці над ручною. Промисловий переворот створив економічний фундамент для нового буржуазного суспільства, став одним із найважливіших проявів кризи «старого порядку». Англійські винаходи швидко проникли в інші країни. На межі XVIII— XIX ст. виник постійний потяг до технічного оновлення - модернізації.
Джерело: school.xvatit.com |
| Категорія: Нова історія | Додав: Natar (13.01.2013)
|
| Переглядів: 3502
| Рейтинг: 2.0/1 |
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі. [ Реєстрація | Вхід ] |
|
|
|
