|
|
 |
Реферат. Іспанські конкістадори
Дивовижна природа Нового Світу, його населення - «добрі дикуни», які, здавалось, жили, не маючи турбот про хліб насущний, - усе це приголомшило європейців. Для індіанців європейці були божественними істотами зі старовинних легенд і пророцтв, де йшлося про білу бородату боголюдину, яка прийде зі Сходу. Саме цим пояснювалася дивна для європейців поведінка аборигенів - їхня безмежна гостинність, привітність і щедрість. Священний трепет викликали в індіанців вогнепальна зброя й коні, яких вони до цього ніколи не бачили. Так відбулася зустріч двох різних світів, несхожих культур, незнайомих цивілізацій.
За відкриттям Нового Світу почалась конкіста (від ісп. - завоювання) -загарбницькі походи іспанців кінця XV—XVI ст. Золото та влада - тільки це цікавило тих, хто ставав конкістадорами: вчорашніх воїнів, монахів, розорених ідальго, жебраків, злочинців. Невеликі загони із 300-400 чоловік вирушали проти союзів племен і цілих держав. їхньому успішному просуванню сприяла не тільки наявність вогнепальної зброї, а й уміле використання міжусобної боротьби в індіанському середовищі. У розправах з підкореними народами завойовники не знали жалю.
XVI ст. Бартоломе де Лас Касас «Історія Індій»
Християни... чинили серед індіанців надзвичайні жорстокості. Вступаючи в поселення, вони не залишали в живих нікого - ні старих, ні немовлят... І оскільки всі, хто міг утекти, ховались у лісі чи в горах, рятуючись від людей настільки нелюдяних та безжальних ... то були навчені люті пси, які, побачивши індіанця, в одну мить роздирали його на шматки... А якщо інколи - і з справедливих причин -індіанці вбивали когось із християн, то ті умовлялися між собою, що за одного християнина... мають убивати сто індіанців.
Єдина і справжня причина того, чому християни розорили і знищили безліч ні в чому не винних людей, - це прагнення захопити їхнє золото. Християни хотіли за короткий час збагатитися їхніми скарбами... Вони йшли з хрестом у руці та з ненаситною жадобою золота в серці.
Майя — єдиний з народів доколумбової Америки, який мав писемність у вигляді ієрогліфів. Свої книги (кодекси) майя писали фарбами на довгих смугах матеріалу, виготовленого з рослинних волокон, а потім вкладали у футляри. При храмах існували бібліотеки. Майя мали свій календар, уміли визначати затемнення Сонця і Місяця. Вони першими ввели в математику поняття нуля.
На півострові Юкатан конкістадори несподівано зустрілися з високорозвиненою цивілізацією. Перед їхнім здивованим поглядом з'явилися обнесені мурами прекрасні міста, величні ряди пірамід і вишукано оздоблені храмові споруди. Територія належала народу майя і була поділена між декількома містами-державами з добре налагодженою системою управління.
Постійна ворожнеча між містами значно полегшила їхнє завоювання іспанцями. Від майя конкістадори довідались, що на північ від Юкатану розташована могутня країна ацтеків, де є багато золота. У 1519 р. на завоювання цих земель вирушив іспанський загін у складі 400 піхотинців і 15 вершників при 6 гарматах. Його вів небагатий іспанський ідальго Ернан Кортес — мужній воїн і вмілий дипломат, але жорстока і підступна людина. Це був перший похід іспанців у глиб материка.
Історія ацтеків до їхньої появи в другій половині XII ст. в Центральній Мексиці сповнена загадок. Свою батьківщину вони називали островом Астлан («там, де живуть чаплі»). Місцезнаходження острова й досі залишається невідомим, але саме від нього походить слово «ацтек». Кочові мисливці-ацтеки були дуже войовничими й підкорили собі численні індіанські племена. Виникла могутня імперія зі столицею Теночтітлан (сучасний Мехіко).
Коли Кортес ступив у володіння привителя Монтесуми, той, аби припинити просування завойовників, вислав назустріч їм своїх послів з дарунками , для іспанського короля. Серед безлічі коштовностей знаходились прекрасні витвори індіанських майстрів - розкішний посуд, вишукані прикраси, досконалі фігурки звірів. На відміну від основної маси індіанських ювелірних виробів, безжально переплавлених європейцями у золоті зливки, дарункам Монтесуми пощастило. Вони потрапили прямо до короля і тому збереглися, і Згодом вони справили незабутнє враження на відомого німецького художника Альбрехта Дюрера. Він згадував: «Упродовж усього мого життя я не бачив нічого, що б так порадувало моє серце, як ці речі. Отже, я бачив серед них чудові, найдосконаліші речі і дивувався такій обдарованості людей далеких країн».
Щедрі дарунки не зупинили Кортеса. Його військо, куди влилися підкорені ацтеками племена, зросло до 100 тисяч і підійшло до Теночтітлана. Монтесума, впустивши Кортеса у місто для ведення переговорів, поставився до нього з шаною, але іспанець підступно захопив імператора у полон і вбив його. Населення столиці підняло повстання. Тоді Кортес узяв місто в облогу і, перекривши доступ води, змусив його захисників скласти зброю.
Підкорення Мексики вогнем і мечем продовжувалося до кінця XVII ст. Тут були знайдені багаті поклади золота і срібла, які у нелюдських умовах видобували індіанці. Нещадна експлуатація, беззахисність перед занесеними європейцями епідемічними хворобами - усе це призводило до швидкого вимирання корінного населення. У середині XVII ст. в Мексиці проживало всього 750 тис. індіанців, тобто лише 3 % від населення доколумбової ери. Відбулася справжня демографічна катастрофа.
Джерело: school.xvatit.com |
| Категорія: Нова історія | Додав: Natar (01.01.2013)
|
| Переглядів: 2070
| Рейтинг: 3.0/1 |
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі. [ Реєстрація | Вхід ] |
|
|
|
