|
|
 |
Реферат. Магічна сила Ельдорадо
Водночас із завоюванням Мексики іспанські конкістадори шукали казкову країну Ельдорадо. В основі легенди про неї лежав реальний звичай народу чібча-муїска, що жив колись у гірських районах сучасної Колумбії і створив одну з найрозвиненіших цивілізацій. Перед тим як прийняти владу, кожний новий правитель цього племені виконував певну церемонію. Він намащував смолою і покривав золотим порошком тіло, а потім на сході сонця випливав на плоті на середину священного озера Гуатавіта і в його водах усе з себе змивав. Після цього присутні кидали в озеро коштовності. На думку іспанців, таке могло відбуватися тільки в країні, дуже багатій на золото.
Конкістадори поринули на її завоювання. Один із загонів очолив колишній свинопас, напівписьменний Франсіско Пісарро. Він вторгся в Перу, де розкинулася держава інків з центром у місті Куско, розташованим високо в горах.
Інка (саме слово означало «правитель») обожнювали сонце і були прекрасними астрономами. Вони успішно займалися землеробством, розводили . гурти лам, виготовляли якісні тканини. Інка винайшли оригінальне вузликове письмо — «кіпу». Воно являло собою шнур, до якого у вигляді підвісок прив'язували різнокольорові нитки. Комбінування таких ниток дозволяло робити необхідні «записи». Один із знайдених зразків «кіпу» важить 6 кг.
Скориставшися міжплемінними усобицями, Пісарро зібрав велике військо. Прекрасно спорудженими дорогами інків він швидко дістався міста, де перебував правитель держави - Великий Інка Атауальпа, і обманом захопив його в полон. Зрозумівши, що понад усе іспанці цінують золото, Атауальпа підняв руку і на висоті свого зросту провів під стелею кімнати, де його тримали, лінію. В обмін на своє визволення він пообіцяв заповнити приміщення до рівня риски золотом. З усіх куточків країни почали звозити коштовності. Зібравши 6 тонн золота і срібла, іспанці підступно стратили Атауальпу, а невдовзі остаточно розгромили й імперію інків. Наприкінці XVI ст. в руках іспанських конкістадорів знаходилась уся Центральна і Південна Америка, за винятком Бразилії, захопленої португальцями.
Новий Світ після конкісти. Якщо на першому етапі конкісти відбувалося звичайне загарбання коштовностей, то з середини XVI ст. завойовники перейшли до постійної розробки рудників. Новий Світ давав уже половину світового видобутку дорогоцінних металів, і в Іспанію потягнулися багатотонні «золоті» і «срібні» флотилії. Усі завойовані землі стали власністю іспанського короля, а їхні жителі — його підданими. Для навернення індіанців у католицьку віру за океан прибули численні місіонери.
Іспанська колоніальна імперія простягалась на тисячі кілометрів - від Каліфорнії до Вогняної Землі. Вона була найбільшою у тогочасному світі й складалася з двох віце-королівств, якими управляли призначені іспанським монархом віце-королі. Іспанія ревно охороняла свою монополію (виключне право) на торгівлю із заокеанськими володіннями. Іноземних купців у Новий Світ не допускали, і вони могли придбати колоніальні товари (колонія - територія, яка втратила незалежність і перебуває під владою іншої держави) тільки в Севільї, сплативши мито у королівську казну.
Прибутки приносили не лише рудники, а й обробка сільськогосподарських плантацій. їхніми власниками були іспанські колоністи, але працювали на землі індіанці, силоміць перетворені на рабів. Вони вирощували маїс (кукурудзу), тютюн, цукрову тростину, каву. Непосильна праця та важкі умови життя викликали масову смертність індіанців. Коли ж на знак протесту вони повставали, то безліч їх разом із сім'ями гинули у жорстоких розправах. Існували райони, де за короткий час іспанці повністю винищили індіанців і були змушені завозити африканських невільників. Праця негрів широко використовувалася на рудниках і плантаціях, їх ввезення дедалі зростало.
Із середини XVI ст. на атлантичних шляхах з'явилися численні англійські, французькі та нідерландські пірати. їхні дії були викликані тим, що європейські країни не бажали миритися з монополією іспанців на торгівлю в Новому Світі. Купці інших країн намагалися прорватися туди зі своїмл вантажами, але іспанці перекривали їм шлях і безжально відбирали всі товари. Потерпілі, аби відшкодувати збитки, отримували від своїх монархів спеціальний дозвіл па пограбування іспанських «золотих і срібних флотів». Таке офіційне піратство називалося каперством. Нерідко самі королі вкладали кошти в спорядження каперських експедицій, до складу яких зазвичай входило чимало дворян і знатних людей: адже піратство приносило чималі прибутки і вважалося гідним заняттям.
Джерело: school.xvatit.com |
| Категорія: Нова історія | Додав: Natar (01.01.2013)
|
| Переглядів: 1743
| Рейтинг: 0.0/0 |
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі. [ Реєстрація | Вхід ] |
|
|
|
