| Гострі протиріччя епохи позначилися на характері ти змісті
європейської літератури та мистецтва. У цілому зберігалась вірність
ідеалам гуманізму й Відродження, але після того, як Реформація розколола
світ на дві частини — католицьку і протестантську, погляди гуманістів
почали змінюватися. Вони дедалі більше втрачали віру в активну життєву
позицію людини та її творчі сили. Натомість приходило переконання в
божественній визначеності людської долі і необхідності підкоритися їй.
Це наповнювало твори пізнього Відродження почуттям занепокоєння,
незадоволеності й навіть трагізму. Разом з тим культура перехідної доби
несла в собі радість пізнання нового світу та віру в торжество розуму.
Вершиною іспанської літератури XVI ст. і водночас початком
європейської літератури Нового часу стала творчість Мігеля Сервантеса
(1547-1616).
Сервантес походив із збіднілого дворянського роду й був сином
лікаря. Батькові доводилося постійно шукати заробіток, через що велика
родина часто переїжджала з місця
на місце. Це позбавило Мігеля можливості отримати серйозну освіту, але
він читав усе підряд (навіть розкидані по вулицях шматки списаних
паперів) і зміг набути широких знань.
Більшу частину свого буремного життя Сервантес залишався
солдатом. Наслідком поранення, отриманого в знаменитій битві з турками
біля Лепанто 1571 р., став параліч руки й алжирський полон. Лише через
довгих п'ять років його викупили з неволі монахндомініканці. Майбутній
письменник знову воював, а потім став збирачем податків. Не маючи
ніякого хисту до цього заняття, бідолаха навіть тимчасово опинився за
ґратами. Після звільнення кинув службу і зайнявся літературною
творчістю.
Роман Серваятеса «Премудрий ідальго Дон Кіхот Ламанчський»
одразу приніс автору загальне визнання. Твір був задуманий як пародія на
рицарські романи. Його герой, напівзлиденний дворянин Алонсо Кохано,
живе в сільській глухомані, безперервно читає рицарські романи і марить
про власні подвиги в дусі цих романів. Одинокий ідальго робить своїм
зброєносцем звичайного селянина Санчо Пансу - людину тямущу і
простодушну водночас. Разом вони вирушають на пошуки слави.
Мандруючи полями Кастилії, дивакуватий Дон Кіхот воює з
вітряками. Вони здаються йому велетнями, заїжджі двори - замками, а
трактирні служниці — прекрасними дамами. Все це виглядає безглуздим і
кумедним, але безстрашний ідальго мріє про те, щоб «повсюдно панували
дружба, любов і злагода». І поступово на зміну іронії приходить симпатія
до Рицаря Сумного Образу, який великодушно захищає слабких і допомагає
знедоленим. Стійкий успіх роману в XVII і в наступних століттях
пояснювався саме тим, що Дон Кіхот, не будучи ідеальним героєм, утілив у
собі людські риси неминущої цінності - відвагу, благородство,
безкорисливість. Сьогодні "Дон Кіхот" — друга після Біблії книжка за
кількістю мов, якими її перекладено.
Джерело: http://school.xvatit.com | 
