З розвитком капіталістичних відносин поступово зростає і роль
торговельно-лромислових кіл, посилюється їх економічний асоціальний
вплив. Протеподальшому розвитку промисловості й торгівлі перешкоджав абсолютизм, становий поділ суспільства і залишки феодалізму.
Економічний прогрес за ґрунті капіталістичних відносин вимагав знищення
феодальних прав дворян на землю, скасування цехової системи в містах і
монопольних дривілеїв окремих близьких до королівського двору компаній.
Утворенню Единого французького ринку заважали залишки феодальної
роздробленості: відсутність єдиної системи мір і ваги та внутрішні мита.
Величезне невдоволення більшості населення викликали громадянська нерівність і становий поділ суспільства.Привілейовані стани - духівництво і дворянство - були звільнені від сплати податків і могли займати вищі посади в державному управлінні, судах і армії. До третього cтану
(96 % населення) належали не тільки селяни, ремісники і наймані
робітники, а й купці, банкіри і власники мануфактур. Заможні буржуа, що
володіли неабиякими статками, виявляли незадоволення тим, що в
суспільстві їх вважали людьми нижчого ґатунку.
Королівська влада і привілейовані стани чинили опір будь-яким спробам реформувати систему влади,
міцно трималися за своє становище і спадкові права. Проте в другій
половині XVIII ст. проти абсолютизму у Франції піднімається могутня
хвиля опозиції. її очолила багата буржуазія - промисловці, торговці й
фінансисти. Цю опозицію підтримували народні низи, які потерпали від
голоду, безробіття, постійних нестатків. До неї була готова приєднатись і
незначна частина дворян, що займалися підприємництвом та мали намір
підтримати третій стан у боротьбі за громадянське рівноправ'я.
Джерело: http://school.xvatit.com |