Марксизм, зокрема його філософське вчення, увійшов в історію як найголовніше досягнення суспільної думки другої половини XIX і першої половини XX століть. До теоретичного джерела марксизму можему віднести А. Сен-Сімона та Ш. Фур’є.

Після Другої світової світ поділився на два табори — тоталітарний (СРСР) і демократичний (США). Саме боротьба між ціми таборами і зумовила наступній розвиток світу.Центральним питанням після війни стало врегулювання відносин

У державах Балтії — Литві, Латвії, Естонії — головна проблема полягає в тому, щоб найшвидше і з найменшими втратами увійти в європейський ринок. За останні роки вони зробили значні кроки в цьому напрямку. Особливих успіхів досягла Естонія, яку розглядають як реального кандидата на вступ до Європейського Союзу найближчим часом.

Зовнішня політика Франції у міжвоєнний період була досить активною. Це визначалось рядом об’єктивних факторів.Першим з них слід назвати те, що Франція була однією із поважних європейських держав з давніми демократичними традиціями.
По-друге, Європа схилила свої голови перед жертвами, які понесла Франція в роки Першої світової війни.
По-третє, Франція мала моральне і політичне право на те, щоб європейське і світове співтовариство враховувало внесок Франції в перемогу над державами Троїстого союзу. З цих об’єктивних обставин не слід випускати і того, що Франція і в післявоєнний період залишалась великою колоніальною державою.
По-четверте, серед європейських країн Франція зоставалася з найбільшим золотовалютним запасом (9,3 млрд. Франків).

Японія досить цікава держава, що змогли в період колонізації західними державами сход вистояти і за досить короткий термін побудувати сильну економіку. Промисловий переворот у цій державі пройшов надзвичайно

На сесії було обрано Центральну народну урядову раду, головою якої став Мао Цзедун.

У 50-ті рр. у країнах Східної Європи почала наростати внутрішня нестабільність, зумовлена кількома причинами. По-перше, смерть Сталіна 1953 р. і початок "відлиги" в СРСР привели до деякої лібералізації політичного курсу керівництва країн регіону