Створення антигітлеровської коаліції було випадковим і тимчасовим явищем, котре було спричинене агресією нациської Німечини. Європейські держави прагнули до створення подібної коаліції ще до приходу нацистів до влади, наприклад Мала антанта, яку створила Франція. СРСР не приймав участі в ціх процесах маючи можливість до дипломатичних маневрів і загравання то з Францією і Великою Британією то з Німечиною, шукаючи найбільшої вигоди. У своїх розмовах з близьким оточенням Сталін зазначав, що СРСР вигідно коли у новій війні європейські держави ослабнуть. Кінець цим маневрам поклав напад Німечини на СРСР. Це і дало початок укладанню союзницьких договорів між Англією, США і СРСР.

Маючи можливість негайного військового виступу у Європу і широкої допомоги СРСР, нові союзники зволікали оцінуючи можливість СРСР до опору Німечині як досить низьку і прогнозуючи скорий кінець СРСР. Прикладом ціх зволікань є і скорочення допомоги під приводом загрози від німецьких підводних лодок, і відмова створити другий фронт.

Про негаразди в коаліції говорить і процес створення «Атлантичної хартії» коли за спиною СРСР Англія і США уклали новиї договір. З приводу цього СРСР висловив незадоволення але договір підписав.

Справжнім проривом у відносинах коаліції були спільні конференці на яких приймали участь керівники трьох основних держав антигітлерівської коаліції. На ціх конференціях обговорювалися подальші воєні і політичні дії союзників. В результаті компромісів були досягнуті значні домовленості. Хоча якщо на Тегеранській конференції, коли перемога ще не була очевидною союзники йшли охоче на компроміси але відкривати другий фронт негайно відмовлялися, то вже на Ялтинській конференції постали перші ознаки конфліктів між державами, коли керівники держав добивалися певнх переваг.

Таким чином вся історія існування антигітлеровської коаліції наповнено закулісною боротьбою і прагненням пошуку найвигіднішого для себе рішеня ситуації. Існування сильного супротивника в особі нацистів примусила їх обьєднатися у спільній боротьбі але коли ця загроза зникає то і зникає дружність у коаліції. В подальшому вже на Берлінській конференції коли ворог буде переможений між країнами розгорнеться конфлікти котрі не було видно раніше. Постане навіть питання про можливість війни між колишніми союзниками. Це видно і через рішення черчіля збирати зброю німецької армії і тримати на поготові і політика США з її прагненням диктату маючи монополію у ядерному озброєні.