Йоахим фон Ріббентроп (нім. Ulrich Friedrich Wilhelm Joachim von Ribbentrop, 30 квітня 1893, Везель — 16 жовтня 1946, Нюрнберг) — міністр закордонних справ Німеччини (1938–1945), радник Адольфа Гітлера з зовнішньої політики.
Народився в місті Везель (Рейнська Пруссія) в сім'ї офіцера Річарда Ульріха Фрідріха Йоахима Ріббентропа. В 1910 Ріббентроп переїхав в Канаду, де заснував компанію, що імпортувала вина з Німеччини. Під час Першої світової війни повернувся в Німеччину, щоб взяти участь в бойових діях: восени 1914 року він вступив до 125-го гусарського полку. На війні Ріббентроп дослужився до звання старшого лейтенанта, був нагороджений Залізним Хрестом[1]. Служив на Східному, а потім на Західному фронті. У 1918 Ріббентропа спрямували до Константинополя, (тепер Стамбул, Туреччина) як офіцера Генерального штабу.
Познайомився з Гітлером в кінці 1932, коли надав йому свою віллу для проведення таємних переговорів з фон Папеном. Пізніше вступив до Націонал-соціалістичної робітничої партії Німеччини, а потім і до СС. 30 травня 1933 року Ріббентроп отримав звання штандартенфюрера СС.
В лютому 1938 року був призначений міністром закордонних справ Німеччини.
23 серпня 1939 у Москві народний комісар закордонних справ СРСР В'ячеслав Молотов та міністр закордонних справ Німеччини Йоахим фон Ріббентроп підписали таємний додатковий протокол (Пакт Молотова — Ріббентропа) до договору про ненапад між СРСР та Третім Рейхом.
22 червня 1941 року о 4:00 Йоахим фон Ріббентроп вручив меморандум радянському послу в Берліні В. Деканозову, в якому post factumru виклав причини німецького нападу на СРСР. В СРСР цей документ ніколи не оприлюднювався
Нюрнберзький процес та страта
Американський військовий психолог Густав Гілберт під час Нюрнберзького процесу мав змогу вивчати нацистських лідерів, в тому числі, їх інтелект за допомогою німецької версії IQ-тесту Векслера. Ріббентроп набрав 129 балів, що було 10-им найбільшим значенням з-поміж нацистських лідерів. Згадки про це увійшли до опублікованих мемуарів Гілберта Нюрнберзький щоденник.
16 жовтня 1946 страчений за вироком Нюрнберзького процесу.
Джерело: http://uk.wikipedia.org | 
