Із 1957 р. почали здійснюватися реформи в економіці СРСР. У промисловості:
ліквідовано галузеві міністерства і створено територіальні органи управління промисловістю — раднаргоспи (загалом 105);
розширено права республіканських і місцевих органів влади щодо управління галузями легкої та переробної промисловості;
за п'ятирічним планом і планом семирічки пріоритет відводився галузям промисловості групи "Б" (виробництво товарів широкого вжитку) зі сповільненням темпів розвитку галузей групи "А" (виробництво засобів виробництва).
У сільському господарстві:
реорганізовано систему МТС у РТС (ремонтно-тракторні станції), техніку МТС продано колгоспам;
підвищено закупівельні ціни на продукцію сільськогосподарського виробництва (особливо на зернові та продукти тваринництва);
ліквідовано трудодні, введено грошову оплату праці;
сільському населенню видано паспорти;
здійснено спробу реалізації трьох "надпрограм М. Хрущова": а) освоєння цілинних і перелогових земель; б) "кукурудзяна та горохова епопея"; в)"м'ясна кампанія";
вжито заходів із побільшення колгоспів для створення великих колгоспних господарств.
У соціальній сфері:
збільшено капіталовкладення у житлове будівництво, запроваджено панельне та блочне будівництво;
проведено пенсійну реформу 1956 р., яка забезпечила зростання доходів пенсіонерів у 2 рази, інвалідів — в 1,5 раза;
скорочено робочий день до 7 годин;
підвищено заробітну платню робітникам і службовцям;
здійснено реформу освіти в СРСР 1958 р., що супроводжувалося збільшенням капіталовкладень у цю сферу та зростанням оплати праці вчителів;
пенсійний вік знижено для жінок до 55 років, для чоловіків до 60 років;
робітники дістали право звільнятися з роботи за власним бажанням, повідомивши про своє рішення адміністрацію за 2 тижні;
з 1964 р. колгоспники отримали право на щорічну відпустку та пенсійне забезпечення;
збільшено тривалість щорічної відпустки та відпустки для жінок із догляду за дитиною та ін.
Наслідки реформ.
У промисловості реформи дещо сприяли підвищенню ефективності виробництва, поглибленню спеціаі лізації та кооперації виробництва певних регіонів і територій, але їхня непослідовність призвела до різкого зростання капіталовкладень і кредитів, які перевищували можливості державного бюджету, до розриву економічних зв'язків між підприємствами однієї галузі, зростання дефіцитів. У сільському господарстві реформи мали вислідом зростання валового виробництва на 35%, покращення матеріального рівня життя колгоспників. А от безтямні хрушовськІ "надпрограми" зазнали краху, призвівши до порушення структури посівів зернових, скорочення поголів'я у тваринництві, порушення екологічного балансу в ряді регіонів країни; з 1962 р. СРСР розпочав масові закупівлі зерна та інших видів сільськогосподарської продукції за кордоном. Найліпші наслідки мали реформи у соціальній сфері, що привели до реального підвищення життєвого рівня трудящих.
Джерело: http://school.xvatit.com | 
