Неокейнсіанство
і неоконсерватизм – дві альтернативні моделі ДМК в другій половині ХХ ст. Яка
економічна модель стане оптимальною на початку ХХІ століття.
Неокейнсіанство
- це економічна думка яка виникла за рахунок корекції принципів кейнсіанства і
яка стверджувала, що ринок нестабільний а тому має бути регульований державою.
Неоконсерватизм це більш сучасна економічна думка, яка навпаки виступає за
звільнення ринку від надмірного державного втручання і за стимулювання
приватного підприємництва. Розглянемо розвиток ціх течій на прикладі США.
Кейнсіанство
виникло в післявоєний період і яскравий приклад його застосування можна
побачити в політиці «Нового курсу» Франкліна Рузвельта, за рахунок якої було
врятовано економіку США від економічної
кризи 1929 – 33 рр. В 1950-60-х роках кейнсіанство трансформувалось у неокейнсіанство, назвою якого прийнято
підкреслювати як спадкоємність щодо
кейнсіанського напряму, так i суттєві ознаки теоретичного та методологічного
оновлення, що привнесли в макроекономічну тeopiю послідовники Дж.М. Кейнса.
Завдяки їй у США з початку 60-х pp. впродовж наступних восьми років спостерігалось
безперервне економічне зростання. Проте серйозним недоліком тeopiї циклу було ігнорування процесів, що відбуваються
у грошовій сфері, а також проблеми ціноутворення. Звідси різка критика
цієї теорії з боку опонентів. 3бoї кейнсіанського
регулювання виявились у середині 70-х pp., коли світова ринкова економіка зазнала глибоких
циклічних коливань, структурних криз та проблем стагфляції.
Це і стало причиною до приходу неоконсервативіськой течії
в новій економічній стратегіїї Рональда Рейгана, яка дала свої позитивні
результати. І це був не одиничний випадок. До неоконсерватизму поступово
схиляються всі країни світу. Але для кожної з них характерні свої особливості
неоконсерватизму основані на національних особливостях.
Таким чином неоконсерватизм є оптимальною економічною
моделю, яка вже пройшла свою перевірку і доказала свою ефективність. Для більш
кращого засвоєння цьої економічної
моделі необхідно перебудувати суспільство всіляко заохочуючи приватне
підприємництво та особисту ініціативу.
|