Пригадайте, де розташовувалося Вестготське королівство, коли і
внаслідок чого воно було утворене. Покажіть королівство вестготів на
карті.
Наприкінці VII ст. араби відвоювали від візантійців Північну
Африку й вийшли до Атлантичного океану. Вони зуміли навернути в іслам
місцеві берберські племена. У 710 р. загін арабів здійснив набіг на
Іспанію через протоку, яку в давнину називали Геракловими Стовпами.
Прибережна скеля, до якої пристали кораблі завойовників, отримала назву
Джебель аль-Тарік, тобто Гора Таріка. Саме таке ім'я мав арабський
полководець, який першим переправився через протоку. Згодом ця протока,
що відокремлює Європу від Північної Африки, за його ж іменем отримала
дещо змінену назву — Гібралтар.
Під час цього набігу араби обмежилися плюндруванням
прибережної території, а вже 711 р. значно сильніше військо арабів та
берберів під командуванням Джебель аль-Таріка переправилося через
протоку і вторглося в Іспанію. У першіїі же великій битві вестготське
військо зазнало нищівної поразки. За кілька років араби й бербери
(християни називали їх маврами) захопили більшу частину Іспанії та
просунулися вглиб Франкського королівства, однак були зупинені Карлом
Мартеллом.
На перших порах мусульманська Іспанія, яку називали
аль-Андалус, входила до складу Арабського халіфату. Коли в халіфаті
владу захопили Аббасиди, Абдаррах-ман із династії Омейядів 756 р.
заснував в Іспанії емірат зі столицею в Кордові. Формально він визнавав
владу халіфату Аббасидів у Багдаді, але згодом аль-Андалус став
незалежною арабською державою, яка в X ст. досягла вершини політичної
могутності. Тут було створено дієву адміністрацію, податки дозволяли
утримувати армію найманців і військовий флот. Правителі використовували
східні церемоніал та моду на одяг і страви, запрошували арабських поетів і співців.
Араби збагатили різні сфери життя іспанців. В арабській
Іспанії почали вирощувати рис, цукрову тростину, гранатові дерева,
бавовну тощо. Було розширено систему зрошувальних каналів, що
покращувало землеробство. Особливого розмаху досягло виноградарство.
Розвивалося і скотарство, передусім вівчарство. Селяни брали в оренду
від великих землевласників ділянки землі й вносили за користування ними
грошову плату. У містах процвітали різні ремесла: виготовлення тканин,
виробництво зброї, скла, предметів розкоші, обробка шкіри.
Економічні
успіхи супроводжувалися культурним піднесенням: розвивалася наука,
відкривалися бібліотеки та навчальні заклади, що вважалися чи не
найкращими в тогочасній Європі.
На півночі Піренейського півострова маври так і не змогли
підкорити гірські райони Астурії, де існували невеличкі християнські
держави. Звідси й розпочалося повернення захоплених арабами земель, яке
отримало назву Реконкіста (з їси. — відвоювання). Початком Реконкісти,
що розтяглася майже на вісім століть, вважається битва 718 р. біля
містечка Ковадонга, у якій іспанці-християни розбили арабський загін.
На початку XI ст. в арабській Іспанії розгорілися міжусобні
чвари. Вони призвели до розпаду аль-Андалусу на кілька десятків
самостійних князівств. Занепад мусульманської державності суттєво
полегшив процес Реконкісти. На відвойованих землях утворювалися нові
незалежні держави, з-поміж яких особливо вирізнялися Кастилія, Арагои і
Португалія. Правителі них держав почали планомірно Гі активно наступати
на арабів і витісняти їх усе далі на південь Піренейського півострова.
У1085 р. було відвойовано м. Толедо, яке стало столицею Кастилії.
Джерело: http://school.xvatit.com |