Упродовж 324 -330 рр. Константнії І Великий збудував на Сході нову столицю Римської імперії.
На високих пагорбах європейського берега Босфору, де колись була
розташована давньогрецька колонія Візантій, із вражаючою швидкістю
виросло велике місто, укріплене з суші та моря неприступними стінами.
Спочатку воно мало горду назву Новий Рим, а пізніше на честь свого
засновника стало Константинополем. Місто прикрашали розкішні палаци іі
храми, акведуки й широкі вулиці з багатими будинками знаті.
Древній Візантій дав назву Східній Римській імперії —
Візантія, хоча самі візантійці називали себе римлянами, по-грецьки —
ромеями, а свою імперію — Ромейською.
Рання Візантія по праву вважалася країною міст. У цей час в
імперії налічувалося понад тисяча міст. Тоді як у Західній Європі міста
занепадали, у Візантійській імперії вони продовжували розвиватися й
ставали центрами ремесел і торгівлі. Вироби візантійських майстрів
залишалися взірцем для ремісників багатьох країн.
Наявність зручних гаваней і панування над протоками сприяли
розвитку мореплавства іі торгівлі. Упродовж раннього Середньовіччя
Візантійська імперія залишалася великою морською державою.
Джерело: http://school.xvatit.com |