Зростання політичного впливу папства особливо яскраво проявилося в
«рганізапії хрестових походів на Схід. Наприкінці XI ст. християнські
паломники жїратшіи можливість вільно відвідувати Гріб Господній у
Єрусалимі, бо місто затопили турки-сельджуки, які сповідували іслам.
Візантійський імператор Олексій І Комиш звернувся до Римського Пани з проханням падати допомогу в боротьбі ароти нових ворогів християн.
Церковні собори -збори вищого духовенства в рамках держави (помісний собор) або всієї церкви (вселенський собор). У
листопаді 1095 р. папа Урбан II (1088-1099) скликав у французькому
місті Клермбні церковний собор. Після його закінчення він виступив із
промовою, у якій закликав християн взятися за зброю і відвоювати Гріб
Господній від «невірних». Усім учасникам походу було обіцяно відпущення
гріхів, а душам тих, які загинуть, — рай. Відозва папи знайшла щирий
відгук серед ярнсутніх. Із вигуками «Цього хоче Бог!» вони стали
дерти тканину й нашивати на свій одяг хрести. Звідси й пішла назва
«хрестоносці». Усього з 1096 до 1270 р. відбулося вісім хрестових
походів.
Навесні 1096 р. першими вирушили в похід захопи французьких і
німецьких «гелян. Вони брали із собою сім'ї. Хаотичні, майже беззбройні
юрби й численні вози заполонили дороги. Це був голодний і
неорганізований натовп, до того ж зїлком небоєздатний. Дорогою до селян
приєднувалися жебраки й розбійники. Щоб якось вижити, учасники цього
походу намагалися здобути їжу та одяг грабунками й погромами, під час
яких загинуло багато євреїв. Пройшовши довгий шлях, вони нарешті прибули
до Константинополя. Візантійці переправили цих злиденних вояків через
Босфор у Малу Азію, де в першому ж бою їх перебили турки.
Джерело: http://school.xvatit.com |