У житті рицарів також сталися зміни. Поступово вони втрачають своє виняткове становище у військовій справі. Винайдення пороху й вогнепальної зброї послабили потребу в рицарстві. Тим більше, що королі почали залучати до воєнних дій наймане військо. На зміну васалу, який служив своєму сеньйору, приходить придворний, який робив кар'єру на службі в короля. Так. у ХІУ-ХУ ст. формується дворянство. Для дворян основним життєвим принципом було дотримання високих морально-етичних засад. Ідеться про успадковані від своїх славних предків такі риси характеру, як вірність, відданість королю, сміливість, щирість, гідність, витончені правила поведінки. Дворян» вважали себе людьми винятковими, вершками суспільства. Вони цуралися будь-якої фізичної праці й вважали непристойним займатися торговою діяльністю. Основним джерелом прибутку для них були селянські ренти.