| Починаючи з XII ст., населення Північної Європи швидко збільшувалося.
Із припиненням походів вікінгів головним джерелом прибутків знаті стає
сільське господарство, тому вона починає активно привласнювати землю.
Частина вільних селян опинилася в поземельній залежності. Селянам землю
роздавали в тимчасове користування, за що потрібно було сплачувати оброк
продуктами. Проте багато селян все-таки зберегли за собою право
власності на землю. Вони були зобов'язані сплачувати податки на користь
держави.
Першість серед країн Скандинавії належала Данії. У данського
короля було більше підданих, ніж у шведського і норвезького, разом
узятих. Переваги Данії були також у тому, що вона володіла великими
земельними угіддями, протоками, які з'єднували Атлантику, Північне й
Балтійське моря. Досить швидко в Данії зростали міста. Так, 1167 р. було
засновано Копенгаген — майбутню столицю країни. Із другої половини XII
ст. важливою опорою данського короля стає рицарське військо.
У міру зміцнення королівської влади кожна з трьох північних
держав вдавалася до загарбницької зовнішньої політики. У XII ст. Данія
спрямувала свої завойовницькі війни
проти балтійських і поморських слов'ян, прово- дячи їх під гаслом
хрестових походів. Слов'ян було підкорено, насильно похрещено й
обкладено даниною. На початку XIII ст. Данія завоювала Північну Естонію.
Джерело: http://school.xvatit.com | 
