Москва розташовувалася в районі, придатному для землеробства, скотарства та промислів, на важливих річкових торгових шляхах. Вона була віддалена від околиць, які зазнавали спустошення з боку монгольських завойовників. Тисячі селян і ремісників покидали розорені ординцями області й знаходили прихисток у Московському князівстві. Вони освоювали нові землі, засновували численні поселення. Ще однією причинок) піднесення Москви була енергійність і спритність московських князів, які зуміли скористатися вигодами свою становища.

Першим володарем, який активно взявся розбудовувати Москву й укріплювати її рубежі, був князь Іван Калита (1325 1340). Своє прізвисько, що означало «грошова горба», він отримав за ненаситну любов до багатства. Це був енергійний і здібний правитель, який не гребував користуватися різними засобами для зміцнення своєї влади. Він допоміг монголам придушити повстання у Твері, за що 1328 р. одержав ярлик на велике княжіння Володимире ьке. Іван Калита та його наступники здобули право збирати для хана данину з інших князів Північно-Східної Русі й відповідали за її своєчасну доставку в Золоту Орду.

Калита також переконав митрополита перенести свою резиденцію з Володимира до Москви. Так Москва почала набувати рис основного духовного центру Русі.