|
|
 |
Реферат. Ассирія
Ассирія
1. Ассирія в другій половині II тис. до н. е.
На крайній півночі Дворіччя, у багатих степових передгір'ях жили землероби, скотарі та ремісники, відомі як семітські народи. Землероби вирощували великі врожаї без іригаційних споруд. Сім'ї общинників були заможними, зв'язки між общинами — міцні. Села гуртувалися навколо міст. Селяни постачали туди продукти харчування й відряджали чоловіків до війська. Центром було місто Ашшур (Ассур).
Ассирійське військо в другій половині II тис. до н. є. було нечисленним і слабким, це призвело до того, що у XVIII ст. до н. е. вавилонський цар Хаммурапі підкорив Ассирію. Протягом двох століть тут панували вавилоняни, аж поки їх не розбили й не підкорили хети та касйти. Але ассирійцям поразка вавилонян волі не принесла: на півночі Дворіччя набирали сили племена хурйтів. У XVI ст. до н. е. вони утворили державу Мітанні, що підкорила Ассирію.
2. Утворення та розквіт Ассирійської держави
Лише в XIV ст. до н. є. ассирійці звільнилися з-під влади чужоземців. Ассирія в XIII ст. до н. є. швидко міцніла. Наприкінці XII ст. до н. є., за правління Тіглатпаласара І (1115-1077 pp. до н. є.), вона досягла розквіту своєї могутності. Створивши сильне, дисципліноване військо, ассирійські володарі розпочали завойовницькі походи проти народів, які мешкали в горах, де беруть початок Тигр та Євфрат.
Могутність Ассирії поширилася на південний захід до Фінікії. Ассирійцям не змогли перешкодити навіть загадкові «народи моря». Але вони витіснили з Малої Азії на схід племена амореїв, які подалися до Дворіччя, що становило загрозу для Ассирії та Вави-лона. Тепер колишні вороги змушені були об'єднатися, щоб залишитися незалежними. Воєнні сутички вкрай виснажили Ассирію, для якої настав період занепаду, що тривав протягом двох століть.
Однак з IX ст. до н. є. Ассирія знову почала набирати силу. У VIII ст. до н. є. вона загарбала Сирію, Ізраїльське царство, фінікійські міста. Зміцненню Ассирії сприяли реформи в армії та в державному правлінні, які здійснив цар Тіглатпаласар ІІІ (745-727 pp. до н. е.). Була створена регулярна армія, яка разом з ополченням становила воєнну могутність країни. Ассирія славилася високою організацією військової справи. Армія була поділена на частини за видами озброєння: колісниці, кіннота (зауважте: вершники вперше з'являються саме в ассирійській армії), піхота — важка і легкоозброєна, сапери, штурмова артилерія (каменеметальні та стінобитні машини).
Захопивши ту чи іншу державу, ассирійці тепер не грабували її, не поневолювали населення: вони майже цілком переселяли жителів на нові землі, а натомість підкорену країну заселяли ассирійці. На цих землях утворювалися невеликі адміністративні округи на чолі з намісником, який підкорявся тільки царю. Так було створено сильну централізовану владу над усією державою. У країні швидко розвивалася торгівля, яка збагачувала Ассирію.
Ассирійці мали розвинену культуру. Вони уславилися не лише численними завоюваннями, військовим мистецтвом, а й своїми знаннями з математики, біології, історії та географії. Чудові й величні палаци ассирійських царів перетворювали їхню столицю Ніневію на казкове місто.
3. Загибель Ассирії
Ассирійська військова держава тільки ззовні була могутньою. Образно її можна порівняти з «колосом (велетнем) на глиняних ногах», якого здатен зруйнувати навіть несильний поштовх. Є такий фразеологізм про країну (а іноді й про людину), яка видається сильною, а насправді — слабка.
Чим більше розросталася Ассирія («ставала колосом»), тим слабкішими ставали її зв'язки («глиняні ноги») між окремими частинами. І врешті-решт неминуче сталося: у VII ст. до н. е. Ассирійська держава розпалася через недалекоглядність своїх володарів.
Політика переселення завойованих народів призвела до «розчинення» ассирійців. У різних частинах держави дії влади в господарських і політичних питаннях не узгоджувалися. Розпочалися династичні міжусобиці, що зумовили втрату Ассирією першості у військовій справі та послабленні війська.
Зовнішня політика держави була загарбницькою, а військові походи — каральними. Боротьба підкорених народів проти ассирійського гніту набирала дедалі більшого розмаху. У 612 р. до н. е. Ніневія була захоплена, а могутня Ассирійська держава — знищена.
Джерело: http://school.xvatit.com |
| Категорія: Стародавня історія | Додав: Teranova (15.12.2012)
|
| Переглядів: 3034
| Рейтинг: 0.0/0 |
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі. [ Реєстрація | Вхід ] |
|
|
|
