|
|
 |
Реферат.Культура і наука давнього Єгипту
1. Найдавніші культи. Суд Озіріса
Єгиптяни вірили, що боги правлять світом і життям людей. У їхній релігії зберігалися залишки тотемних вірувань, шанувалися священні тварини: кішка, сокіл, змія, жук-скарабей тощо, і тому своїх богів вони уявляли у вигляді людей з головами тварин. Так, бога сонця Ра, одного з найшанованіших богів, єгиптяни уявляли людиною з головою сокола. Кожного дня на золотому човні він мандрував небосхилом зі сходу на захід. Бога місяця Тота вважали намісником Ра, його зображували з головою барана. Бог Нілу Себек мав голову крокодила. Люту богиню війни Сохмет уявляли з головою левиці. Так у Стародавньому Єгипті зароджувався культ тварин.
Ізіда завжди шанувалася як богиня кохання та родючості.
Улюбленим і шанованим богом єгиптян був Озіріс — бог природи і всього живого. Він був царем над богами; за міфами, бог зла Сет убив його і розрубав на частини. Дружина Озіріса, Ізіда, зібрала частини тіла і поховала чоловіка. Лише коли Гор, син Озіріса, помстився за батька і вбив Сета, Озіріс воскрес. Єгиптяни вважали, що коли природа оживає із розливом Нілу, Озіріс воскресає. З часом він став володарем царства померлих і чинив суд над душами всіх мертвих, безжально караючи тих, хто жив неправедним життям. На цьому суді, вважали єгиптяни, Озіріс зважує душу померлого на терезах. Якщо небіжчик у попередньому житті не заплямував себе жодним з гріхів (вбивство, крадіжка, обман тощо), його душа залишалася невагомою. Побачивши це, Озіріс пропускав цю душу на благодатні райські поля Іа-лу. Якщо душа була грішною, її пожирало чудовисько Аммат.
Так в релігії Стародавнього Єгипту вперше виникла ідея про посмертне покарання за гріхи. Потім вона була успадкована іншими релігіями.
Зі створенням рабовласницької держави єгиптяни стали обожнювати фараона, який вважався сином бога сонця Амона і живим богом на землі. Це був прояв царського культу. Вважалося, що безмежну владу фараонові могли дати лише боги, тому до тронного ім'я фараона долучали й ім'я бога. Промовляти ж уголос ім'я фараона вважалося тяжким гріхом. Про нього говорили: «...той, хто своєю могутністю підкоряє Всесвіт» або «...той, хто затьмарює своєю величчю зірки». Нечуване обожнення фараона і його влади зміцнювало рабовласницьку державу в Єгипті.
2. Роль релігійних уявлень у житті єгиптян
Єгиптяни були переконані, що все на світі залежить від волі богів, і прагнули жертвами й молитвами здобути їхню прихильність. Певні обряди, вважали люди, забезпечують родючість землі, дарують здоров'я, рятують від лиха. Прохання до богів люди передавали через жерців. Жерці отримували дари від віруючих. Якщо догодити жерцям, вважали єгиптяни, вони добре попросять богів за людей. Жерці також користувалися багатствами і землями, що належали храмам. Поступово вони стали великими і могутніми рабовласниками.
3. Писемність
У розвитку будь-якого стародавнього суспільства настає час, коли воно не може рухатись уперед, розвиватися, якщо йому невідома писемність.
Передача інформації через зображення було необхідною умовою управління державою та її господарством, спілкування із державами, розвитку науки, складання законів тощо. Усі знання та досвід, набуті людьми, можна було передати нащадкам тільки засобом писемності. Але створення системи писемності — справа нелегка. Цей процес відбувався дуже повільно.
Спершу люди спробували передавати свої думки через малюнок. Така форма письма називається малюнкова, або піктографічна. Малюнок зображував речення, думку. Але при такому способі писання потрібна була безліч малюнків — для кожної думки свій.
До того ж малюнок можна було не зовсім правильно зрозуміти при читанні. Для спрощення з часом кожний малюнок став визначати лише одне слово. Тепер число знаків дорівнювало кількості слів. їх нараховувалося кілька сотень.
Кожний знак єгипетської писемності називався ієрогліфом, що означало «священне письмо». При цьому кожний малюнок зображував предмет або дію за допомогою предмета. Так, слово «йти» позначалося двома ногами, що крокують. Слово «вода» зображувалося двома хвилястими рисочками, одна над одною. Спосіб письма, коли кожне слово старанно вимальовувалося, називався ієратичним. Але при швидкому писанні знаки спрощувалися, значно мінялися. Такий прискорений, спрощений вид писемності називався демотичним.
Писання здійснювалося на будь-якому матеріалі, що зберігав малюнки або вирізьблені знаки. Єгиптяни писали на камені, на глиняних дошках. Згодом стали писати на папірусі — матеріалі, що виготовляли з нільського очерету. Його сікли на дрібні стрічки, складали в кілька шарів та пресували. Потім аркуш висушували й скручували в сувої іноді завдовжки в десятки метрів. На папірусі писали червоною й чорною фарбами за допомогою пензля. Траплялося, що папірус використовували по декілька разів, змиваючи водою попередній текст. Папірус вимагав обережного ставлення, бо згодом ставав ламким, але тривалий час він був найкращим матеріалом для письма, аж поки не було винайдено папір.
Писемність стародавніх єгиптян збереглась у вигляді написів на стінах поховальних приміщень, храмів. Але це надбання давньої та самобутньої культури сучасні люди вже не здатні були прочитати, — ще в давнину знання єгипетської писемності було втрачено.
Тільки у XIX ст. французький мовознавець та історик Жан Франсуа Шампольйон розкрив людям цю таємницю.
4. Освіта
В Єгипті здавна були створені школи, де хлопчиків навчали грамоти й наукам. Однак навчатися там могли лише діти багатих і знатних вельмож, а також жерців. Діти вчилися спочатку писати на глиняних черепках і лише потім їм давали аркуші папірусу. За помилки учнів жорстоко били, щоб більше привчити до старанності та сумління. Діти боялися вчителів. Давня говірка мовить: «Вуха хлопчика — у нього на спині, він слухає, коли його б'ють».
У шкільних повчаннях, тексти яких збереглися до нашого часу, читаємо: «...Пиши твоєю рукою, і читай твоїм ротом, і питай поради в того, хто знає більше, ніж ти... Не проводь дня без діла, а то поб'ють тебе, бо ухо хлопця на його спині, і він слухає, коли його б'ють. ...Я зв'яжу твої ноги, якщо ти будеш вештатися по вулицях, і ти будеш побитий гіпопотамовим батогом...»
Освіченими людьми в Єгипті були вельможі, державні чиновники, але най-обізнанішими серед них були жерці.
5. Наукові знання єгиптян
Наука відіграє важливу роль у створенні сильної та могутньої держави. Єгиптяни будували зрошувальну систему, зводили храми, піраміди. Для цього використовували математичні знання. Вони були обізнані з арифметичними діями, набагато випередивши в цьому інші народи. Знання геометрії давало змогу обчислювати площу орної землі, об'єми будь-якої тари, кількість води в каналі та басейні. Високого рівня досягла медицина. Бальзамування померлих надавало лікарям можливість вивчати будову внутрішніх органів людини. Лікарі вміли лікувати багато хвороб, а єгипетські жерці володіли методом іридодіагностики, знання якої ми тільки нині знову відкриваємо для себе. Сильними важелями єгиптяни могли пересувати важкі кам'яні блоки під час будівельних робіт — у цьому їм допомога-ло знання механіки. Було накопичено досвід астрономічних спостережень.
6. Література
Найдавніші літературні твори Єгипту датуються епохою Стародавнього царства. Відомі рукописи під назвою «Тексти пірамід», «Казка красномовного селянина», «Казка про двох братів», «Речення Іпусера», «Пророцтво Неферті». Вся література Стародавнього Єгипту багата і різноманітна, особливий розквіт вона пережила в епоху Нового царства. Давньоєгипетська література відображала проблеми повсякденного життя і роздуми про те, що постійно хвилювало людей: що таке справедливість, чому її так мало в житті, мрії про краще життя, оповідь про пригоди мандрівників, смішні та веселі історії, пісні. Література Стародавнього Єгипту значно вплинула на мистецтво багатьох стародавніх народів — євреїв, греків, арабів, римлян і навіть на сучасну європейську літературу.
Історична цікавинка
Улітку 1799 р. французькі солдати армії Наполеона біля міста Ла-Розетті натрапили на таємничий камінь.
На його поверхні трьома різними системами письма зображено текст. Верхня частина містила 14 рядків ієрогліфів. Середня була заповнена 32 рядками алфавітних письмен. Нижня ж частина написана давньогрецькою мовою і складається з 54 рядків.
Французький учений Жан Франсуа Шампольйон 23 роки працював над розшифруванням написів.
Він припустив, що тексти на камені однакові, тільки написані двома мовами. Знайшовши в грецькому варіанті імена царів Птолемея та Клеопатри, дослідник розшукав ці слова в єгипетському тексті, знаючи, що там вони обведені рамкою. Таким чином Шампольйон розпізнав кілька ієрогліфів. Згодом було прочитано весь текст.
7. Архітектура тамистецтво
Культура Стародавнього Єгипту, яскрава та неповторна, відбилася в мистецтві, яке залишило глибокий слід в історії. Єгиптяни першими засвоїли техніку монументального будівництва. Першими архітектурними спорудами були гробниці (мастаби) та храми. Особливо вражають своїми розмірами піраміди, які відтворювали велич і могутність володарів.
Зазвичай митці зображували фараонів і знатних вельмож.. Яскравими фарбами розмальовувалися стіни палаців фараонів, маєтків вельмож, поховальних кімнат. Значного успіху досягли художники в мистецтві портрета, у тому числі скульптурного. У статуях та скульптурних портретах єгиптяни вбачали схованку для душі померлого. Вони вірили, що душа живе лише до того часу, поки їй буде куди повернутися.
Художники майстерно відтворювали природу Нілу: птахів в очереті, полювання на хижих звірів, збирання врожаю на ланах. Фараонів завжди зображували вищими від усіх навколо. Так підкреслювали їхню могутність. Портрет цариці Нефертіті відтворює її красу, тендітність і жіночність.
Староєгипетська медицина вплинула на розквіт античної медицини. Астрономічні знання єгиптян згодом успадкували інші народи. Єгипетська скульптура сприяла формуванню давньогрецького мистецтва. Єгипетська культура мала значний вплив на розвиток світової культури.
В Україні в археологічних музеях є чимало єгипетських старожитностей. Так, наприклад, в Одесі зберігається саркофаг молодої співачки Несі-Мут із храму Амона. Зображення покійної виконане в оранжево-вохристих кольорах, які межують із блакитними та фіолетовими. Співачка змальована в убранні жриці: біла сукня облягає тіло, біла пов'язка на чолі, розкішна нагрудна прикраса, браслети на обох зап'ястях. У таких обладунках Несі-Мут співала в храмі Амона.
Джерело: http://school.xvatit.com |
| Категорія: Стародавня історія | Додав: Teranova (15.12.2012)
|
| Переглядів: 2784
| Рейтинг: 0.0/0 |
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі. [ Реєстрація | Вхід ] |
|
|
|
