|
|
 |
У розділі матеріалів: 159
Показано матеріалів: 131-140 |
Сторінки: « 1 2 ... 12 13 14 15 16 » |
|
Ботаніка - наука про рослини, їх зовнішню і внутрішню будову, форму, розвиток, життєдіяльність, біохімічний склад, класифікацію, поширення та інші особливості. Визначення ботаніки лише як науки про рослини повністю не розкриває її суті.
Розвиток науки взагалі підпорядкований загальним закаонам пізнання - від простого до складного, від часткового до загального, від пізнання зовнішнього і випадкового до розкриття і пізнання глибоких внутрішніх закономірностей того чи іншого явища. |
|
Більшість хутрових звірів - це суто лісовітварини, і тому вони не можуть не впливати на стан лісовогоспільноти. Всі вони є консументами різного порядку, причому нерідкотрапляється, що кілька видів хутрових звірів є ланками одного харчовоїланцюга (наприклад, така ланцюг: кора дерев - заєць - лисиця). Багато хутрові звірі,особливо гризуни, при надмірному їх розмноження, можуть приноситизначної шкоди лісовому біотопу й дезорганізовувати лісовий біогеоценоз(наприклад, бобер своїми будівлями сприяє замулення і заболочування рік іструмків, заєць завдає істотної шкоди деревам, обгризаючи їх кору, ондатраактивно витісняє з вихідних місць існування більш еволюційно стару і меншепристосованої до сучасних умов конкурує з нею хохуля і т.п.).Само собою зрозуміло, що далеко не завжди хутрові звірі грають сутонегативну роль в житті лісового спільноти. |
|
Ботаніка - це наука про рослини, їх будову, життєдіяльність, поширення і походження. Цей термін
походить від грецького слова botane, що означає "трава", "рослина", "овоч", "зелень".Вона сформувалася близько 2300 років тому. Основоположниками її були видатні діячі стародавнього світу - Арістотель (384-322 pp. до н. е.) і Теофраст (370-286 pp. до н. е.). |
|
Система, яка забезпечує сприйняття, передачу й обробку інформації про явища внутрішнього і зовнішнього середовища організму, називається аналізатором, або сенсорною системою. Вчення про аналізатори розробив Павлов (ввів термін у 1909 році). |
|
Завдання сучасної селекції — підвищення продуктивності сортів і порід тварин. Однак нині важливими факторами інтенсифікації рослинництва і тваринництва стають: переведення їх на промислову основу; створення короткостеблових сортів зернових культур, придатних для збирання комбайном, сортів винограду, томатів, чайних кущів, бавовнику, пристосованих до збирання врожаю машинами, сортів овочевих культур для вирощування в теплицях. У тваринництві — створення груп тварин, придатних для утримування в тваринницьких комплексах, великої рогатої худоби, придатної для машинного доїння.
|
У сучасній фауні налічується 4—4,5 тис. видів ссавців, або звірів. Вони становлять вищий клас хребетних, органи яких, особливо кора переднього мозку, досягли на сучасному етапі їхнього розвитку найвищого диференціювання.
Тіло ссавців вкрите шкірою з шерстю або волоссям. Шкіра багата на сальні й потові залози. У багатьох видів є й пахучі залози. Потові залози виділяють піт, завдяки чому здійснюється терморегуляція. Усі ссавці характеризуються наявністю молочних залоз. У них є передротова порожнина, обмежена губами і зубами. На відміну від плазунів, зуби ссавців диференційовані. Є діафрагма, яка відділяє грудну порожнину від черевної. Орган слуху у зовнішній частині має вушну раковину, а в середньому вусі є три слухові кісточки.
Завдяки прогресивному розвитку центральної нервової системи, теплокровності, наявності волосяного покриву, виношуванню малят у тілі матері та вигодовуванню їх молоком ссавці здобули перемогу в конкуренції з плазунами та іншими хребетними і міцно завоювали не лише суходіл, а й інші середовища існування. |
|
Одним із важливих понять біогеографії є поняття про ареал (лат. Area - площа, простір, поверхня, ділянка), під яким розуміють площу земної поверхні, в межах якої зустрічається певний таксон чи біоценоз. Отже, ареалом того чи іншого виду в природі називають територію, в межах якої цей вид зустрічається на земній поверхні. Можна говорити про ареал не тільки виду, а також роду, родини та інших таксономічних одиниць. Іноді говорять про ареал окремих рослинних угруповань (верхових боліт, ялинника тощо). |
|
Ссавці відіграють надзвичайно важливу роль у житті людини. З давніх-давен, як людина змогла приручити диких тварин, представники класу ссавців є невід'ємною частиною повсякденного життя сучасної людини.
|
|
У високогірних висотних місцевостях відбувається багато природних
процесів, вивчення й аналіз яких мають важливе прикладне значення.
Фітоіндикація динамічних проявів ґрунтується на виявленні й датуванні
механічних пошкоджень чагарників і дерев, аналізі форми їхніх надземних
і підземних частин, аналізі структури і динаміки фітоценозів. У горах із
сильно розчленованим рельєфом простежується відхилення напряму і сили
вітрів залежно від орографії. |
|
Людина своєю господарською діяльністю створює штучні біогеоценози — агроценози (поля, пасовища, сади, виноградники, парки). На відміну від природних біогеоценозів, до складу яких входять сотні і тисячі різноманітних видів, агроценози характеризуються однотипністю видового складу і не здатні до саморегуляції.
|
|
|
|
|
