|
|
 |
У розділі матеріалів: 980
Показано матеріалів: 681-690 |
Сторінки: « 1 2 ... 67 68 69 70 71 ... 97 98 » |
В самому кінці XVI віку Луцьк починає ві догравати значну ролю в українському церковно му житті. В тих часах у Луцьку було ще чотири манастирі св. Василія й Пречистенський в місті, Черчецький біля села Черчець і Спаський на Крас ному та біля 15 церков, як св. Анастасія, Воскре сення, Вознесення на Яровиці, св. Михайла, св. Івана—катедральна в замку, Покровська.Пятииць ка, Рождественська, св. Духа, св. Симеона і Троїць ка. Луцька православна єпископія була дуже ба гата, бо володіла 4 місточками, 2 замками й 34 селами. Серед луцьких владик, що мали титул єпископів луцьких і острозьких та екзархів усієї Руси, найбільш відомий Кирило Терлецький, один з ініціяторів церковної унії з Римом. Цей владика ще відомий тим, що провадив завзяту боротьбу з ченцями Жидичинського манастиря, найбільшого тоді на Волині.
|
|
Особливість вивчення історії держави і права України пояснюється тим, що територія нашої Батьківщини в сиву давнину була одним із центрів не тільки східнослов'янської, а й усієї європейської культури. |
|
Перші ознаки десталінізації позначилися незабаром після смерті Сталіна. Вже червневий пленум ЦК КПРС у 1953 p. проголосив курс на відбудову внутріпартійної демократії, усунення зловживань законністю. Пленум ЦК Компартії України, що проходив 29-30 липня 1953 p., цілком погодився з рішеннями червневого пленуму ЦК КПРС.
|
|
Кресто́вые походы — серия военных походов в XI — XV в.в. из Западной Европы против мусульман. В узком смысле — походы 1095—1270 гг. в Палестину, направленные на захват в первую очередь Иерусалима (с Гробом Господним), против турок-сельджуков. В более широком смысле — также и другие походы, провозглашаемые римскими папами, в том числе более поздние, проводившиеся с целями обращения в христианство язычников Прибалтики и подавления еретических и антиклерикальных течений в Европе (катары, гуситы и др.)
|
|
Хресто́ві похо́ди — військово-релігійні походи західно-європейського лицарства і цивільних осіб до країн Близького Сходу під гаслом боротьби за визволення Гробу Господнього та Святої Землі від «невірних». В них брали участь феодали, міщани, селяни, купці, навіть діти.
Протягом майже двох століть, починаючи з 1096 до 1291, європейські християни здійснювали походи до Святої Землі, де воювали за Гроб Господній. Благословляв їх на битви Папа Римський.
|
|
Зиновий Богдан Хмельницкий (укр. Богдан Зиновій Михайлович Хмельницький) (27 декабря 1595 [6 января 1596]), Суботов — 27 июля [6 августа] 1657, Чигирин) — гетман Войска Запорожского, полководец и государственный деятель. Предводитель восстания против Речи Посполитой, в результате которого земли Войска Запорожского вошли в состав Российского государства. |
|
Богда́н Михайлович Хмельни́цький (* 27 грудня 1595 (6 січня 1596)[1] — † 27 липня (6 серпня) 1657) — український військовий, політичний та державний діяч. Гетьман Війська Запорозького, очільник Гетьманату (1648–1657). Керівник Хмельниччини — повстання проти панування шляхти в Україні, котре, переросло у загальну, очолену козацтвом, визвольну війну проти Речі Посполитої. Перший з козацьких ватажків, котрому офіційно було надано титул гетьмана. Намагався розбудувати незалежну українську державу, укладаючи протягом свого правління союзи з Кримським ханатом та Московським царством. |
Вперше питання про шлях і час залюднення було поставлене Любіним В.П. у 1953 році. Він озвучив Кавказький шлях, у якому вбачав подібність памятників (Вірменії, Південної Осетії і Чорноморського побережжя Кавказу - це шляхи у північному направлені Кубані, Дона і Волги, або у направлені Манича і Південноросійської рівнини-шляхи розселення шельських і ашельських людей.
|
|
Видавнича робота була одним із пріоритетних напрямів діяльності ОУН від моменту заснування організації. Проте найбільшого розмаху вона набрала під час радянсько-німецької війни і в повоєнне десятиріччя, коли розбита на два відділами організація спробувала реалізувати свою найвищу мету - здобути незалежну Українську Державу.
|
|
|
|
|
